Окрім видатного інтелекту, мужності, рішучості та часто нещадності, вони мали талант до самореалізації. Декотрих обдарувала красою природа, інші ж натомість "зробили" собі її самі.

Адже це напевно: незалежно від часу, діапазону влади, кількості підданих або, якщо хтось захоче, лояльних громадян, лідер повинен вражати своїм зовнішнім виглядом. Йдеться про суто візуальні якості, що ототожнюються з присутністю фізичних сил. Вождь повинен бути більшим (якщо він маленький, то все ж існують певні методи, для того, щоб приховати справжні розміри), фізично здоровішим, сильнішим, більш мужнім та пліднім. А як щодо жінок?

Вони мають перехоплювати дух... своєю красою.

Від найдовшої шиї у світі

Походження Нефертіті, яку в Польщі знають як Нефертете, досить туманне. Невідомо, яку роль вона зіграла за життя Ехнатона, свого чоловіка фараона, або ж коли вона насправді померла. Та це й не має великого значення, так як і наука, і легенда, зберегли згадку про її надзвичайну красу, яка містилася навіть в самому її імені. "Прекрасна краса Атона, яка надійшла", – саме так звучить повне ім'я дружини Ехнатона, фараона з XVIII династії.

Деякі вчені припустили, що після смерті чоловіка Нефертіті перебрала на себе кермо влади в державі. Швидше за все, вона прийшла до влади як регент, що правив від імені неповнолітнього Тутанхамона.

Однак, не кажучи вже про посади, королева Єгипту мала б успіх як модель за нашого часу. Симетричне обличчя, виступаючі вилиці (що гарантують "молодий" вигляд), виразні губи і чудово "поставлена" голова на довгому постаменті шиї – все це змушувало її виділятися як здалеку, так і зблизька.

Інша красуня, врода якої перебуває поза часом, можливо, й не мала таких витончених рис обличчя, проте інші тілесні чесноти поставили її в короткий ряд дам на політичному свічнику: Клеопатра VII.

Остання цариця елліністичного Єгипту. За походженням гречанка. Вона навіть померла якоюсь мальовничою (в сенсі художнього образу, який неодноразово зображували на картинах) смертю: від укусу гадюки. За власним бажанням. Це сталося 12 серпня 30 р. до н. е.

Чи справді знаменита фатальна жінка так електризувала своїм зовнішній вигляд? Власне, і так, і ні. Вона була занизького зросту.

Однак вона мала здатність надавати собі витончено та власного вигляду лише своїми жестами та поведінкою. Вже Плутарх помітив і оцінив її солодкий голос, переконливість і ... сексуальність. Але що ще важливіше, вона мала здатність до аналітичного мислення та володіла стратегічними навичками.

Що стосується іміджу жінки. Милий великий рот і також великий (занадто великий? гачкуватий?) ніс. Відомо, що вона використовувала макіяж, який зберігся до наших днів як так званий єгипетський. Перуки, які вона носила, заздалегідь насичували парфумами та прикрашали дорогоцінними каменями. Цікаво, що натуральна її зачіска була абсолютно безволосою, що, втім, не було надто великою рідкістю в жаркому кліматі Єгипту.

Руда діва

Ця категорія не має нічого спільного з каноном краси, але вона ефективно замінює поставлені до неї вимоги, ба навіть випереджає те, що ми вважаємо класичною красою. Чарівність, грація. Щось невловиме, що виникає, або що є тісно пов'язаним також з розумом. Ідеальні красуні часто не могли справити такого враження на тих, хто був довкола та залицяльників, як це вміли не надто красиві дівчата, які знали, як користуватися своїми принадами.

До таких належала й дочка Генріха VIII і Анни Болейн. Теж з довгою шиєю. Тільки... чи була це жіноча шия? Лунали голоси, що представниця роду Тюдор — бісексуалка і що кризи, на виконання яких вона не шкодувала грошей, мали на меті приховати адамове яблуко.

Історичні свідчення описують її як худу та високу. Кажуть, вона постила один день на тиждень. Загалом, вона не переїдала. Однак її обличчя та волосся...

Вона білила обличчя, за зразком інших ренесансних модниць. Окрім того, у неї була ще одна причина до цього: вона хотіла прикрити потворні оспини, які залишилися після вітряної віспи. Що стосується "бурі" рудих локонів, то це теж міф: своє рідке волосся вона ховала під перуками. Їх було в її колекції, мабуть, зо вісімдесят, кожна в дещо іншому відтінку червонувато-золотавих гам. Проте годі вже про катастрофічні наслідки від користання тогочасною косметикою. Важливим є, якими саме методами Єлизавета заслужила почесне звання найкрасивішої.

