Чи повинно це нас хвилювати? Так, тому що канікули тільки починаються і такі ситуації можуть траплятися в тисячах дитячих літніх таборів. І що тоді? Хто підтримає вихователя, який відмовиться називати якусь Касю чи Пауліну Кацпером чи Павлом? І навпаки, хто підтримає дітей, якщо вихователь вирішить підтримати дії підлітка, який розігрує свою – реальну чи маніпулятивну – «зміну статі» та перевіряє реакцію оточення? Хто гарантує сьогодні батькам, що такі «ситуації» не пропагуватимуться в літньому таборі, а якщо й з’являться, то чи вихователі зможуть цьому протидіяти?

Я пишу про ситуації, тому що, як я нещодавно коментувала, багато описаних пар, груп та їхні емоційні стани, а також спостереження за молодими людьми, які просувають свій специфічний стиль на вулицях великих міст, справляють враження, наче вони йдуть вслід за модою, навіть якщо не до кінця розуміють, про що йдеться.

Цей британський вчитель математики керувався багаторічним досвідом та інтуїцією. Інтернет-портал «Catholic Herald» цитує його слова: «Я вважаю, що схвалення в класі позиції дітей, які стикаються з гендерними проблемами, психологічно шкідливо для інших дітей. Я відмовляюся йти проти своєї совісті та завдавати шкоди дитині, я не можу за це просити пробачення».

Можна легко уявити таку ситуацію. Саме момент, коли вчитель вирішує: я не буду втручатися в ситуацію, тим більше, що я не знаю, про що йдеться. Схвалення позиції дітей, які відчувають гендерні труднощі, завдає їм психологічної шкоди. Це не час порушувати на загал проблеми, проявляти почуття, тим більше, що у підлітків і так проблем з цим вистачає – емоції виплескуються назовні, можна сказати, що все перебуває у несформованому стані.

Вихователі літніх таборів, як правило, дуже молоді люди (це зазвичай студенти, які таким чином завжди охоче заробляють гроші) і чи готові вони до таких ситуацій? Випадок з тривіальним спортивним змаганням у літньому таборі вже змушує задуматися: а що робитимуть вихователі, коли раптом хлопець скаже, що я почуваюся дівчинкою і змагатимуся з дівчатами? Таких прикладів в публічному просторі вистачає, смартфони підлітків працюють безупинно й не потрібно багато часу, щоб хтось надихнувся такими ситуаціями. Хто їм скаже: «Діти, Ви не в те граєте», – якщо це старші діти й глибоко незрілі молодші підлітки, які наражаються на вульгарні вуличні ситуації, з яких хоч-не-хоч беруть приклади.

І ЗМІ, особливо соціальні мережі, підігрівають цю тему. Деякі батьки просто не зважають, деякі дорослі навпаки підхоплюють новинку і, напевно, з бездумним задоволенням купують і дітям, і собі відповідний одяг і гаджети. Адже сфера торгівлі не лише ловить можливості, але й бере участь у цій небезпечній грі, не лише заради короткострокового прибутку, але й у довгостроковій стратегії заробітку в результаті повної зміни пріоритетів.

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
  Колега з редакції, коли почув, що я хочу написати про канікули в кольорах веселки, спочатку одразу з усмішкою на обличчі нагадав організаторам прайду, що вони привласнили собі візерунок веселки, яким ще раніше прикрасив свій логотип продуктовий кооператив «Społem». Але відразу після цього він цілком серйозно додав, що я повинна згадати велику комерційну акцію – глобального масштабу – підготовлену до червня, місяця цих парадів: усі, за його словами, усі великі мережі підготували мільйони футболок, блузок, суконь, штанів, торбинок з тканини та поліетиленових пакетів, шарфів, шапок, взуття, ременів, ковдр та хусток, плюшевих собачок та інших гаджетів за однозначно вигідними цінами. – Такі хороші ціни, – зауважив він, – що шкода не купити, бо літо наближається, і таке легке барвисте вбрання буде приємно носити в найбільшу спеку.

Просто подивіться навколо і Ви побачите, як нас полонила веселкова мода. Але тема, справді, не така проста.

– Чи ти не перебільшуєш ці побоювання? – запитує мене знайомий викладач.
– Ну, а що б ти зробив, якби на парі студент раптом сказав, щоб до нього звертатися не «пан», а «пані», – запитаю у відповідь.
– У нас тут немає таких проблем, – сміється викладач, але сміх його відразу згасає, бо ми обоє знаємо, що це неправда. Саме в його університеті вже кілька років увагу привертає серйозний професор, який одягається в жіночі костюми – ніхто йому не робить зауважень, але й ніхто не знає, що з цим робити. Ця людина не проповідує жодних гендерних гасел, не подавав заяв про зміну імені на жіноче, не декларує приналежності до жіночої статі. У кулуарах навіть ходили чутки, що влада навчального закладу планує оголосити дрес-код в університеті, але ідея швидко провалилася, і не через гендер.

Зрештою, кожен має право одягатися як дивак, а в цьому університеті ще з 1980-х років закріпилася модель трохи скуйовдженого бороданя у светрі, бажано ручної роботи. І що з цим робити?

Мій знайомий викладач порушує ще одне фундаментальне питання: а як щодо моїх прав висловлювати свої погляди, переконання та особистість? Чи єдиним критерієм має бути емоційний стан, який слід поважати? Якщо Кася, яка хоче бути Кацпером, очікує від мене поваги до її емоційного стану, то чому вона не поважає мого, який не дозволяє мені таким чином ґвалтувати реальність?

Британська агенція освіти (The Teaching Regulation Agency) назвала позицію вчителя «нетолерантною» та такою, що «знеславлює професію», а потім йому заборонили виконувати професію. Управлінці заявили, що «заборона пропорційна провині» та «відповідає суспільним інтересам», щоб зберегти «довіру до професії вчителя». Це британська відповідь на питання, чий емоційний стан слід поважати.

За звільненого вчителя, підкреслю, чудового вчителя математики, заступилися батьки та учні. Втрутився Християнський правовий центр (Christian Legal Centre), висновок експерта Майї Форстатер з відомої організації «Sex Matters» було відхилено. Герой цієї історії каже: «По всій країні дітей навчають просувати та вивішувати «прапор гордості», але якщо ви сповідуєте християнські вірування в класі, вас знищують».

Коли я пишу цей фейлетон, 21 червня в Женеві Рада ООН з прав людини збирається, щоб заслухати доповідь про те, що християнські вірування порушують права ЛГБТ. Чи тільки християнські? І чи може доповідь супроводжуватися рекомендаціями ООН щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності та припущеннями про втручання уряду в релігійні справи?

Християнський правовий центр (CLC) у Великій Британії вважає, що справа вчителя математики є переломним моментом, який потрібно повернути до здорового глузду. Здається, здорового глузду бракує не лише там, а й у всьому веселковому світі. «Веселковий» – хоча, мабуть, варто говорити ширше, трансґендерний світ, хоча кажуть, що ці поняття суперечать однин одному, як свідомо й розумно зауважив публіцист Ян Мацеєвський.

Питання в тому, чи вистачить нам цього здорового глузду, щоб докласти ще трохи зусиль, щоб нас не поглинула чергова хвиля колективного божевілля, а навіть протистояти їй. Попереду канікули, тому ставки високі: на деякий час, навіть на багато тижнів, ми втрачаємо дітей з поля зору. Чи Ви впевнені, що нам вдалося забезпечити їх відповідними засобами захисту?

– Барбара Сулек-Ковальська

 TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– Переклала Олена Ковалевська