У країнах Балтії російську мову поступово витіснятимуть із публічного простору. Значною мірою це сталося через російську агресію проти України, хоча вже раніше були зроблені кроки з дерусифікації, тобто перелому тенденції, нав’язаної Москвою після Другої світової війни.

На відміну від інших республік колишнього СРСР, Литва, Латвія та Естонія вважають, що вони були примусово включені до Радянського Союзу в 1940 році та окуповані совітами. Російські політики та історики, звісно, переконують, що було зовсім інакше – що громадяни країн Балтії вільно і майже одностайно (в середньому близько 99,6 відсотка «за») голосували за комуністів, а обрані парламенти повністю вільно і одностайно ухвалили рішення про входження своїх країн до складу СРСР.

Підписуйтесь на наш фейсбук Сьогодні литовці, латвійці та естонці серйозно побоюються, що якщо Росія виграє війну з Україною, вони стануть наступною мішенню Москви. А «п’ятою колоною» будуть місцеві росіяни, та й взагалі російськомовне населення. Тим паче, що завдяки широкому знанню там російської мови та наявності російських ЗМІ російська пропаганда становить небезпеку. Звідси й інтенсивні спроби вилучити цю мову з освіти та радикально обмежити вплив російського телебачення, радіо та преси.

Польська мова більше не є загрозою для литовців

Трохи інакше, ніж у двох інших країнах Балтії, росіяни в Литві не є найбільшою національною меншиною – ця роль належить полякам. Росіян порівняно небагато, лише близько 4,5 відсотка.

Перед Другою світовою війною у т.зв. каунаській Литві проживало лише близько 2 відсотків росіян, а в польській вільнюській області, «подарованій» СРСР Литві у жовтні 1939 року, цей відсоток був таким же скромним. Після реокупації країни радянською владою, у 1940 і 1945 роках сюди почали приїжджати росіяни – військові та партійні активісти. За переписом 1989 р. вони становили 9,4% населення. Після відновлення Литвою незалежності їх кількість почала скорочуватися.

Але російська мова залишалася дуже важливою, а російська культура залишалася міцною. На кабельному телебаченні було багато російських каналів; поки існував прокат фільмів на відеокасетах, переважали російськомовні, також були широко доступні російські газети та книги. Статус російської мови був значно вищим за статус польської, яку знали не тільки місцеві поляки, а й багато литовців, особливо старшого віку, передусім на Віленщині. Молодші були більше зосереджені на вивченні англійської – але й російської.

2014 рік багато чого змінив: влада та жителі Литви поволі почали розуміти, що загрозу для них становлять не Польща та поляки, а Росія та росіяни, а відтак і російська мова та культура цього великого сусіда. Тому з кабельного телебачення почали видаляти російські канали, а з 2018 року ретранслювати польські канали, в т.ч. «TVP Info», «TVP Polonia» та «TVP Historia», при повному фінансуванні литовською владою. 17 вересня 2019 року стартував «TVP Wilno».

Остаточний прорив стався після російського вторгнення в Україну в 2022 році. Невдовзі великий оператор кабельного телебачення Литви «Telia» оголосив, що не має наміру продовжувати контракти на трансляцію 25 російських каналів. І з’явилися пропозиції щодо нових правових норм. Російські «Известия» обурилися тим, що були ухвалені «химерні закони, спрямовані на дерусифікацію суспільного життя країни».

Справа в тому, що Сейм Литви переважною більшістю голосів ухвалив закон про заборону «пропаганди тоталітарних і авторитарних режимів та їх ідеології в громадських місцях». На думку авторів, акт створить «правову основу для видалення з публічного простору Литви символів тоталітаризму та авторитаризму», тобто пам’ятників, назв вулиць і площ.

Але, «Известия» пишуть, що радянські пам’ятники руйнували там вже в 2018 році. Прикладом може бути пам’ятник на кладовищі Антакальніс у Вільнюсі, де поховано понад 3 тис. солдатів 3-го Білоруського фронту, які загинули влітку 1944 р. у боях з німцями за це місто.

