Не все є настільки очевидне, оскільки сьогодні це іноді викликає глибокий дискомфорт у деяких найпрогресивніших прогресистів. Сама теорія еволюції також не є в жодному сенсі «прогресивною», хоча її так помилково викладали на різноманітних курсах для партійних самодурів у комуністичних режимах, а згодом і в школах «за залізною завісою». Заперечення «боротьби за існування» як такої, що суперечить духу колективної співпраці, з'явилося також у щасливо минулі часи, коли «теорія» Трохима Лисенка про те, що якщо кинути насіння гороху в крижану воду, то рослина стане стійкою до морозів, була застосована на практиці. Іншими словами, з «вівса можна зробити гострика», як влучно зауважив покійний польський генетик професор Вацлав Гаєвський.

Відкидаючи лисенківщину, слід зазначити, що природний відбір у дарвінівському розумінні не є ані випадковим, ані прогресивним, тобто не веде до заздалегідь визначеної мети, яка називається досконалістю. Організми «еволюціонують» лише в тому сенсі, що стають краще пристосованими до навколишнього середовища в певний момент часу. Для еволюційного успіху (тобто народження онуків) важлива пластичність і пристосованість, а не досягнення якоїсь досконалості.

З самого Дарвіна також важко зробити прогресиста в контексті нашого часу (не кажучи вже про те, що анахронічно і нерозумно намагатися проводити подібні розумові еквілібристики будь з ким і будь-коли). З нагоди 200-річчя від дня народження автора теорії еволюції та 150-річчя з дня виходу у світ його праці «Про походження видів» у 2009 році в престижному науковому журналі «EMBO Reports» було опубліковано статтю Стівена Роуза, нині почесного професора біології та нейробіології Відкритого університету в Лондоні. Він написав наступне: «Зрештою, Дарвін був людиною свого часу, класу та суспільства. Це правда, що він був прихильником моногенного, а не панівного тоді полігенного погляду на походження людини, але він все одно ділив людство на окремі раси відповідно до відмінностей у кольорі шкіри, очей чи волосся. Він також був переконаний [...], що білі раси, особливо європейці, еволюційно більш розвинені, ніж чорношкірі [...]. Погляди Дарвіна на стать також були цілком традиційними. Він стверджував, що результатом статевого відбору є те, що чоловіки «більш мужні, войовничіші та енергійніші, ніж жінки, [з] більш винахідливим генієм. Його мозок абсолютно більший [...] її форма черепа, як кажуть, проміжна між дитячим і чоловічим» (Дарвін, 1871)».

Теорію еволюції прибрали з «шафранних» підручників

Найпопулярніші наукові журнали все частіше висловлюються з питань, які, однак, не стосуються історичного погляду на розвиток науки, відкриттів чи напрямків, в яких рухається сучасна наука. Іноді вони висловлюються на тему політики, пов'язаної з наукою та освітою, особливо коли виникає напруженість між Давидом наукової спільноти та Голіафом владою або навіть рештою суспільства.

Наприкінці квітня на сторінках престижного видання «Science» з'явився цікавий текст Атара Парваїза про видалення Дарвіна та його теорій з підручників для середньої школи у великій та досі екзотичній для нас країні – Індії. Що, звісно, призвело до масових протестів людей науки та техніки на субконтиненті. Втім, це невелика група порівняно з населенням країни в цілому. Адже відкритий лист «Breakthrough Science Society» за перші два тижні підписали близько чотирьох тисяч дослідників з майже півторамільярдного населення.

У листі індійські науковці протестують проти рішення вилучити інформацію та питання про теорію еволюції Чарльза Дарвіна з підручників, якими користуються мільйони учнів дев’ятих та десятих класів. Основи підручників формуються в Індії з 1960-х років так званою Національною радою з освітніх досліджень і підготовки кадрів (NCERT, далі – Рада). Вона покликана допомагати та консультувати центральні та регіональні органи влади щодо академічних питань, пов'язаних зі шкільною освітою. Теоретично, це має бути політично незалежна організація, зібрання професіоналів, в руках яких знаходиться освіта 256 мільйонів учнів початкових і середніх шкіл Індії. На практиці ж типові підручники, опубліковані Радою для використання по всій Індії, протягом багатьох років викликають суперечки. Раду звинувачували у віддзеркаленні політичних поглядів панівної партії, а відколи при владі перебувають індуїстські націоналісти – у так званій «шафранизації».

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
  Серед іншого, цей неологізм визначає націоналістичну політичну лінію, що надає перевагу послідовникам індуїзму коштом представників інших релігій, до яких ставляться як до громадян другого сорту. Він також прославляє індуїстський внесок в історію Індії, принижуючи роль усіх інших культур та етносів. Таким чином, ця ідеологія перетворилася з антиколоніальної на по суті расистську, що в самій Індії, де мовою гінді розмовляють менше ніж 40 відсотків громадян, є джерелом соціальних заворушень. Тут слід зазначити, що інші етноси ніколи не перевищують 8 відсотків, тоді як індуїзм домінує в релігійному плані: 8 з 10 людей сповідують цю систему вірувань. Інша група, мусульмани, не перевищує 15 відсотків населення.

Доктор Каміла Юнік з Інституту Близького і Далекого Сходу Факультету міжнародних і політичних досліджень Яґеллонського університету так коментує це явище: «„Шафранізація” стосується не лише політики, але й усіх аспектів суспільного життя, включаючи освіту. Міністри освіти в уряді BJP (Бхаратія Джанта Партія, Індійська народна партія), які змінювали один одного, вважали справою честі викреслити зі шкільних підручників усі іноземні впливи, особливо західні, та заповнити прогалини, що утворилися, патріотичним змістом. Під гаслом популяризації власної спадщини та давньої культури розпочався процес переписування підручників. Були створені спеціальні комітети для перегляду стародавніх текстів на предмет наявності інформації про внесок індійців у науку (наприклад, математику, астрономію чи філософію)».

Вже стародавні індійці будували космічні кораблі...

Як пояснює експерт, зміни не передбачали розширення загальних знань з урахуванням індійського контексту (зважаючи на поліфонію наративів та мультикультуралізм, який, безперечно, присутній на субконтиненті), а мали на меті замінити все єдиним відповідним наративом: індуїстським націоналізмом. Зміни, проведені BJP на початку ХХІ століття, намагалися скасувати, коли до влади повернувся Національний конгрес. Однак, коли народна партія прем'єр-міністра Нарендри Моді здобула перемогу на передостанніх виборах, яку закріпила переобранням на наступних, процес виправлення «лівих» знань у підручниках відновився. «Зникла, наприклад, вся інформація про кастову нерівність і маргіналізацію нижчих верств суспільства або про кастове насильство в індійській історії. Применшення заслуг і досягнень діячів з інших соціальних, релігійних чи етнічних груп слугувало поступовому виключенню їхнього внеску в індійське суспільство. Це не скрізь зустрічало схвалення: у штатах, де BJP не має більшості, індуїстсько-центрична версія історії субконтиненту з нових підручників, яка не тільки не відображає фактів, але і є небезпечним інструментом ідеологізації, зустріла опір», – підсумовує д-р Юнік.

Викреслення дарвінізму та дискусії про цю теорію з офіційних шкільних підручників викликає обурення та свідчить про початок «пародії на концепцію загальної середньої освіти», – відзначає еволюційний біолог Амітабх Джоші з Центру перспективних наукових досліджень імені Джавахарлала Неру в інтерв'ю журналу «Science». Це також свідчить про чимраз більшу підтримку псевдонауки з боку індійських чиновників. Наприклад, волосся стає дибки від того, що викладають в Індії про арії та санскрит (скільки років мові та текстам), але це матеріал для іншої історії. Дослідники та політики, пов'язані з індуїстськими націоналістами, висловлюють сумніви не лише щодо біологічної еволюції в дарвінівському розумінні, але й у звичайних та соціальних медіа з'явилися історії про те, що стародавні індійці будували космічні кораблі та проводили дослідження стовбурових клітин.

Ніхто не забороняє дивитися «Стародавніх прибульців», але я не думаю, що варто будувати свої знання про світ саме на цьому серіалі... і, що найважливіше, хвалитися цим. Особливо, коли ти керуєш півторамільярдною країною.

Протести, з іншого боку, можна порівняти з гірчицею після обіду, оскільки Рада вперше витерла ці теми в розпал пандемії COVID-19, щоб, як пояснювалося в офіційному документі рік тому, «впорядкувати онлайн-класи» та уникнути контенту, який є «неактуальним» у «нинішніх реаліях». Цікаво, що навіть такий престижний журнал, як “Science”, пустили по великому колу, журналістів якого чиновники Ради відіслали до Міністерства освіти, а останнє, своєю чергою, відмовилося від будь-яких коментарів.

Як і скрізь у світі, більшість індійських студентів не вивчатимуть біологію. Це означає, що кенселінгована теорія еволюції більше ніколи не з'явиться в їхньому навчальному процесі. А це фундаментальна наукова теорія, одне з небагатьох узагальнень, до яких дійшла біологія. Це все одно, що викреслити теорію гравітації Ньютона з курсу фізики. Тому численні організації, включаючи Індійську академію наук, висловили своє занепокоєння вищим посадовим особам держави.

Тихіше з цим Дарвіном

А як теорію еволюції викладають у Польщі й, ширше, у західному світі? Я запитала Пьотра Коссобудзького-Канара, вчителя біології, автора виставок і сценаріїв для науково-популярних занять, а також співавтора підручника з природознавства. Він розповів мені, що «в польських школах Дарвін і теорія еволюції офіційно не заборонені. Ці питання присутні в офіційній базовій програмі з біології в початковій школі, гімназіях і технікумах. На практиці, однак, теорія еволюції витісняється на маргінес освіти. На весь час навчання в початковій школі на її вивчення відводиться... три години! Саме стільки передбачено навчальними програмами, що супроводжують найпопулярніші підручники. Крім того, еволюція розглядається лише у восьмому класі, коли майже всі інші розділи біології вже пройдені, а учні зосереджені на підготовці до іспитів з польської, математики та іноземної мови».

Я поділяю переконання Пьотра Коссобудзького-Канара, що це принципово контрпродуктивно у викладанні біології, адже теорія еволюції – це не якась вишенька на біологічному торті, а фундамент, на якому будуються знання про живі організми. Як сформулював це мій співрозмовник, «теорія еволюції пояснює речі, які є ключовими для розуміння природи: чому ми оточені багатством різних форм життя, чому організм, скажімо, сосни чи стьожкові черви побудовані та функціонують саме так, а не інакше. Вона пояснює, чим зумовлені взаємозв'язки між організмами. Про це треба говорити з самого початку уроків біології, нагадувати при різних нагодах і поступово додавати більше деталей. Зараз на це немає часу. Часу вистачає лише на кілька базових фактів, а про те, щоб показати сучасні методи вивчення еволюції, наприклад, за допомогою генетики, можна лише мріяти. Це робить учнів і випускників легкою здобиччю для прихильників псевдонауки».

Ескалація обурення еволюційною теорією у викладанні в Індії, однак, все ще не набула розповсюдження. Наразі, як пояснив мені один фахівець, дарвінізм є постійним елементом державної освіти в переважній більшості країн світу (окрім, наприклад, Саудівської Аравії та Туреччини). Навіть у таких теократіях, як, наприклад, Іран. Водночас нерідко трапляються спроби викладати в школах на рівні й антиеволюційні ідеї, такі як креаціонізм. Здебільшого такі спроби відкидаються установами, що здійснюють нагляд за державною освітою, і судами. Однак, в консервативних штатах, наприклад, у США, такі випадки неодноразово мали місце. Окремі політики також висувають подібні вимоги у Великобританії, Сербії, Нідерландах чи Польщі.

Зазвичай вони аргументують це плюралізмом поглядів і необхідністю дати учням змогу ознайомитися з різними думками. Зауважу, однак, що подібні мотиви не спонукають (поки що?) політиків чи законодавців запроваджувати викладання концепції Пласкої Землі в школах на рівних правах, хоча, зрештою, є люди й навіть цілі групи, які вважають круглу форму нашої планети «змовою НАСА» або чимось подібним до ідіотизму. Головним чином тому, що їх погано навчили, як неспростовно демонструється округлість нашої планети при визначенні меридіанів..

Оскільки термін «теорія» в мові науки означає дещо інше, ніж у повсякденній мові, де він підміняє слово «гіпотеза», наукова теорія – це найбільше наближення до істини, якого може досягти наука. Тобто, як описав це мій співрозмовник, «найбільш вірогідна й повна форма знання, багаторазово підтверджена доказами, прийнята як обов'язкова істина (допоки вона не буде спростована іншою науковою теорією). Теорія еволюції є такою ж науково обґрунтованою, як геліоцентрична теорія або теорія відносності Ейнштейна».

Чи може те, що відбувається з теорією Дарвіна в Індії, вплинути на решту світу? Це, безумовно, посилить відтік мізків з біологічної науки та медичних фахівців. Це також може вплинути на ситуацію в сусідніх країнах. У мусульманському Пакистані, наприклад, підручники з біології, як пише автор статті в «Science», починаються з попередження про те, що читачі «зустрінуться з теорією еволюції, але не радимо цьому йняти віри, оскільки вона ненаукова, не має доказів і суперечить ісламу».

– Магдалена Кавалец-Сегонд

 TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– Переклав Юрій Ткачук

Джерело:
https://www.science.org/content/article/scientists-india-protest-move-drop-darwinian-evolution-textbooks