Це може виглядати кумедно, але визначення вина знову починає вислизати з усіх можливих дефініцій. Начебто все зрозуміло як мінімум з ранньобіблійних часів, але навіть експерти і євродепутати знову мають із цим клопіт. Це не означає, що точного визначення немає – навпаки, воно є, при чому дуже точне. Справа в тому, що більшість людей на Землі мають на увазі зовсім інше, коли говорять про вино. Який шанс розтлумачити це визначення людям?

Фактом є те, що всі ми називаємо будь-яке ігристе вино «шампанським», і ніщо цього не змінить, навіть якщо ми знаємо або відчуваємо, що «злегка» відхиляємось від істини. І це загалом нікого не хвилює, тільки коли хтось скаже, що приніс на вечірку справжнє «французьке шампанське» – тоді у нас запалюється лампочка, що ми, мабуть, маємо справу з придурком. Будь-яке бренді ми також називаємо коньяком, і це теж нікого не хвилює хоча б тому, що багато таких кальок чи запозичень з минулого існує не лише в польській розмовній мові, а й в інших мовах. І коньяк разом з шампанським зайняли тут дуже сильні позиції.

Підписуйтесь на наш фейсбук Проблема сьогодні полягає у суті вина. Понад два десятиліття тому Європейський Союз точно визначив, що таке вино, і, згідно з Біблією, було вирішено, що це продукт, який є результатом бродіння винограду або його соку, що містить алкоголь, отриманий унаслідок перетворення цукру, що міститься у фруктах, без будь-яких добавок. Приблизно так це виглядає. Це визначення «виключає» всі фруктові вина (крім виноградних) і вина з різноманітними ароматичними добавками, наприклад, трав’яними, тобто вермути. Термін «вино» може з’являтися лише на етикетках виноградних вин, інші мають містити уточнення, наприклад, смородинове чи яблучне вино або ароматизовані вина. Таке рішення, очевидно, зачепило багатьох, але що ж, визначення має бути точним, навіть якщо у повсякденній мові вином ми називаємо всі фруктові напої, які в алкогольній шкалі містяться десь між пивом і горілкою…

У часи пандемії легкі вина почали масово розливати у бляшанки, що обурювало дещо більш традиційні покоління, але генерація постміленіалів прийняла це нововведення з відкритими горлянками. Настільки відкритими, що незабаром на ринку забракло алюмінію. Далі величезний зріст продажів був зафіксований у секторі так званих хард-зельцерів, тобто різноманітних ароматизованих газованих напоїв з додаванням алкоголю, які, звичайно ж, також продаються в банках. Серед них були і вина, змішані з різними соками. Тоді міленіали почали бити на сполох, але їхнім дітям було байдуже – зрештою, покоління Z є відкритим до експериментів і не надто зважає на правила батьків, на відміну від активності в Інтернеті та соціальних мережах.

Більш глибока дискусія спалахнула нещодавно, коли у різних упаковках по обидва боки океану з’явилася помітна кількість… безалкогольного вина. Саме так – безалкогольного. А це що таке? Звідки воно взялося? У дискусіях дехто почав кепкувати, що наступним етапом буде безвиноградне «вино»...

Такі вина виготовляють з часів американського сухого закону, усуваючи алкоголь різними способами, але їй-богу, це ніяке не вино. І справа не в тому, що змінилося визначення, бо воно не змінилося! Але серед молодого покоління такі напої прийнято вважати вином, і це найбільше дивує. Люди звикають (не я!), що це якась нова частина винного світу, а це не так. Звичайно, такий напій може бути приємним, як компот, але він ніколи не стане вином, як я балериною.

Ми живемо в дивні часи. Адже у нас є машини без водіїв, метро без машиністів, котлети без м’яса, книги без друкованих сторінок або автобуси, яким не потрібна ні нафта, ні бензин, ні навіть газ. А ще у нас є вино без вина.

Зрештою, як дегустатор мав би оцінювати таке вино, місцевість, з якої воно походить, історію, яка за ним стоїть? Ну як? Чи буде тут враховуватися рік розливу? Недавно цю тему обговорював Хуон Гук, журналіст «The Sydney Morning Herald», який на сайті видання проводив кількаденне голосування «за» і «проти». Результат був принизливим: хоча 75 відсотків читачів і проголосували, що це не вино, але що робити з тією чвертю, яка вважає вино без алкоголю нормальним «вином»? Що якщо цей відсоток почне зростати в найближчі роки?

На минулорічному конкурсі алкогольних напоїв у німецькому Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе з'явилися алкогольні напої... без алкоголю. Деяких суддів це жахало, інші сприйняли це спокійно, оцінюючи одні за одними зразки безпроцентних джинів та інших «трунків». Сьогодні пляшки з такими напоями стоять на полицях німецьких торгових мереж.

Звісно, іноді у нашому оточенні відбуваються зміни, після яких ніщо вже не буде таким, як раніше. Але хіба це мусить статися за мого життя?..

– Войцех Гоголіньскі
-Переклад Марія Шевчук

TVP ТИЖНЕВИК. Редактори та автори

Автор є редактором журналу «Час вина» [Czas Wina]. Він видав, зокрема, «Лексикон алкоголю» [Leksykon alkoholi], є співавтором книги «Винознавство» [Wiedza o winie].