Тротуари, повні сміття, екскрементів та використаних шприців. Спустошені, непритомні люди, що рухаються, немов зомбі. Це не нова версія «Ніч живих мерців», а реальність деяких центрів американських міст. За оцінками Громадської служби охорони здоров'я США, в країні за останні 25 років кількість смертей зумовлена передозуванням та наркозалежністю уже давно перевищила мільйон.

Коли після хвилі смертоносної популярності фентанілу, наркотику сильнішого за героїн, яка тривала кілька років, здавалося, що гіршого лиха вже не може бути, з’явилася новинка – ксилазин, широко відомий як «транк». Транквілізатор, яким заспокоюють худобу, став інгредієнтом нової суміші, яку розповсюджували дилери. «Коктейль зомбі», що є поєднанням цього препарату з фентанілом та іншими опіоїдами є причиною третини смертей зумовлених передозуванням. За словами Енн Мілґрем з Адміністрації з контролю за наркотиками США, у 2022 році понад 100 тис. американців померли від вживання синтетичних наркотиків, 70 відсотків з них – від фентанілу. Його смертельна доза становить не цілих 2 міліграми.

«Транк» у рази небезпечний. Він блокує дію антидоту, що вводиться при передозуванні героїном або фентанілом, – налоксону (який вже кілька років використовується парамедиками в США). Наче цього недостатньо, побічним ефектом передозування цим препаратом є масова ампутацій кінцівок, про яку останніми місяцями повідомляють організації, що допомагають наркозалежним. Ксилазин, з нез'ясованих поки що причин, призводить до некрозу кінцівок.

Термін «епідемія» використовується для опису опіоїдної кризи, яка спустошує американське суспільство вже третє десятиліття поспіль. Її чергова хвиля, що триває вже п'ятий рік, охоплює все більше штатів і міст, де з'явився новий наркотик. Перші кадри «зомбі», що з'являються на американських вулицях, та звіти DAE (Drug Enforcement Administration – урядового агентства США з боротьби з наркотиками) надійшли з Філадельфії на початку року. Навесні в соціальних мережах почали з'являтися фотографії з міст східного узбережжя, включаючи Нью-Йорк, а згодом і з Каліфорнії.

Фентаніл виготовляють не з макового насіння, як героїн, а з хімічних компонентів. Донедавна доза коштувала 10 доларів, але зараз (у поєднанні з ксилазином для сильнішого і тривалішого ефекту) дилери продають його всього за п’ять доларів. Це мало, адже в США мінімальна заробітна плата, встановлена федеральною владою, становить 7,25 долара за годину.

Чи може такий сценарій загрожувати Європі? Ілва Йоханссон, комісарка ЄС з питань внутрішніх справ, вже попереджала про цю загрозу кілька тижнів тому.

Нинішня криза була спровокована не тільки наркокартелями, але й головним чином діями американських фармацевтичних компаній. Все починалося з пошуку ефективного препарату для усунення болю. Приглушувати ноцицептори, що відповідають за його відчуття, людство навчилося лише у XIX столітті. До цього в Європі практично не існувало методів знеболення. Трави і традиційні речовини, відомі нашим предкам, не відзначалися такою ефективністю. Протягом століть, до наполеонівських війн, навіть ампутації на полі бою проводилися максимум під алкогольним наркозом, а операції виконувалися «наживо».

Хоча опій, вироблений з опійного маку, був відомий ще в Стародавній Греції, лише завдяки ширшим контактам зі Сходом у Новий час ця речовина набула значного поширення в західному світі як знеболювальний засіб. У першому десятилітті XIX століття німець Фрідріх Зертюрнер виділив з опію перший з алкалоїдів – морфін.

Використання наркотиків у медицині прискорилося у 1853 році завдяки винайденню шприца. Вже після Громадянської війни в США виникла проблема – залежність ветеранів від морфію. Коли інший німець, Фелікс Гофман, синтезував героїн у 1897 році, він став поширеним «замінником морфію, що не викликає звикання», як рекламував його виробник «Bayer», а також засобом від кашлю (в тому числі для дітей).

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
  До того, як героїн опинився в центрі уваги злочинних організацій, він тривалий час був легальним наркотиком. Його доступність у США почали нормувати лише з 1924 року.

Заспокійливі, психотропні та транквілізуючі препарати, такі як валіум, стали справжнім хітом на висхідному після Другої світової війни фармацевтичному ринку. Першим був мефенезин – препарат, який розслабляв тіло тварин, але зберігав їх при свідомості. Швидко з'ясувалося, що він може діяти і на людей, саме тоді його почали продавати під торговою назвою «мілтаун». Цей доволі примітивний антидепресант став хітом серед американських домогосподарок у 1950-х роках. Лише в 1957 році було виписано аж 36 мільйонів рецептів. Однак виявилося, що вживання препарату призводить до звикання.

Медичні корпорації невпинно випускають на ринок все більше речовин для «покращення життя». Валіум, створений на основі діазепаму, був випущений на ринок і став великим хітом. Гурт «The Rolling Stones» у своїй пісні 1966 року «Mother's Little Helper» (укр. «Мамина маленька помічниця») співав про жовту пігулку, яка була в шафці кожної поважаючої себе домогосподарки. За успіхом валіуму (в комуністичній Польщі він випускався під назвою «реланіум») стояв хитрий метод просування препарату, створений нью-йоркським рекламним агентством «McAdams». Житель Нью-Йорка Артур М. Саклер, 1913 року народження, син єврейських емігрантів з Галичини, був психіатром за освітою, але більше прославився як фахівець з реклами ліків. Він був натхненником створення пацієнтських організацій, які вимагали вільного продажу сильніших знеболювальних препаратів. У 1960-х роках він заснував журнал «Медична трибуна», який охоплював 600 тис. читачів. Але це не були звичайні «споживачі» пігулок, а ті, хто їх виписував, тобто лікарі. Журнал поєднував у собі посібник для медичних працівників і рекламні брошури для виробників ліків. Саме завдяки цьому виданню валіум став найприбутковішим фармацевтичним препаратом в історії, а Саклер невдовзі придбав власну компанію «Purdue Pharma».

Вже після смерті Артура в 1987 році його сім'я вивела на ринок ще одне революційне знеболювальне – Оксиконтин.

Сьогодні мільйони узалежнених від наркотиків американців – це пацієнти системи охорони здоров'я, яким раніше лікарі прописували сильнодіючі препарати. Медики виписували знеболювальні підліткам, які підвернули ногу на баскетбольному матчі, їхнім батькам, які зламали хребет під час роботи на подвір'ї, або бабусям і дідусям, які шукали полегшення від хронічного ревматичного болю. Оксиконтин широко використовувався, як і європейський кетонал (знеболювальний засіб, що відпускався за рецептом у Польщі до 2017 року). Династія Саклерів, скориставшись ліберальним ринковим регулюванням у США, не лише розширила межі болю, але й зробила ліки, які раніше були зарезервовані лише для найважчих випадків, загальнодоступними для мільйонів пацієнтів.

Спадкоємці засновника знаного роду використали його стратегію, розроблену в 1960-х роках. Вони створили мережу збуту, яка працювала безпосередньо з лікарями. Водночас вони переконували громадськість і регулятора (державний орган, який затверджує ліки для продажу), що Оксиконтин не викликає звикання завдяки спеціально запатентованому покриттю, яке забезпечує тривале вивільнення препарату. У 1998 році компанія «Purdue Pharma» розповсюдила серед лікарів 15 000 копій відеоролика, який рекламував препарат, стверджуючи, що його революційність полягає у неможливості узалежнення від цієї речовини.

Лікарів запрошували на симпозіуми на розкішних курортах і заохочували давати пацієнтам перші дози препарату безкоштовно. Компанія «Purdue Pharma» розробила програму стартових ваучерів, за якою клієнти отримували безкоштовний рецепт на семи- або 30-денний запас препарату.

Стратегія виявилася успішною: вже у 2000 році було виписано рецептів на Оксиконтин на суму 1,1 млд доларів. У той же час у США почали з'являтися напівлегальні клініки з лікування болю, так звані pill mill (укр. фабрики таблеток), які спеціалізувалися на швидкому виписуванні опіоїдів. Тенденцію на ринку знеболювальних препаратів підхопили й інші корпорації. З'явилися нові лінійки продуктів, серед яких інгаляційний набір з фентанілом, що дозволяє приймати речовину інгаляційно.

Родина Саклерів потрапила до списку найбагатших за версією Forbes. У 2015 році її статки оцінювалися в 15 млд доларів. Водночас родина дбала про те, щоб її ім'я асоціювалося з мистецтвом і наукою: вона спонсорувала діяльність університетських кафедр і музеїв. Пожертви, зроблені університетам, включаючи Гарвард, Єль і навіть Оксфорд, досягали сотень мільйонів доларів, а кафедра медицини в Тель-Авівському університеті, наприклад, була названа на честь Артура, Мортімера і Реймонда.

Врешті-решт, однак, вже неможливо було приховати, до чого довело Америку широке використання сильних знеболювальних. Різко скоротилася доступність «легальних» опіоїдів, а це зумовило попит на абсолютно нелегальні наркотики, які розповсюджуються наркокартелями, зокрема мексиканськими Тіхуаною чи Сіналоа, що за останні роки збільшили прибутки в кілька разів. Це пов'язано з тим, що для виробництва фентанілу не потрібно імпортувати мак з Афганістану чи Далекого Сходу, оскільки в його основі використовуються лише реагенти, що імпортуються з Китаю.

Історія Саклерів вже набула розголосу – написано книги, такі як «Імперія болю» Патріка Рейдена Кіфа та «Вбити біль. Імперія обману та закулісся опіатної епідемії в США» лауреата Пулітцерівської премії Баррі Майєра. Знімаються такі стрічки, як документальний фільм «Злочин століття» та серіал «Лікоманія» (англ. «Dopesick» з Майклом Кітоном у головній ролі лікаря-наркомана), а також нещодавня прем'єра «Вбити біль» (англ. «Painkiller»), що розповідає історію Саклерів та їхньої компанії.

Ніхто з родини Саклерів ніколи не було притягнуто до відповідальності. Компанію «Purdue Pharma» ліквідовано у 2021 році, а сім'ю зобов'язали виплатити 4,5 млд доларів до фонду лікування наркозалежності.

Судові позови, подані державними органами, призвели до укладення угод з іншими фармацевтичними концернами, які виробляють опіоїдні препарати. Судовий процес, який завершився у 2022 році, зобов'язав групу компаній виплатити 26 млд. доларів відшкодування збитків. Водночас Економічний комітет Конгресу США опублікував аналіз, згідно з яким опіоїдна епідемія коштувала США майже 1,5 трлн Доларів.

– Цезарій Корицький

 TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

  – Переклав Юрій Ткачук