Хто переможе, а хто програє? Це два питання, між якими метається спорт. Між ними також обертається й життя, тільки більш хаотично. Спортивний порядок мав би спростити відповіді, але цього не сталося. Знання правил, гравців, єдність місця й часу події – усе це ні до чого. 

Частково тому, що кількість початкової інформації має слабкий зв’язок із кінцевим результатом. А ще більше – через неминучий вплив випадковості на результат. На таких питаннях могли б більше розумітися ясновидці, хоча якщо це стосується спорту, то я про таких не чув. 

Складно це чи ні, але не бракує амбітних людей, які намагаються запанувати над стихією спортивної рулетки. І роблять це здебільшого вболівальники та журналісти. Сюди, безсумнівно, входять і любителі букмекерських ставок, які роблять це для того, щоб заробити гроші.

Хтось заробляє на цьому гроші, хтось банкрутує та залазить у борги. Як відомо, усі азартні ігри викликають залежність. Часто вони серйозно впливають на свідомість та волю людини, тому кількість бездумних гравців збільшується, а букмекери заробляють величезні статки. 

Однак це не розв’язує фундаментального питання, чи є спорт як такий передбачуваним, чи ні. Якщо так, то якою мірою? На чому чи на кому мають ґрунтуватися конструктивні прогнози? На інтуїції чи на науці? Чи, натомість, можливо, на власних знаннях, які потрібно постійно й надійно поглиблювати? 

Технологічна гонка озброєнь

Передбачуваність спорту – це не просто тема для товариських розмов уболівальників за келихом пива. Це проблема, яка дуже серйозно сприймається самим спортом. А точніше – менеджерами бізнесу. Адже від того, скільки можна передбачити, залежить, скільки можна заробити.

Саме тому в цій царині розпочалася глобальна гонка озброєнь у сфері цифрових технологій. Вона базується на потенціалі математики, матері всіх наук. Тільки вона може приборкати змінність тисяч даних. Із цією метою було створено Sport Science – нову галузь науки про спорт майбутнього

Лідирують у цьому американці, які почали з бейсболу й плавно перейшли до інших видів спорту з явним акцентом усе ж на баскетболі. Мотивація таких старань очевидна. Щорічний дохід від спорту в США становить близько 100 мільярдів доларів, тож це варте того, щоб докладати зусиль.

Заздалегідь перепрошую за теми, які багатьом можуть здатися надто закритими й малодоступними. Утім неможливо обійти стороною поняття зі світу науки, оскільки йдеться про наукові проблеми та статистичні процеси. 

Sport Science – це міждисциплінарний предмет, зосереджений, зокрема, на таких питаннях, як фізіологія та біомеханіка тіла спортсмена або ж психологія, потрібна для аналізу ролі розуму в досягненні результатів (або, простіше кажучи, міри розумових здібностей спортсмена). 

Доходи НБА становлять 5 мільярдів доларів на рік. Допоміжні засоби використовують штучний інтелект через бази даних SQL, мови програмування R і Python та інструменти візуалізації даних, такі, як Shiny і Tableau. Далі – усе просто.

Кожен матч надає набір аналітичних даних завдяки шести камерам, що працюють зі швидкістю 25 кадрів на секунду. І вони орієнтовно слугують таким цілям: визначенню стратегії захисту та нападу, складу команди та необхідних змін на позиціях. 

Варто зазначити, що прогнозований аналіз дозволяє оцінити ймовірність перемоги й на основі статистичної моделі побудувати сценарій матчу та план під конкретного гравця, який, найімовірніше, матиме найбільший вплив на перемогу.

Футбол також використовує подібні технології. Наприклад, італійська Серія А. Візуалізація даних у графічному форматі є цінним рішенням. За допомогою графіків тренерам легше визначити конкретні проблеми. 

Спорт страждає від збільшення кількості змінних, які вводять в оману і є неконтрольованими. Аналіз гравців, аналіз матчів, ба навіть аналіз керування вболівальниками дещо зменшують цю похибку.

Справа варта того, тому що спортивна аналітика приносить прибутки. Не тільки прямі, які є результатом успіхів. Але й непрямі, що виникають із сектору спортивного гемблінгу, на який припадає 13% світової індустрії азартних ігор. Тож скільки це? Приблизно сума розміром між 700 і 1 000 мільярдами доларів.

Колосальна кількість змінних

Застосування науки для прогнозування спортивних подій стало в пригоді для розвитку науки в цілому. Математичне моделювання раніше слугувало іншим галузям. Наприклад, прогнозування, тобто передбачення майбутніх результатів або виокремлення статистичних характеристик випадкових явищ, використовувалося у виборчих політичних стратегіях. Воно залишається актуальним і сьогодні.

