Віспа мавп і мавпячий розум
01.06.2022
Чи буде накладатися карантин? Чи ми почнемо знову щепитися на справжню натуральну віспу, бо в західному світі вже виросли майже два покоління вражливі на ортопокс- віруси? Чи і яким чином вибрати такі дії, які б встримали розповсюдження епідемічних вогнищ до середовища МСМ, а водночас із віспи мавп не зробити чергову мас-медійну “геївську чуму”?
Через інтернет проходить черговий shit-storm, котрого не було б, якби теми, пов’язані з вірусами коментували виключно спеціалісти. У рамках цієї ж нової бурі пишуть коментарі особи, які не відрізняють на яку віспу щепилися, ані не розуміють, що вітряна віспа має такий зв’язок з натуральною віспою як стілець у прийомній з електрокріслом. Якісь “специ” у справі вірусів, танків, гаубиць, а навіть наземного управління повітряним рухом, що виють: “вистачить нас лякати пандемією”, “черговий вірус”, або ще цікавіше - “стосується тільки геїв і їм так добре!”. Знову божеволіють ігнорацією, дезінформацією і розповсюдженням паніки.
Отже мудро зробити так: віспа мавп на відміну від вітряної віспи, але подібно до натуральної віспи, спричинюється вірусами з групи ортопокс-вірусів. Це віруси з генетичним матеріалом у формі ДНА, великі, мають близько 250 генів, а не кільканадцять, як наприклад коронавірус. І це — добра новина, оскільки класичне щеплення проти натуральної віспи створюється на базі віруса коров’ячої віспи — котру наприкінці XVIII століття вигадав Едвард Дженнер і нею нас масово щепили ще в кінці 80-х років XX століття — її ефективність проти віспи мавп складає 85 %.
По-друге, віспа мавп — це зовсім не нове захворювання, порівняно з вірусом COVID-19. Вірус зафіксовано у Данії серед мавп у лабораторії, які були привезені з Африки у 1959 році. Однак його назва помилкова, оскільки головними переносниками вірусами були гризуни. Перші людські випадки цієї хвороби були зареєстровані 1970 року у сьогоднішній Демократичній Республіці Конґо. На Чорному Континенті ця хвороба — ендемічна, як у Центральній Африці, де має вищу смертність, так і в Західній Африці, де виступає лагідніший варіант віруса. Щороку там реєструється близько 2 тисяч випадків цієї хвороби (дуже симптоматична, а смертність складає тоді від 1 до 10 відсотків залежно від варіанту вірусу, тоді як при натуральній віспі – від 30 до 85 відсотків). А ми говоримо про недоїдання африканського населення, яке масово страждає на інші хвороби, зокрема СНІД.
Перша неафриканська епідемія віспи мавп, яка була зареєстрована майже 20 років тому, була розсіяна по центрально-західних Сполучених Штатах Америки і стосувалася... 47 інфікованих. Нефортунно вони мали дуже близький контакт з людьми, які, зовсім випадково і нещасливо для них, у певному зоологічному магазині купували гарненькі, але заражені вірусом гризуни – щури родом, ймовірно, з Габону. Ніхто не помер, епідемія була викликана західноафриканським варіантом вірусу.
З огляду на це від 2009 року існує щеплення, опрацьоване проти цього захворювання в США, Європейському Союзі і Канаді.
Запобігає хворобі навіть тоді, коли людина защепиться до 4 днів після нараження на інфекцію цим вірусом; може також подаватися з метою захисту від підозрілого контакту або підтверджених випадків вірусу мавпи. Як можна дізнатися, коли людина загляне на будь-який сайт типу “Пуделек”, а мутні люди полюбляються поїхати на канікули до Занзібару чи в інше екзотичне місце, де повно захворювань, так званих екзотичних захворювань.
Є також ліки проти віспи мавп під назвою tecovirimat i brincidofovir.. Проте ці ліки не є широко доступними.
Переносяться статевим шляхом
Проте епідемія цього часу – і тут переходимо до поганих новин, але не жахливих і не повинні викликати паніки - швидко поширюється між людьми, чого в нормальних умовах ніколи раніше не було, навіть в Африці. Бо це класичні зоонози, тобто «перескакують» від тварини до людини, але від людини до людини неохоче. В цій ситуації, як не дивно, лише за кілька тижнів маємо загальну кількість випадків захворювань, які перевищують усі неафриканські разом від 1970 року. Не зважаючи на те, що знаємо так званий index case, тобто точно знаємо, у кого вперше поставили діагноз хвороби – це був однин британець, який повернувся з Нігерії 4 травня, а через два дні захворів і мав підтверджений діагноз – беручи до уваги ці дані, складно прийняти, що виключно від нього почалася вся ця епідемія, навіть виключно у Великобританії.
Вони генетично відрізняються один від одного. Чи лише один може бути схильним, наприклад, до раку?
побачити більше
Оскільки період безсимптомний інкубаційний період цього захворювання може бути досить тривалим (від 5 до 21 дня після зараження), і в той же час у Великобританії зафіксовано багато випадків, які не можна звести до контакту з тим першим, ситуація з точки зору епідеміологів виглядає досить загадково. Просто неможливо виключити непомітну для медичних служб інтродукцію захворювання, що раніше з’явилося на території Великобританії, а особливо на території агломерації Лондона. А що вже говорити про інші країни, куди вірус тільки-но прибув…
27 травня ми було понад 200 підтверджених випадків і чергові – у процесі діагностики. Ця діагностика – і традиційна, і молекулярна, що полягає у rt-PCR.
