1958 рік, Варшава: Стадіон Десятиліття і сто тисяч глядачів на трибунах під час легкоатлетичних змагань Польща-США. Цей показник роками залишався світовим рекордом з відвідуваності у цій дисципліні. Ні до, ні після цього легка атлетика не була настільки популярною…

Та чи насправді суть у популярності? Що її визначає і як вона вимірюється? Що впливає на її охоплення? Формула спорту, конкретний історичний момент, а, може, сезонна мода або інтенсивна реклама?

Ті змагання проходили в особливому історичному контексті. Смерть Сталіна привела до політичної відлиги у Польщі, яка почалася 1956 року у жовтні з громадських протестів та міжфракційної боротьби всередині ПОРП.

Відлига тривала недовго – до 1961 року, однак візит американських спортсменів до комуністичної ПНР був хвилюючою подією, що мусило мати і мало вплив на заповненість трибун. Таким чином, неможливо відділити політичні емоції від спортивних.

Сьогодні важко однозначно оцінити, чи стадіон дозволила заповнити легка атлетика, бо вона була такою популярною, чи помітне ослаблення режиму, який популярним не був. Інтуїція підказує, що це був радше інцидент зі складними параметрами, тим більше він не мав повторення у майбутньому.

На цьому прикладі неможливо ні пояснити суті більшої або меншої популярності різних спортивних дисциплін, ні дати визначення цьому поняттю. А варто було б, тому що у теперішні часи популярність є золотим ключем до успіху та грошей.

Цифри справляють враження

І саме з цієї причини не варто сліпо вірити у рейтинги популярності. Їхні критерії є туманними і радше довільними, оскільки саме поняття «популярності» залишається без визначення. Статистика найчастіше посилається на кількість вболівальників. Але що це означає?

Без ретельного вивчення детальних методів вимірювання це не означає нічого або може означати все, що теж нічого не означає. Десятку найпопулярніших дисциплін світу відкриває футбол з кількістю 4 мільярди фанатів. Але хто її визначив і яким чином?

Рахуючи кількість відвідувачів стадіонів на матчах під час усіх можливих турнірів, включно із ліговими, та на всіх рівнях, не оминаючи районного? Навряд чи це можливо. Крім того, такі дослідження потрібно проводити у певний час, про що ніхто не повідомляє.

Кількість переглядів на телебаченні - це оманлива пастка. Кожен матч мундіалю у кожній країні переглядає, скажімо, 20 мільйонів телеглядачів. Помноживши таке середнє число на кількість країн ми отримуємо світову кількість переглядів цього матчу. І лише одного матчу – а їх багато, та й сам чемпіонат триває більш ніж місяць.

Статистика не розрізняє глядачів видовищ за прізвищами чи зовнішнім виглядом. Лічильник пробиває і рахує по колу переважно одних і тих же фанатів. Якщо помножити і додати, у підсумку виходить, що на планеті, населеній 8 мільярдами людей, мундіаль переглянули 10 або 12 мільярдів осіб.

Веселий курйоз, але не зовсім. Цифри справляють враження, а воно легко конвертується у гроші. Чим більші цифри, тим більше грошей. Чим більша аудиторія, тим більше спонсорів. Тому потрібно прокачувати і перше, і друге, навіть всупереч логіці.

І я зовсім не стверджую що футбол не має найбільшої аудиторії, бо таки має. Це, безсумнівно, спортивна дисципліна з найбільшою кількістю глядачів. Однак точно обчислити кількість його фанатів, на мою думку, є завданням перебільшено амбітним і досить безплідним. Популярність – це ефект емоційної прив’язаності, а її неможливо обчислити чи розрахувати. Вона вибухає спонтанно та непередбачувано.

Пандемія Інтернету

Ми маємо докази цього у власному домі. Щорічне опитування газети «Przegląd Sportowy» – це така постійна вибухова суміш емоцій та логіки. Починаючи з першого видання 1926 року не вдається узгодити, про що йдеться і за кого голосують вболівальники.

Чи йдеться про спорт чи про почуття? Про вибір найкращого чи найбільш обожнюваного, інакше кажучи – найпопулярнішого спортсмена Польщі. Кожного року це перетворюється у таке балансування над прірвою. Хтось ображається, хтось підозрює у шахрайстві. Іноді це навіть одна і та ж людина, наприклад, Павел Файдек. Електорат буває поляризований і сильно розділений.