Ще один закон передбачає обмеження програм навчання російської мови в литовських школах. І, як зазначила прем’єр-міністр Інґріда Шимоніте, викладання російської мови як другої іноземної можна було б замінити на... польську. «Я справді за те, щоб у школах було якомога більше польської як іноземної, – сказала прем’єр-міністр польськомовній радіостанції «Znad Wilii». – Мені б хотілося, щоб у школі, в системі освіти, за яку відповідає держава, діти мали кращий вибір, а не тільки російську, єдину другу іноземну мову, викладання якої ми можемо забезпечити, тому що вчителів, які б викладали іншими мовами, у нас просто немає. Я була б за те, щоб латиська та польська були доступними як другі іноземні мови», – наголосила вона.

Згідно з даними Міністерства освіти, науки і спорту Литви, російська все ще залишається найпопулярнішою другою іноземною мовою. Тепер це зміниться.

А символом змін у литовській культурі став один із вільнюських театрів: у 2022 році «Російський драматичний театр Литви», що існує з 1945 року, вирішив змінити назву на «Вільнюський старий театр». У січні 2023 року театр відмовився від постановки вистав тих російських авторів, які підтримують агресію проти України.

Негромадяни Латвії розмовляють російською

Як і в Литві, в Латвії до Другої світової війни жили росіяни, але їх було набагато менше, ніж сьогодні, лише близько 9 відсотків. Масовий їх наплив почався після 1945 року, коли сюди з Росії приїхали партійні активісти, чиновники та офіцери. Також у Латвії після відновлення незалежності чисельність росіян поволі почала скорочуватися, оскільки зник їхній раніше привілейований статус. У 1989 році в Латвії проживало 34 відсотки росіян, у 2011 – 26,9 відсотка, а в 2021 році лише (або аж) 24,5 відсотка. Традиційно відсоток тих, хто вважав російську мову рідною, на чверть і навіть більше перевищував кількість еьнічних росіян – це результат інтенсивної русифікації, що проводилася ще за царських часів.

У Латвії є ще одна проблема особливого роду: частина росіян не має латвійського громадянства. Отримати його було непросто – передусім потрібне було знання латиської мови.

У 2022 році лише 86% мешканців цієї країни мали громадянство, іншими словами, аж 14% населення його не мали: російські громадяни становили 2,5%, і аж 10% жителів – люди без жодного громадянства. Вони мають спеціальні паспорти «негромадянина» (латиською nepilsoņi) і можуть їздити з ними як до інших країн ЄС, так і до Росії.

До 2014 року росіяни намагалися зміцнити свої позиції. У 2012 році навіть відбувся референдум про визнання російської мови другою державною. Проте лише 25% відповіли «так». А потім з’явилася дуже сильна протилежна тенденція: посилення латиської мови.

У 2018 році прийнято зміни до Закону про систему освіти; внаслідок цього у середніх школах викладання має відбуватися виключно латиською мовою. Крім того, до 2025 року повинні бути ліквідовані школи та класи, в яких навчання ведеться російською. Російській меншині доведеться самостійно організовувати вечірні або суботньо-недільні курси. З 2026/27 навчального року Міністерство освіти і науки Латвії планує взагалі вилучити зі шкіл російську мову, яка зараз викладається як друга іноземна. Замість російської можна буде вибрати одну мову однієї з країн Євросоюзу або іноземну мову, вивчення якої передбачено міжурядовими угодами. У Латвії першу іноземну мову починають вивчати з першого класу початкової школи, і найчастіше це англійська. Вивчення другої іноземної мови починається з четвертого класу.