Секвенування всього вірусного геному в даному випадку - складна процедура і нашвидкуруч цього ніде не можна зробити. Випадки віспи мавп за межами Великобританії (наразі досі виявлено 70) були підтверджені, зокрема: 84 в Іспанії, 58 у Португалії, 25 у Канаді, 11 у США та від одного до кількох в Італії, Нідерландах, Німеччині , Франції, Бельгії, Данії, Фінляндії, Швеції, Чехії, Австрії, Словенії, Канаді, Австралії, Аргентині, Ізраїлі та в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Не можна прочитати в редакційних коментарях наукових журналів, таких як «Science» або «Nature», про таку раптову появу непропорційно численних випадків віспи мавп у 13 країнах на чотирьох континентах зі зрозумілих причин (і не пов’язаних з жодною панікою, лише зі звичайною щоденною роботою) звернула увагу спеціалістів, які здійснюють моніторинг охорони здоров’я населення та інфекційних захворювань у різних створених для цього міжнародних установах. Таких як WHO, Center for Disease Control чи європейський відповідник цієї американської установи.
Ніхто не приховує, що науковці стурбовані поширенням хвороби серед чоловіків, які мають статеві стосунки з чоловіками (МСИ), які, особливо через ситуацію із спалахом інфекційної хвороби в Іспанії, на даний момент становлять непропорційно велику кількість випадків. Вірус віспи мавп зазвичай поширюється через близький контакт і крапельним шляхом (через слину), але здається, що епідемія зараз передається також статевим шляхом. До цього часу так припускали тільки в Африці і не є очевидним, що вірус передається через сперму.
Рідкісні або тропічні інфекційні захворювання створюють також іншу проблему – їх молекулярна діагностика не є широко доступною, а діагностика «на око лікаря» дуже складна. Захворювання настільки рідкісне, що випадок такої хвороби бачив мало який лікар на Заході. Починається як грип, коли лімфатичні вузли збільшуються, а зміни на шкірі спочатку нагадують вітряну віспу або сифіліс. І до цього часу це не вимагало від лікаря спеціального лікування – «саме пройде» в умовах нашої медицини та рівня життя через два-три тижні після появи симптомів. Хоча ця смертність, яка досі спостерігається в Африці, означає, між іншим що хвороба може ускладнитися, залишити шрами або навіть призвести до сліпоти.
Спалах епідемії — це тривожне повернення вірусів віспи на колишню позицію світової уваги. Ми вже забули про цю загрозу. Ми перестали цього боятися від того часу, коли ВООЗ оголосила, що віспа була повністю зліквідована у всьому світі в 1980 році. Чи зараз карантин буде введено для широкого загалу людей, які наражені на контакт з хворим? Чи почнемо знову вакцинуватися найстарішою у світі вакциною, бо в західному світі виросло майже два покоління, які через призупинення цієї профілактики залишаються відносно вразливими на будь-які ортопокс-віруси? Чи можна і як правильно вибрати стратегію, що стримає поширення епідемічних спалахів серед МСМ, а водночас з віспи мавп не зробить чергову інформаційну «чуму геїв»?
У ніші від двоюрідної сестри
Це все питання, на які потрібно буде відповісти найближчим часом. Тим більше, що наявні тут і зараз ресурси вакцин не є великими, і їх точно не вистачить, щоб негайно вакцинувати все населення, навіть те західне населення, яке досі не було вакциноване проти натуральної віспи. Але вже медичні служби – особливо ті, які мають контакт з вірусом – можна було б вакцинувати.
Відповіді на ці непрості запитання, будуть не з Інтернету, від пані Зосі та пана Здзішка, які згаються на всьому, а від спеціалістів, які займаються вірусами віспи. Знову ж таки – є такі люди на світі і вони співпрацюють один з одним. Польський Національний Інститут Громадського здоров’я - Національний Заклад Гігієни, за словами речника МОЗ Войцеха Андрусевича, співпрацює у сфері діагностики з німецьким Інститутом Роберта Коха.
Фахівці на шпальтах наукових журналів стверджують, що епідемії такого типу «загалом вигасають самі», оскільки багато інфікованих людей ніколи нікого не інфікують. Однак нинішня епідемія віспи мавп географічно дуже розповсюджена, не вдасться виключити, що вона пошириться з кількох незалежних джерел (тобто index case наприклад з Португалії немає нічого спільного з тією у Великобританії), а кількість випадків у значенні часу здається дуже високою для неафриканських умов. Хоч, «насправді рідкісна і незвичайна», ця епідемія найімовірніше не буде серйозною загрозою для людства загалом і скоріше за все не розвинеться так, як наприклад COVID-19.
Проте виникають наступні питання щодо необхідності утримувати населення вакцинованим проти натуральної віспи, незважаючи на ліквідацію цієї хвороби, оскільки природа, як бачимо, не любить порожнечі. І, безсумнівно, настав найкращий момент, щоб подумати про повернення цієї вакцини в календар для подорожуючих до Африки або поширити на них обов’язкову вакцинацію від віспи мавп.