Минули вже ті роки, коли олімпійська медаль, особливо золота, була обов'язковим атрибутом перемоги в опитуванні. Нас у цьому болісно переконав Томаш Маєвський після 2008 року, коли переміг на Олімпіаді в Пекіні, але у Варшаві поступився Роберту Кубіці, який за весь сезон виграв лише одні перегони Формули-1. На результат вплинули СМС-ки молодих фанатів.

Саме емоційна прив'язаність формує сучасні результати плебісциту, хоча вони не обов’язково пов'язані із популярністю спортивної дисципліни, у якій виступає спортсмен. Безумовної любові народу до футболу плебісцит не відображає ані найменшої мірою, оскільки за усю його історію тріумф здобули лише двоє футболістів – Збігнєв Бонєк і Роберт Левандовський. І де тут логіка?

Потреба однозначно вказати, що добре, а що популярне, спантеличує, і це не викликає особливого занепокоєння, адже завдяки цьому можна вільно інтерпретувати значення. На думку Інтернету, добре те, що популярне. Такий варіант почав переважати серед суспільства як у публічному, так і в приватному житті.

Найделікатніше кажучи, це велике спрощення. А його ілюстрацією є насмішкуватий статус «селебріті» – тобто, людини, яка відома тим, що є відомою. Це було б кумедно, якби не було так серйозно. Кандидати у селебріті і ті хто, себе таким відчув, заполонили соцмережі.

Прагнення бути тим, про кого знають і ким захоплюються, тобто бути популярним, опанувало земну популяцію з півночі на південь і зі сходу на захід. Для багатьох людей, особливо для молоді, Інтернет став небезпечним протезом екзистенції і відображенням переконання: якщо тебе немає в Інтернеті, значить, ти ти не існуєш.

Загроза виявлена, і вона очевидна. Якщо падіння кількості кліків під постами може призвести до спроб самогубства (на жаль, нерідко результативних), то ми маємо справу із пандемією Інтернету, хоча її так ще не назвали. А її симптомом є залежність від популярності.

Короткий гніт

Чи має це яке-небудь відношення до спорту і спортсменів? І так, і ні. Не має тому, що спортсмени стають відомими через конкретні і вимірювальні досягнення. Проте є і такі, чия популярність значно переростає спортивні успіхи, бо вони дбають про свій медійний імідж і мають до цього хист, який іноді буває більшим, ніж спортивний талант.

Популярність особи і виду спорту, яким вона займається, – це не одне і те ж. Це підтверджується хоча б історією опитування і футболу. Отже, що є причиною того, що один вид спорту збирає більшу аудиторію, а інший – меншу? Що призводить до того, що одні види спорту здобувають публіку, а інші її втрачають?

Однозначної відповіді немає. На це впливають різні чинники, які можна помітити на цій розкрученій каруселі. По-перше, динаміка спортивних подій. На таку думку наводить топ-п’ятірка рейтингу. Як відомо, впевнено лідирує у ньому футбол.

На другому місці розташувався крикет (2,5 мільярда – нехай буде – фанатів). На третьому – два хокеї: той, що на льоду, і той, що на траві (2 мільярди). Четверту сходинку зайняв теніс (1 мільярд), а п’яту – волейбол (900 мільйонів).

Однак баскетбол, який, безсумнівно, є динамічною дисципліною, опинився лише на сьомій позиції (825 млн). А гандбол, у якому також чимало всього відбувається, не увійшов навіть у десятку найпопулярніших. Закриває її гольф (450 млн меломанів), динамічність якого доволі своєрідна. Підписуйтесь на наш фейсбук Як бачимо, темп і кількість глядачів таких подій не вичерпує теми. Механізм популярності повинен мати інші рушії, і він їх має. Черговим із них є простота і зрозумілість формули спортивних видовищ. Образно кажучи, сучасна спортивна подія повинна мати короткий гніт.

Події на стадіоні чи на спортивному майданчику повинні негайно і без перешкод розпалювати емоції аудиторії. Чим швидше і легше це відбувається, тим кращими є шанси отримати повні трибуни і мільйони розпашілих телеглядачів.

Футбол виконує обидві ці вимоги, він створює динамічні і прості спектаклі. Сприймати їх не заважають складні правила, адже вони зрозумілі і загальновідомі. Глядач органічно слідкує за видовищем, як футболісти за м’ячем. Тому популярність футболу охоплює весь світ.