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
  Саме тому, а можливо, не тільки з цієї причини, значна частина змінних даних оповита таємницею для аналітичних компаній. Великі корпорації роблять це не заради розваги чи цікавості. Швидше за все, це робиться заради прибутків, які можуть банально скоротитися, якщо всі операції будуть детально розкриті.

Користь аналізу була підтверджена під час виборів у США 2008 року. У 2012 році результати голосування в 50 штатах вдалося точно передбачити. Політичну рулетку – хто виграє, хто програє – стало можливим звести до загальноприйнятої формули.

Однак все ж це не завжди вдається. Спортивні прогнози не ґрунтуються на опитуваннях громадської думки чи суспільних настроях. Кількість змінних просто колосальна. Не існує алгоритму, за допомогою якого можна бездоганно спрогнозувати, скажімо, футбольний сезон якоїсь команди.

Будь-яке планування має починатися з базових даних. Наприклад, щодо футболу, то до уваги беруться два фактори. Результати попереднього сезону й спортивна значимість команди в сезоні, який ось-ось розпочнеться. Матчі змінюють показники, а матчами керують збіги обставин.

Травми футболістів, суддівські помилки, тактичні помилки тренерів. Крім того, погода, атмосфера на трибунах і, на жаль, такі негативні фактори, як допінг або корупція. А нерідко й те, й інше разом. Кожна зустріч приносить нові дані, не вказуючи, носитимуть вони постійний чи тимчасовий характер.

За таких обставин більше стане в пригоді ворожка, ніж математик. В індивідуальних видах спорту аж ніяк не простіше. Навіть коли розрахунки йдуть паралельно з подіями. Так було з Рафаелем Надалем на Відкритому чемпіонаті Австралії (Australian Open).

До фіналу він зіграв 19 ігор, з яких виграв лише дві. Алгоритм давав йому лише 4% шансів у грі проти Данііла Мєдвєдєва. Однак саме іспанець став переможцем турніру. Мабуть, алгоритм добре спрацював, адже він базувався на тих даних, які йому надали. Що ж, хвалити можна, а вірити – не варто...

На хвилях віри й надії

Зацікавленість бізнесу в прогнозуванні спортивних результатів має меркантильний характер. Саме тому бізнес стимулює розвиток цифрових технологій у цій галузі. Прогрес помітний, хоча й не дає стовідсоткових гарантій. Він звужує поле невідомих змінних, але не виключає їх.

Не виключає він також індивідуальних спроб збагатитися на букмекерських ставках. Згідно з інформацією товариства «Грай легально» (пол. Graj Legalnie), прибуток букмекерських контор, наприклад, у 2019 році становив 6,7 мільярдів злотих. Однак 60% польського ринку – це тіньовий сектор, тому оцінити справжні прибутки складно.

Букмекерські фірми дбають про клієнта. Найбільше про тих, хто робить ставки на футбольні матчі. Вони випускають інформаційні бюлетені, які містять готові прогнози та графіки для тих, хто робить ставки. Скоріш за все, це робиться для того, щоб якомога більше людей принесли свої гроші. Адже це точно не для того, аби якомога більша кількість із них виграли.

Спортивних фанатів не треба заохочувати. Вони роблять це заради самого вболівання та задоволення. Палкі вболівальники не можуть не думати, що вони розуміються на спорті найкраще, тому вони й переконані, що знають, як усе буде, і свято вірять, що буде саме так, а не інакше.

Віра у власну непомильність – найгірший із супутників будь-якого прогнозу. Від такої віри залишається лише крок до віри в диво. Вона заплющує очі на факти. Відрізає всі шляхи компетентності. Найчастіше ми відчуваємо це у випадку футболу.

Якщо хтось забув, нагадаю: «Уже за чотири роки Польща буде чемпіоном світу» й «Поляки, нічого не сталося». Обидві ці мантри ілюструють масову віру в команду та рівень емоцій, але й ще й масштаб відірваності від реальності. Вони не є та не можуть бути основою для жодного змістовного прогнозу.

Спортивні журналісти займаються прогнозуванням подій дещо поза службовим обов’язком. Теоретично вони володіють більшими знаннями, ніж читачі чи глядачі. На жаль, ці знання не видно якось особливо в текстах і не чути в коментарях.