Як і Клеопатра, вона користувалася косметикою, хоча в її випадку алебастровий колір обличчя у буквальному сенсі став для неї... алебастровим надгробком. Свинцева білизна, один з інгредієнтів косметичних засобів, яким Єлизавета Тюдор покривала обличчя і декольте, містила токсичні речовини. З роками це виявилося вбивчим для неї.

Хоча якщо людина в XVI столітті помирала у віці 70 років, то її вважали б Мафусаїлом. Саме так було з найвідомішою королевою Англії. Коли королева відходила в інший світ, вона, ймовірно, не хотіла лягати в ліжко, продовжуючи сидіти до останнього подиху.

Я думаю, що вона була, передусім, надзвичайно сильною жінкою, не згадуючи при цьому інші її чесноти.

Я хочу звернути увагу на суто фізичний аспект того, що означало БУТИ ПРАВИТЕЛЬКОЮ в давні часи, хоча в певному сенсі і в наш час теж.

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
  Носіння одягу, який вирізнявся своїм виглядом, часто було пов'язане з цілком фізичними зусиллями.

Що стосується Єлизавети I – вона з самого початку знала, як підкреслити своє панівне становище. Даного природою, а саме високої та стрункої статури було недостатньо, для того, щоб засліпити підлеглих. Для цього використовувалися коштовності, що були заправлені в перуки та оздоблювали наряд. Це важило з добрий десяток кілограмів, а часом іще більше кілограмів. Зате вона виглядала як "зоряне світло", яке, коли вона виходила на публічну арену, буквально збивало глядачів з ніг.

А чи б сьогодні королева-Діва мала бодай якийсь вплив на жінок, які змагаються за здобуття найвищих державних посад? Певно так, у сфері візуальних потреб.

Одного разу Марина Абрамович (так звана "бабуся перформансу") представила дію: "мистецтво повинно бути красивим, художниця повинна бути красивою". Це можна віднести до зони політики. Жодна з кандидаток у лідерки не повинна ображати ані наш зір, ані естетичні почуття.

Італійська DNA

DNA – так назвала свою партію Ілона Шталлер, народжена в Угорщини у 1951 році італійська порноактриса, відома під псевдонімом Чиччоліна (Ciocciolina), що значить "товстенька", або "пампушка". Платинова блондинка з грудьми, схожими на повітряні кулі, вона мала неабиякий еротичний досвід та великий досвід у спілкуванні зі ЗМІ.

Вона почала загравати з політикою ще в 1979 році, коли вперше балотувалася від списку Партії зелених. Потім вона на кілька років стала асоціюватися з Радикальною партією, яка виступає за аборти, контрацепцію, порнографію, наркотики та розлучення. Актриса виявилася ще більш радикальною, оскільки серед всього іншого за свою політичну кар'єру вона пропонувала сексуальні послуги тодішньому лідеру Іраку Саддаму Хусейну в обмін на звільнення заручників, захоплених під час війни в Перській затоці. У 1985 році вона стала першою порнозіркою, обраною депутатом італійського парламенту від вищезгаданого радикального політичного табору.

Це ще не був кінець її політичної біографії. Чиччоліна лише набирала обертів. У 1991 році вона заснувала Партію любові (разом з іншою відомою порноактрисою, Маона Поцці).

І тут ми підходимо до її відносин з мистецтвом. У тому ж 1991 році Ілона вийшла заміж за Джеффа Кунса, одного з найвідоміших та найбагатших американських художників. Хоча це і сталося першого квітня, але це аж ніяк не був першоквітневий жарт.

Кунс побачив фотографії італійки в якомусь кольоровому журналі та був вражений як красою, так і мужністю активістки. Він дуже хотів стати таким же сексуальним, як і вона. Чиччоліна здалася йому ідеальною партнеркою і моделлю для його творчості. Він знав, що поп-культура вимагає швидкої дії, здатної привернути увагу та заснованої на бізнес-плані, а не на реальних почуттях. Чим ще можна здивувати аудиторію? Одруженням на порно-активістці!

Зірка позувала художнику для циклу кітчевих, натуралістичних скульптур, картин і великих фотографій під назвою "Made in Heaven" (укр. "Зроблено на небесах") у 1989-1991. Кунс, який добре розбирався у смаках широкої публіки, відчував, що можна піти на все. Він поєднав свій зухвалий і ярмарковий стиль, завдяки якому він став впізнаваним, зі звичаями тогочасного порно.

Як згодом виявилося, цим він також вразив смак мистецтвознавців. У 1990 році виставка "Made in Heaven" була представлена на Венеціанському міжнародному бієнале. Можна, звісно, поставити собі питання, чи мав цей проєкт художнє значення або, вірніше – чи був він ознакою, чи б пак свідченням певних моральних перетворень західного суспільства?

Досягнувши успіху разом, пара оголосила про розлучення, яке було підтверджено розлученням в 1994 році. На жаль, жертвою своєрідної рекламної акції став син цієї прекрасної пари, який народився вже після їх розставання...

Навіть прихід на світ свого нащадка Кунс мав бажання перетворити на медіапривід: він збирався дати йому ім'я Кітч. Зрештою, він все ж пристав на більш традиційне ім'я Людвіг. В результаті тривалих судових процесів Чиччоліну позбавили права опіки над нащадком, але, попри все це, син залишився з нею в Італії.

Про неї саму на якийсь час стало менше чути. Допоки у 2012 році вона не повернулася на політичний небосхил, заснувавши – зі своїм наступним партнером – партію DNA (скорочення від італійських слів демократія, природа, любов (по-італійськи любов це amore, звідси і назва DNA, яка є співзвучною з англомовною абревіатурою, що означає ДНК – О.У.).

Яка була політична програма цього об'єднання? Воно пропагувало і боролося за права гомосексуальних меншин, вимагало визнання проституції як нормальної професії (важкої та шкідливої) та вимагало відкриття публічних будинків.

?

Дивно, але ця ініціатива Чиччоліни якось не прижилася і... партія занепала.

Контркандидатка для Кшака

Це сталося в початковій фазі польської демократії. Мистецький проєкт, який із закритих галерейних просторів в якийсь момент вилився на вулиці.

Поруч із білбордами з усміхненим Маріаном Кшаклевським і гаслом "Krzak na tak" (укр. "Кшак на так" або "Так для Кшака") з'явилася Вона. Загадкова, красива жінка, яка пропагувала приголомшливе гасло: "Політики не потрібні".

Так, Вікторія Цукт балотувалася на посаду президента Польщі у 2000 році. І що, що ніхто її не пам'ятає та ніхто нічого про це не знає?

Це зрозуміло, адже це був дещо безглуздий проєкт мистецької групи з шести осіб, що ховалася під абревіатурою C.U.K.T. Повна назва угруповування це Центральне Управління Технічної Культури.

На мою думку – це був пророчий концепт. І це було ще задовго до появи штучного інтелекту.

Саме в Польщі 23 роки тому команда митців-авангардистів створила ідеальну кандидатку в президенти нашої країни. Таку, яка як візуально, так й ідеологічно відповідала абсолютно всім громадянам Республіки Польща. Таку, яка нібито була здатна розв’язати всі проблеми, з якими стикалися сучасні глави держав.

Ця досконала істота була створена за допомогою комп'ютерної програми. Все, що було потрібно, – це поєднати найбажаніші фізичні риси й зміст промов політиків, які отримували схвалення громадськості.

Щодо перших даних: давно відомо, що асиметричні або особливо виразні обличчя викликають у нас занепокоєння й тому не подобаються більшості (хоча карикатуристи та шаржисти люблять такі обличчя).

Для Вікторії обрали максимально неконтроверсійний образ. У неї було обличчя витримане в ідеальних пропорціях і симетрії (красивий, правильний овал, не надто високий лоб, невеликий ніс, виразні, але не вульгарні губи, широко розміщені зеленуваті очі, а також пишне, хоч і коротко підстрижене волосся, що вилося світло-рудими кучерями). І найголовніше: її обличчя не виражало жодних емоцій. Воно уособлювало ніщо й нічого не обіцяло.

Коли вона говорила, її голос звучав монотонно й безпристрасно, наче голос робота. Зрештою, чого від неї хотіти, вона ж бо була віртуальним створінням та перебувала ближче до світу ігор, аніж до реальності.

Художники залишили поза увагою фігуру Вікторії, тому ніхто не знав, повна вона чи худа, висока чи низька, як вона поводиться, які жести робить. Візитівкою стало ідеальне обличчя й гасла, вкладені в її уста «батьками» кандидатки.

Виступ Цукт нагадував промови інших кандидатів на передвиборчих мітингах. Під звуки техно-музики артисти з гурту C.U.K.T. оголошували, що вони є «партією Вікторії Цукт, єдиної віртуальної кандидатки в президенти Республіки Польща».

Для того, щоб вам нагадати, хто тоді (у 2000 році) претендував на найвищу державну посаду, наведу список найбільш поважних постатей нашої політики того часу: Анджей Олеховський, Мар'ян Кшаклевський, Ярослав Каліновський, Пьотр Іконович, Ян Лопушанський, Анджей Леппер, Януш Корвін-Мікке і, як чорний, так і білий кінь одночасно – Александр Кваснєвський.

Загалом охочих очолити країну було дванадцятеро.

Тринадцятою кандидаткою мала стати Цукт. Вона не перемогла, бо була проєкцією майбутнього. А може й шкода, що не вона не перемогла?

– Моніка Малковська

 TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– Переклад Оксана Усатенко