Ентузіасти крикету у кількості 2,5мільярдів глядачів чи гольфу у кількості 450 мільйонів – це також потужні армії підтримки. Але перша з цих дисциплін має регіональне коріння, прив’язане до певних традицій, а друга вимагає хорошого розуміння правил, що подовжує цей короткий гніт.

Добре те, що популярне

Рейтинги популярності не включають ні патенту на непогрішність, ні гарантії незмінності. Змінюються смаки і мода, а разом з ними – рейтинги дисциплін з найчисленнішою аудиторією, тобто, найпопулярніших дисциплін. Точно так все працює і в Польщі.

Упродовж десятиліть легка атлетика у нашій країні належала до дуже популярних видів спорту, а після згаданих змагань на Стадіоні Десятиліття - і поготів до легендарних. Зараз вона належить до таких, які входять або не входять у топ-рейтинги, що залежить від сайту, який публікує таку класифікацію.

Іноді вона потрапляє у першу п'ятірку, іншим разом опиняється поза десяткою. Її витісняють спідвей, бойові та силові види спорту і, звісно, теніс. Нові покоління фанатів мають власні уподобання і запроваджують нову моду.

Цікаво, що це проявляється не обов'язково саме в період великих успіхів цієї дисципліни на Олімпійських іграх чи чемпіонаті світу. Очевидно, медалі та популярність більше не ідуть у парі. Однією з причин може бути те, що це не простий вид спорту, і дивитися його теж зовсім нелегко.

Навіть банальний стометровий біг вимагає певної підготовки: обізнаності щодо результатів і рекордів, аби пережити емоції, пов'язані із цією подією. Випадковий уболівальник просто не знатиме, на що дивитися, бо на стадіоні одночасно відбувається надто багато всього. Тут взагалі нема мови про коротких гніт.

Саме тому, зокрема, Сілезький стадіон у Хожові світив пустками під час Меморіалу Кусоцінського і Командного чемпіонату Європи. Трохи краще було під час Діамантової ліги, але тільки трохи. 25 тисяч глядачів на трибунах, розрахованих на близько 60 тисяч, не справляли надто великого враження.

Чи особиста фізична активність глядачів якимись чином впливає на популярність спорту загалом або його окремих дисциплін? Питання правильне, а от відповідь – не дуже. 45 відсотків європейців зізнаються, що взагалі не практикують рухливого дозвілля, навіть не ходять на прогулянки, а зі спортом контактують лише через телевізор.

Регулярні дослідження щодо цього питання проводить Євробарометр, а результати свідчать про тенденцію до зниження. На жаль, поляки опинилися нижче середньої лінії. Аж 65 відсотків наших співвітчизників не практикують жодної фізичної активності і не займаються спортом. Гіршими за нас є лише португальці і греки.

У нас немає підстав радіти, але греки мали б просто вити від розпачу, адже саме вони дали світові Олімпійські ігри з усім церемоніалом гордості і слави та першою кодифікацією загальнообов’язкових правил.



По правді кажучи, такі опитування описують світ спорту дорослих людей, бо діти не беруть у них участі. Діти, які викидають адреналін на стадіонах усіх країн, створюють враження, що все не так погано. Але все не дуже добре, тож і ці діти виростають зі спорту.

Щоб потім, ставши молоддю, приклеєною до смартфонів, до соцмереж, до телеекранів, піднімати популярність своїх кумирів, активно перебираючи не ногами, а пальцями на клавіатурі комп'ютера.

У той же час у всьому світовому спорті триває сезон полювання на популярність. Від неї залежить позиція тієї чи іншої дисципліни. Від неї також залежать прибутки інвесторів. Міжнародний олімпійський комітет особливо уважно приглядається до нових видів спорту, які здобувають популярність. Недавно він облюбував танці на пілоні.

Розвивати популярність допомагають реклама та засоби масової інформації. Спеціалісти-рекламники роблять це професійно, журналісти іноді теж, хоча частина з них поєднує роботу із фанатським захопленням. Особливо це стосується футбольних журналістів. Якби матеріали на тему футболу можна було б конвертувати у рекламу, то вершина цієї купи грошей сягнула б вершини Евересту.

Футбол – це та дисципліна спорту, яка найкраще забезпечена рекламою – як платною, так і безкоштовною, тому він і є найпопулярніший. А тривала популярність продається найкраще, навіть у пакеті з корупцією, змовами чи шахрайством активістів. Але в чому проблема? Адже добре те, що популярне, і все гаразд...



– Марек Юзвік

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– переклала Марія Шевчук