У свою чергу Міністерство юстиції Латвії пропонує законодавчо обмежити використання російської мови на робочих місцях. «Необхідно встановити заборону на використання мови, яка не є мовою Європейського Союзу, під час продажу товарів чи надання послуг», – заявив міністр Яніс Борданс. Законопроект передбачає, що, крім певних випадків, державним і муніципальним установам і компаніям, а також магазинам і надавачам різного виду послуг, тобто у банках, телекомунікаційних компаніях і громадському транспорті буде заборонено спілкуватися з клієнтами російською мовою. Ця мова також має зникнути з реклами, договорів, рахунків-фактур, а також із інтернет-сайтів. Спілкуватися з клієнтами російською можна, але тільки індивідуально.

Естонія м’якша за Латвію

В Естонії ситуація схожа з ситуацією у Латвії. До Другої світової війни російське населення становило лише кілька відсотків населення. Після війни ситуація кардинально змінилася – сюди масово стікалися росіяни, які сьогодні становлять чверть населення. Згідно з переписом 2021 року, російськомовні жителі становлять 28,5%, а в столиці країни Таллінні аж 48,8%! Крім росіян, 85% білорусів говорять вдома російською, 80% євреїв, 55% поляків і 54% українців.

Як і в Латвії, не всі жителі Естонії отримали естонське громадянство. Отримали його лише ті росіяни, чиї предки жили тут раніше. Ті, хто оселився після війни, і їхні нащадки повинні були подати заяву на отримання громадянства Естонії, у тому числі підтвердивши знання естонської мови. Тому в Естонії також є велика група «негромадян» (естонською мовою välismaalase), на сьогодні їх близько 6 відсотків.

В Естонії російська також поволі зникає зі шкіл. За ухвалення закону проголосували 62 депутати Рійгікогу (парламенту Естонії), проти були 16. Основною мовою навчання в школах та інших дитячих установах має бути естонська. Перехід дитячих садків і початкових шкіл (1-4 класи) на естонську мову відбудеться в 2024/25 навчальному році. Заклади, які бажають продовжувати навчання російською та іншими мовами, повинні будуть подати заявку на дозвіл уряду Естонії. Цей дозвіл діятиме один рік.

Нещодавно на естонському телебаченні була дискусія, яка свідчить про те, що естонці можуть виявитися більш обережними, ніж латвійці та литовці. «Окрім питань освіти, я не впевнена, чи Латвія є для нас зразком для наслідування. Ми давно планували власні реформи, і я не думаю, що Естонія піде латвійським шляхом. Тобто ми не будемо обмежувати використання російської мови в кінотеатрах, театрах чи інших громадських місцях», – заявила головний редактор «Радіо 4» Юлія Балій. Однак, за словами Інни Плавоки, керівника російськомовного порталу «chayka.lv» з Даугавпілса, все залежить від того, як розгортатимуться події на російсько-українському фронті. «Мені здається, що в Естонії інша суспільно-політична ситуація і відносини з російськомовними. Я не думаю, що Естонія піде шляхом Латвії», – сказала вона.

Тим не менш, як писав минулого року щоденник «Postimees», останній перепис показав, що якщо 10 років тому найпопулярнішою іноземною мовою в Естонії була російська, то сьогодні нею стала англійська. Сьогодні її знають 48 відсотків населення (у 2000 р. їх було 26%). З іншого боку, російською розмовляють 39% жителів (у 2000 р. – 43%). Цікаво, що 17% населення знає естонську, хоча для них це іноземна мова.

Дерусифікація в розпалі

Країни Балтії є прикладом того, що російська агресія проти України мала далекосяжні наслідки, абсолютно відмінні від намірів Кремля. Процеси дерусифікації в Литві, Латвії та Естонії тривають після відновлення цими країнами незалежності, але досить повільно. Тепер вони прискорилися. Стало очевидним, що російська мова є інструментом досягнення Росією своїх неоімперських цілей. Тому цей засіб необхідно знешкодити.

«Русский мир» російськомовних людей, пов’язаних з російською культурою та релігією, про який мріє Володимир Путін, скорочуватиметься. І цю тенденцію неможливо зупинити.

– Пьотр Косцінськi
– переклала Аліна Возіян

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори