На початку листопада столична прокуратура почала розслідування за фактом крадіжки восьми книг з Бібліотеки Варшавського університету. Однак скандал спалахнув раніше, ще 16 жовтня 2023 року. Тоді виявилося, що не всі позичені стародруки повернулися. У результаті 30 жовтня посаду втратила директорка бібліотеки Анна Володко, а через день – її заступниця зі спеціальних колекцій Катажина Сьляска.

«У середині жовтня співробітники Відділу видачі Бібліотеки Варшавського університету виявили крадіжку восьми російських видань XIX століття. На робочому столі один із читачів залишив пусті обкладинки та муляжі замість оригінальних книжок із фонду бібліотеки. Ретельний аналіз видань ХІХ століття, які нещодавно замовлялися до читального залу, дозволив визначити, що таких повернутих до книгосховища муляжів на сьогоднішній день близько 80 томів», – написала Володко на веб-сайті X (раніше Twitter). Це розкішні, часто видані обмеженим тиражем екземпляри шедеврів російської літератури: Михайло Лермонтов, Микола Гоголь, Олександр Пушкін...

Такі скарби дуже полюбляють колекціонери, яких часто не цікавить походження предметів. Їхню вартість важко оцінити, вона може перевищувати 500 тис. євро. Ревізія бібліотеки триває.

У відповідь на метушню, викликану звільненням обох жінок, і на оголошення, опубліковане на веб-сайті X, ректор Варшавського університету Альойзи Новак опублікував заяву, в якій заявив, що крадіжка тривала кілька місяців і мала міжнародний характер. У грудні 2022 року кримінальний відділ Кримінального бюро Головного управління поліції повідомив Бібліотеку Варшавського університету, що на запит латвійської поліції проводить заходи у справі «заволодіння з метою привласнення» колекції латвійської Національної бібліотеки. Управління поліції повідомило ім’я власника бібліотечного квитка та попросило Бібліотеку Варшавського університету надати всі дані щодо цієї особи.

Підписуйтесь на наш фейсбук З’ясувалося, що вказаний поліцейськими читач в день реєстрації – 8 листопада 2022 р. двічі відвідував бібліотеку. Він замовив книжки, які виявили викраденими понад рік потому.

Балтійський посередник

Ректор Новак повідомив про випадки недбалості у Бібліотеці Варшавського університету: у грудні 2022 року не було проведено жодних перевірок щодо крадіжки книг вказаною Головним управлінням поліції особою, і навіть не було встановлено контакту з Латвією. І це при тому, що інформація про цю крадіжку мала міжнародний резонанс – оприлюднили її ще у квітні 2022 року. За даними латвійської поліції, були викрадені поема «Полтава» Пушкіна, видання 1829 року, та збірка віршів «Возропщем» Олексія Кручьоних, видання 1913 р. Оприлюднено також зображення підозрюваного у крадіжці.

Подібна крадіжка сталася в університетській бібліотеці міста Тарту. У квітні 2022 року до неї завітали двоє чоловіків. Стверджували, що їх цікавить питання цензури в Росії XIX століття. А в серпні працівники бібліотеки виявили, що книги, зокрема твори Пушкіна та Гоголя, були замінені на підробки. У вересні 2023 року перед судом постав один із «читачів», грузин. Його звинуватили у крадіжці. У травні 2023 року повідомлялося, що цінні книги викрадено у Вільнюсі. Там їх теж «замінили на фейки».

Все вказує на те, що за крадіжками в Польщі та країнах Балтії стоїть міжнародна організована злочинна група, яка, ймовірно, діє на замовлення. Тому виникає питання – за чиїм замовленням: злісного бандита, ексцентричного колекціонера, одержимого ідеєю «порятунку російських культурних скарбів», чи, можливо, російських служб?

Так чи інакше, слід веде до Росії – до відомого салону з філіями в Москві та Санкт-Петербурзі. Антикварний магазин продає стародавні російські книги, його пропозиція включає живопис, графіку та предмети декоративно-прикладного мистецтва. Так, у грудні минулого року він виставив на продаж одне з перших видань роману Пушкіна, написаного, коли той жив у підмосковному Болдіно. Книгу, швидше за все, продали 22 грудня 2022 року за три мільйони рублів. Є багато вказівок на те, що вона була із Бібліотеки Варшавського університету. Як сталося, що співробітники антикварного магазину – фахівці Мінкульту РФ, з великим досвідом атрибуції антикваріату нічого не викрили, а навіть не запідозрили?

Темна сторона російського колекціонування

Справа в тому, що жвавий російський ринок колекціонерів має темну сторону. Є припущення, що саме тут олігархи ховають свої активи. Є й замовні крадіжки, що відбуваються на території Російської Федерації.

Ось найвідоміші приклади:

Глобальна мережа журналістів-розслідувачів Organized Crime and Corruption Reporting Project у жовтні 2023 року виявила, що олігарх Роман Абрамович за три тижні до російського вторгнення в Україну реорганізував кіпрський траст, який керує його колекцією мистецтва вартістю мільярд доларів. Реорганізація полягала в наданні колишній дружині більшості акцій у фонді, що контролює колекцію, яка включає такі роботи, як «Триптих» Френсіса Бекона або «Супрематична композиція» Казимира Малевича. Швидше за все, цей крок мав на меті врятувати колекцію від санкцій.

Нідерландська поліція розслідує обставини смерті Олександра Левіна, контраверсійного арт-торговця з Санкт-Петербурга. Чоловік зник у 2013 році. У 1998 році голландський суд засудив його до десяти місяців ув’язнення за контрабанду малюнків французького художника 17 століття Жака Калло та рідкісного морського атласу голландського картографа 17-18 ст. Йоганнеса ван Кейлена, з колекції Російської державної бібліотеки в Москві, заснованої в 1862 році на основі колекцій Миколи Румянцева, що містить книги, рукописи, карти та малюнки. В даний час Московська бібліотека є другою за величиною бібліотекою в світі, у якій зберігаються близько 47 мільйонів томів. І серед них був викрадений атлас, знайдений у засудженого торговця.

Після вироку російська поліція провела обшук у квартирі Левіна в Санкт-Петербурзі і знайшла близько 600 викрадених ікон. Твори мистецтва були конфісковані, частина з них передана до Ермітажу і Російського музею, частина до Петербурзької духовної академії. Левін був засуджений російським судом ще до двох років позбавлення волі.

Перебування за ґратами не завадило йому накопичити значні статки – тільки в Санкт-Петербурзі у нього було понад десять квартир. У 2013 році він відправився на Канарські острови, з пересадкою в Амстердамі, де... зник. У 2022 році виявилося, що його, швидше за все, вбили. Його загорнутий в пластик труп виловили біля доків в Амстердамі; однак протягом багатьох років не було відомо, що це він. Розкрити діло вдалося лише завдяки базі зниклих безвісти Інтерполу.

У червні 2014 року Московський військовий суд засудив трьох агентів Федеральної служби безпеки за крадіжку Біблії Гутенберга 15 століття. Вона зберігалася в сейфі Московського університету ім. Ломоносова. Двотомник, надрукований на італійському папері, був трофеєм, вивезеним з Лейпцига. Агенти намагалися продати її за понад 1,15 мільйона доларів. Їх спіймали під час контрольованої спроби продати найстарішу у світі друковану книгу московському колекціонеру.

У 1994 році Росію приголомшила новина про крадіжку століття: з Російської національної бібліотеки в Санкт-Петербурзі, яка мала статус «храму культури», було вкрадено близько 90 рукописів. Їхню вартість тоді оцінювали на понад 100 мільйонів доларів. Найдавніші з них походять з 6 століття. Це були латинські тексти, твори, присвячені китайській філософії, та індійські рукописи на пальмовому листі, які не були доступні широкому загалу. ФСБ підозрює, що це була замовна крадіжка і причетні до неї були співробітники цієї найстарішої публічної бібліотеки Росії, заснованої ще Катериною Великою в 1795 році.

Шпигунство, саботаж та диверсія

Проблема в тому, що викрадені в Польщі та країнах Балтії книги з’являються у відомому антикварному магазині, який співпрацює з Міністерством культури Росії. Причому в особливий момент: під час війни з Україною. Оскільки наша країна твердо підтримує Київ, відносини між Варшавою та Москвою стали напруженими. Навесні цього року колишній прем’єр-міністр і президент РФ Дмитро Медведєв заявив, що «не бачить сенсу» підтримувати дипломатичні відносини з Польщею, а колишній речник Росії з прав дитини Павло Астахов у пропагандистській телепрограмі підбурював до вбивства посла Польщі в Москві. Міністерство закордонних справ у Варшаві вручило ноту протесту послу Росії в Польщі Сергію Андрєєву.

22 листопада Національна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт проти 16 російських шпигунів. Групу мали використовувати росіяни для проведення розвідувальної діяльності, зокрема для моніторингу залізничних маршрутів, поширення пропаганди проти НАТО, Польщі та її урядової політики, а також диверсій.

Країни Балтії також мають напружені відносини з Росією. Прикладів багато. Служби безпеки Латвії висунули звинувачення кільком особам, пов’язаним з угрупованням «Антифашисти Прибалтики», у діяльності з метою послаблення безпеки Латвії. Йдеться про збирання чутливої, конфіденційної інформації про події в Латвії та передачу її до Москви, виправдовування російського вторгнення в Україну та заклики приєднатися до російської війни в Україні.

Естонські спецслужби також повідомили про посилення активності російських спецслужб. Наприкінці 2022 року міністр оборони Естонії Ханно Певкур застерігав від актів саботажу чи кібератак з боку Росії.

Литву постійно атакують проросійські хакери.

Зважаючи на все це, чи можна виключити гіпотезу про те, що університетські бібліотеки стали жертвами російської гібридної атаки? І навіть якщо це не так, можливо, варто заздалегідь подумати про те, якими можуть бути наступні потенційні цілі грабіжників. І передбачити можливі атаки.

– Малґожата Борковска

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– переклала Аліна Возіян