Хоча вже досить давно живе з родиною в Ізраїлі і була проклята «патріотами», то Алла Пугачова весь час на перших сторінках російської жовтої преси. Кожен її крок відслідковується і коментується. Як хоча б прибуття на виставу у Центрі Гоголя у Тель- Авіві минулого вівторка ввечері. Глядачі оваціями привітали зірку, не забули й про безсмертний хіт «Мільйон рожевих троянд». Алла від враження майже розплакалася, в це все збоку знімав на телефон її чоловік. Це з огляду на Максима Ґалкіна, популярного в Росії коміка, Пугачова вирішила виїхати зі своєї вітчизни. І зробила це з притупуванням.

Політична декларація

18 вересня 2022. Майже 3,5 млн. осіб, що спостерігаються за акаунтом Алли Пугачової на Інстаґрамі від здивування широко розплющили очі. Це артистка звертається до російського Міністерства юстиції про визнання її «закордонним агентом», так як два дні раніше вчинили з її чоловіком, котрий виразив супротив нападу Росії на Україну.

Ґалкін це «справжній і непідкупний патріот Росії, що бажає своїй вітчизні розвитку, мирного життя, свободи слова і того, щоб наші хлопці перестали гинути за ілюзорні цілі, що призводять до того, що наша країна стає ізгоєм і ускладнюють життя наших громадян», - пише Пугачова.

Щоправда напряму не засуджує нападу на Україну, але виразно дає зрозуміти, що про нього думає. Ця заява stricte політична, котра викликає сильні емоції. Але чи означає, що Пугачова буде від цього часу активна у політичній сфері? І якою мірою віддзеркалює фактичні погляди зірки естради? Ми цього до кінця не знаємо, але можемо здогадуватися, спостерігаючи за кар’єрою співачки.

Радянська діва

1981 рік. Алла, найвищий пік слави, їде на концерт у Казахстан. Місцеві партійні царьки запізнюються. Із галасом і «під впливом» вони нарешті дістаються до своїх крісел, звісно, ​​у першому ряду. Пугачова перериває виступ і з ледь прихованою іронією звертається до них: «Здрастуйте, друзі! Влаштовуйся зручніше, я почекаю. Сидиш? Можемо продовжити? Дуже дякую!».

Після цього на неї поскаржилися до Центрального Комітету, але це закінчилося тільки виховною розмовою.

Артистка так описала свою поставу щодо влади за радянських часів: «Я завжди говорила: добре, якщо знімете мене зі сцени, я буду писати книги. Якщо забороните книги, то я буду малювати, цього теж забороните, то я далі буду щось вигадувати, далі буду жити так, як я хочу. З почуттям тієї ж внутрішньої свободи. І це толерували».

Але вона сама також дуже старалася, щоб з нею ніколи не було проблем. Навіть тоді, коли вона відхилила запрошення взяти участь у мюзиклі з групою ABBA. Послання було пацифістським, але Пугачова боялася, що в країні його вважатимуть антирадянським.

Зрештою, про коректні стосунки співачки з владою нехай свідчить і той факт, що Пугачова отримала (як передостання) почесне звання Народної Артистки СРСР. За шість днів до розпаду цієї держави.

Її вважають найбільшою зіркою популярної музики за останні два десятиліття існування Радянського Союзу. На початку 1980-х в СРСР був популярний жарт: «Хто такий Брежнєв? Другорядний політик з епохи Алли Пугачової!». Популярність співачки пережила розпад Радянського Союзу.

Проте Пугачова цінувала грабаря Радянського Союзу, а принаймні належно оцінила пізніше. Так про Міхаїла Горбачова писала в Інстаґрамі з приводу його похоронів: «Я давно так не плакала. Минула епоха, в котрій ми здобули свободу, ми перестали бути »Імперією Зла« для світу, зникнув страх про майбутнє наших дітей. І що найважливіше. Горбачов відкинув насильство як спосіб ведення політики і утримання при владі».

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
  Алла знала, як добре жити також з новою владою, щоправда ніби іншою, демократичною, в капіталізмі, не комунізмі, але ж надалі з тією самою, хоч би ментально.

«Пиз *** Єльцина»

У 1993 році росіяни були свідками ескалації конфлікту Кремля з Білим Домом, тобто між президентом і парламентом. У квітні Борис Єльцин організував референдум, в якому було чотири питання: про довіру до президента, про політику президента та уряду, про дострокові президентські вибори та про дострокові парламентські вибори. Кремль закликав голосувати ТАК, ТАК, НІ, ТАК. Таким був слоґан кампанії. Пугачова скористалася нагодою і записала пісню з такою власне назвою («Да, да, нєт, да»). Хоча текст зовсім не був політичним.

Через три роки після цього вона підтримала виборчу кампанію Єльцина, співаючи на концертах для виборців. Пізніше вона зізналася, що не безкоштовно, оправдовуючись так залученням у роботу одного з кандидатів: «Я отримала дуже великі гроші за свої виступи. І не соромлюся про це говорити. Навіщо вдавати, що артисти беруть участь у виборчих показах безкоштовно? Не було виступів з ідеологічних міркувань, не було! І це нормально, вибори дорогі в усьому світі».

Хоча підтримка не обмежувалася тільки концертами, а враховуючи її популярність, її думка була важливою. В інтерв'ю з Леонідом Парфьоновим на телебаченні НТВ вона сказала: «Я закликаю всіх голосувати за Єльцина. Це не означає, що за нього конкретно. Я хочу проголосувати за той шлях розвитку, який обрала наша країна». «Мені здається, що Зюганов тисячу разів змінював думку на тему свого комунізму. Він також хоче жити нормально, а не тільки управляти», - додала вона. Це було 14 червня 1996 року, два дні до голосування.

Шеф охорони Єльцина Олександр Коржаков через багато років згадував в одному з інтерв'ю, що його президент не любив зірок естради: «Взагалі Єльцин не любив музику і всіх поп-співаків. Наприклад, він назвав Пугачову пиз **».

Так чи інакше, жоден господар Кремля не дозволяв собі ігнорувати популярність Пугачової. З нагоди 50-річчя співачки Єльцин вручив їй орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня. Пізніше, за часів Путіна, Пугачова святкувала своє 70-річчя в Кремлі.

Великий і малий

Проте був період у житті Пугачової, коли її зв’язок з політикою не обмежувався співом для представника влади, чи то через силу, чи то за гроші. У 2011 році зірка підтримала кандидата в президенти Міхаїла Прохорова, увійшовши до складу його Федерального Громадського Комітету. Ну і звичайно заспівала пісню про Прохорова. Не зовсім вишукану, бо під назвою «Найвищий» (фактично 2,03 м — це правильний зріст, особливо при Путіні).

«Нарешті з’явився справжній чоловік, який готовий щось робити для країни. Він думає так як я. Я готова підтримати його в усьому», - запевнила Пугачова, якій Прохоров хотів доручити цілий блок справ, пов’язаних із статусом жінок у Росії.

На президентських виборах мільярдер отримав приблизно 8 % голосів, займаючи третє місце. Але базуючи на кількох мільйонах людей, які його підтримали, Прохоров заснував партію «Громадянська платформа». Зрозуміло, що Пугачова до неї вступила. Вийшла з партії через три роки, одночасно зі своїм політичним улюбленцем. Здається і до сьогодні має дуже хороші контакти з бізнесменом, який свого часу очолював дві партії консервативно - ліберального профілю.

Щодо Путіна Алла тримала ввічливу відстань, а навіть підтримувала його в кампанії 2000 року. Але через 12 років він був суперником її кандидата: «Я дуже поважаю Владіміра Владіміровіча Путіна, я голосувала за його кандидатуру в 2000 році і не беру цього назад. Проте мені здається, що навіть такий інтелігентний і допитливий політик як він не повинен залишатися в одному місці. Політична сцена, як і будь-яка інша, вимагає нових імен».

На Кремлі це пустили в непам’ять, а можливо скоріше за все вирішили промовчати. У 2014 році Путін нагородив Пугачову орденом «За заслуги перед Вітчизною», IV ступеня. А через п’ять років він привітав її з 70-річчям. Зі свого боку Пугачова не висловлювала своїх думок про політику, уникаючи критики Путіна.

Межі критики

Кремль не дуже любив примадонну, але й рішучих дій не міг собі дозволити. Не тільки через популярність Алли серед росіян. Адже цих кілька критичних слів про режиму – це насправді ніщо. Вона сама пильнувала, щоб не переступити певну межу в критиці.

Обидві сторони жили у своєрідному симбіозі. Ще в першій половині 1990-х років серед політтехнологів функціонував термін «ефект Алли Пугачової». Так описували успіх відомих столичних політиків, які під час кампанії їздили на ворожу територію, а зали були повні. Тому що в «ефекті Алли Пугачової» було важливо не те, що говориться, а хто говорить – у даному випадку політична знаменитість.

Протягом багатьох років, а особливо після 2014 року, Пугачову було важко вважати конформісткою, яка приймає політику агресії Путіна. Але водночас вона не дозволяла собі на відкриту критику. Теперішня війна змінила цей стан.

Хоча співачка мовчала, її чоловік не перебирав словами. «З самого ранку на зв’язку з рідними та друзями з України! Неможливо передати словами те, що я відчуваю! Як це можливо! Війні не може бути виправдання! Ні для війни!», – написав він 24 лютого у своєму профілі в Інстаґрамі, на який підписані майже 10 мільйонів користувачів.

Наприкінці березня вони виїхали – вона, чоловік і двоє дітей – в Ізраїль. Пугачова мовчала, але Ґалкін продовжував критикувати вторгнення в Україну. У серпні Пугачова повернулася до Росії. Мали повернутися і її близькі. Але потім Міністерство Юстиції внесло Ґалкіна в список «закордонних агентів». Через два дні Пугачова опублікувала відомий пост.

Кремль офіційно проігнорував повернення співачки та її публічний заклик. Прес-секретар Кремля Дмітрій Пєсков відмовився коментувати справу. Під дописом Пугачової в Інстаґрамі поставили лайк понад 900 тисяч осіб, у тому числі інша знаменитість Ксенія Собчак.

Однак немає сенсу себе обманювати. Це більше декларація з особистих мотивів, ніж у зв’язку з політичними поглядами. Проте має політичні наслідки. І хоча Пугачова не вживає слова «війна» і жодного разу не засудила російські злочини, то позиція такої слави може змусити задуматися мільйони росіян.

Після свого роду політичного coming out Пугачова, здається, остаточно залишила Росію (можливо їй вдалося вирішити більшість справ, пов’язаних з закриттям бізнесу і ліквідацією активів у цій країні). Підтвердилося, що вона живе в Ізраїлі. «Дякую моїй багатомільйонній армії фанів за їх любов та підтримку, за вміння відрізняти правду від брехні. Зі Святої Землі молюся за вас і за мир», - написала в Інстаґрамі.

«Зараз її місце в музеї СРСР», «це пародія жінки декабриста», - так виступ Пугачової оцінили депутати Думи. Ще міцніші слова вжили духовні отці, вірні Кремлівській Церкві. Телевізійних пропагандистів Кремля неможливо навіть цитувати до години 22.

«Яке щастя, що мене ненавидять ті люди, котрих я завжди терпіти не могла. Якби я їм подобалася, це означало б, що я співала і жила марно. Хай скрегочуть зубами. Були холопами, стали рабами". Так артистка відреагувала на цей стік.

Сьогодні живе вільно і використовує своє майно, яке здобула власне завдяки тому, що в певному сенсі також була слугою Кремля і то протягом кількох десятиліть. Хоч вона сама хіба вже завжди буде переконувати, що було по-іншому.

У 1996 році журналіст каналу НТВ, тоді надзвичайно популярного приватного телебачення, задав Пугачовій запитання: «Ви мабуть не маєте чим непокоїтися. Жодна зміна режиму не змінить в Росії Пугачову – Ви будете співати завжди, за кожної влади». А що відповіла Алла? «Я виросла серед людей і співала серед людей. За кожної влади, але це для людей співала. Для мене велика різниця, який настрій має людина, котра приходить на концерт».

–Ґжегож Кучиньскі  

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

–Переклад Олеся Ґераль