Але для мейнстримових ЗМІ набагато важливіше, ніж сучасне рабство, є те, хто розповідає цю історію. У більшості рецензій поряд із неприхованим шоком від того, що фільм має такий успіх, одразу ж з'являються спроби пов'язати творців фільму з «ультраправими» групами, конспірологічними теоріями на кшталт «QAnon», згідно з якими вкрай розбещені еліти змовляються проти звичайних людей. За словами журналу «Rolling Stone», цей фільм є «трилером про торгівлю дітьми, приправленим ідеями «QAnon», щоб зачепити свідомість схиблених на теорії змови бумерів». У схожому ключі пише про фільм і газета «Washington Post». Газета «The Guardian», тим часом назвала фільм «QAnon трилером». Майже в кожній рецензії є посилання на слова Джима Кавізела, сказані ним на конференції кілька років тому, де він визнав, що його погляди близькі до руху «QAnon».
Підписуйтесь на наш фейсбук
Справжньою «вишенькою на торті» є рецензія Марка Трейсі в «New York Times». Цитую уривки з третього та четвертого абзаців цього тексту: «Фільм заснований на реальних подіях: Кавізел грає Тіма Балларда, агента Департаменту внутрішньої безпеки, який розслідував справи педофілів (пізніше він заснував організацію по боротьбі з кіднепінгом «Operation Underground Railroad», став частим гостем на телеканалі «Fox News» і був призначений президентом Дональдом Трампом в консультативну групу по боротьбі з торгівлею дітьми». І далі, «деякі критики розглядають фільм як звернення до послідовників руху «QAnon», які поширюють фальшиві теорії змови, що мають на меті звинуватити ліві еліти в педофілії».
І навіть не допомагає те, що Ніл Гармон, голова студії «Angel Studios» і продюсер, в одному зі своїх інтерв'ю спростував такі інтерпретації: «Будь-хто, хто бачив фільм, знає, що це не фільм про теорії змови, як і це не фільм про політику».
Майже кожна рецензія в мейнстримових ЗМІ містить слова «QAnon» і «Трамп», що є чітким сигналом для читачів або глядачів, які ставлять під сумнів вірогідність і мистецьку цінність стрічки.
Ще один спосіб, яким пробують дискредитувати або применшити значення фільму «Звук свободи» – це вперте описування його як «faith-based film», тобто в дослівному перекладі – фільм «натхненний вірою». – Ми не хочемо, щоб нас таврували як фільм, заснований на релігії. Ми даємо людям неабиякий досвід. Але необхідно дати зрозуміти не тільки кіноіндустрії, але й ЗМІ та розбещеному світу, що наші діти – це діти Божі і вони не продаються, – сказав Джеймс Кавізел.
«Звук свободи» було знято п'ять років тому. Картину замовило міжнародне відділення кіностудії «Fox», а після того, як цю кіностудію поглинув «Disney», стрічка на роки зникла у чорній дірі дистрибуції. Ситуація змінилася, коли в березні цього року права на дистрибуцію викупила незалежна студія «Angel Studios». – «Цей фільм застряг, він не міг потрапити в прокат, але врешті-решт виявилося, що глядачі мають більшу владу», – сказав керівник студії Джош Гармон. Його фірма намагається протиставитися багатим голлівудським компаніям, які, здається, «контролюють доступ» до всієї кіноіндустрії.
Фільм вийшов на екрани 4 липня 2023 року, у День незалежності США, який традиційно вважається найкращою датою літнього кінопрокату. І в цей день він отримав звання найбільшого блокбастера. Бізнес-план, створений у березні, передбачав продаж двох мільйонів квитків, які б мали символізувати два мільйони дітей, що зазнали насильства. Це було нелегко, адже фільм мали показати лише на 2 852 екранах, що в масштабах США є невеликим охопленням. Кінобізнес є нещадним: фільми, які не набирають аудиторію або втрачають її, знімають з прокату.
Проте в кінозалах був аншлаг. Перша ніч принесла $19,6 млн від продажу квитків, а після першого тижня – ця сума складала вже $45,7 млн. Найбільше переглядів стрічка здобула в Interior, тобто «землях поміж», як називають більш консервативні штати між лівими Каліфорнією та Нью-Йорком. Техас, Аризона, Флорида, Юта – найбільша кількість глядачів була саме там.
– Один з представників кіностудії сказав, що для того, щоб фільм увійшов до трійки лідерів за продажами після першого тижня на екранах, на його рекламу потрібно витратити $11–12 млн, – розповідає Ніл Хармон. Таких грошей у «Angel Studios» не було, але була бізнес-модель: вони зібрали серед дрібних інвесторів, пов'язаних з компанією з попередніх проєктів, $5 млн, необхідних для рекламної кампанії (які отримають частину з можливих прибутків).