Багато журналістів намагаються підлаштуватися під образи спорту, які бачать вболівальники. Вони інформують на хвилях віри й надії без жодного зв’язку зі здоровим глуздом. На цьому ґрунті «наші» завжди будуть вигравати, навіть якщо це неможливо, адже в спорті ніколи не буває «завжди».

Очікування стає причиною накручування емоцій. Здебільшого надмірних та несанкціонованих, оскільки вони не засновані на реальності. «Сліпих пострілів» у ЗМІ предостатньо. Стільки ж, скільки непотрібних розчарувань. Прогнози не виправдовувалися, навіть упродовж останніх років.

Усе мало бути чудово тоді, коли польська команда виходила на Чемпіонат світу. Гордість народу зрештою повинна була конвертуватися в спортивну славу, дозволити нам досягти історичного успіху. Тому що новий тренер. Тому що застосовуватимуться секретні концепції гри. Натомість усе було по-іншому. Був сором і виліт з групи. Це точно мало бути не так.

На зимових Олімпійських Іграх в Пекіні польські стрибуни повинні були підтвердити світову репутацію. Проблеми з підготовкою Польська асоціація лижного спорту (пол. Polski Związek Narciarski, PZN) вважала незначними й вирішила на них не зважати. У результаті стрибуни зазнали фіаско й міфічна спортивна сила виявилася малопомітною на спортивних змаганнях. Не так це все мало бути.

Численні успіхи легкоатлетів призвели до того, що ЗМІ стали називати їх «новим Вундертімом», посилаючись на феноменальну команду 60-х років. Тим часом, на чемпіонаті світу в Стамбулі атлети з Польщі посіли 15-е загальнокомандне місце. Не так це все мало статися й не такими були оптимістичні передбачення.

Непередбачуваність спорту має не тільки темні, але й світлі сторони. Коли на тенісних кортах з'явилася Іга Свьонтек, фахівці вмить оцінили талант, проте навіть вони не очікували, що дівчинка-підліток скоро буде бравурно ходити по червоній килимовій доріжці в ролі мега-зірки.

Вільний розум

Прогнозування спортивних результатів є ризикованим і невизначеним. Якщо це приватна особа, то в це ще так-сяк можна гратися. Проте прогнозна аналітика – це вже не гра. Як, власне, і тексти чи коментарі спортивних журналістів та професіоналів. Вони повинні мати раціональні й змістовні аргументи. В іншому ж випадку вони втрачають фаховість та стають аматорськими.

Посилання на статистику, інформацію з Вікіпедії, плітки, анекдоти або повідомлення з інтернету – це все одно, що йти тонкою кригою. Кількість забитих голів, виграних забігів, інформація про зміни клубів або тренерів не має жодного значення для висловлення точного прогнозу.

У цьому змаганні важливо тільки одне: усебічне знання наявного у твій час спорту. Ніяка цифрова бухгалтерія її не замінить. Це може навіть перешкодити раціональним оцінкам. Статистика – це глухий кут, який закритий для будь-яких змінних, які насправді визначають майбутнє. Чесно кажучи, спорт може мати більш-менш правдиві передбачення лише в реальному часі. Під час конкретної події або на якомусь конкретному змаганні. Утім і тоді шанс влучного пострілу залежить від знань коментатора. Від того, чи вміє він читати й розуміти хід подій. Об'єднати елементи в послідовне передбачення.

Фізична форма на той день, спосіб руху та його динаміка, мова тіла гравця чи спортсмена, вираз його очей і міміка дають необхідну інформацію. Із них можна дізнатися набагато більше, ніж із попередніх списків фаворитів або ж із рейтингів.

Сьогодні проблем із цим немає ні в журналістських секторах, ні на трибунах. Упевненість у собі, рішучість або побоювання спортсмена видно на камерах крупним планом, на екранах телевізорів, на великих електронних табло. Потрібно тільки розібратися в цьому й зробити належні висновки.

Для цього необхідне глибоке знання спорту. Достовірні знання розширюють горизонти нашого передчуття. У реальному часі й у довгостроковій перспективі. Жодного іншого кращого способу зробити значущі та відносно правильні прогнози спортивних подій немає.

Загалом, це не є поганими новинами. Людина – це не алгоритм, вона не заснована на даних, наданих їй. Вона може творчо інтерпретувати та обробляти їх. Вирішує вільний, творчий елемент людини, а не штучний інтелект.

Тому, можливо, тоді, коли цифрові технології будуть безпомилково визначати переможців і переможених, стане лише гірше. Зникне вся магія спорту. Точніше, зникне його сенс, який заснований саме на цій загадці. Однак, можливо, усе ж не варто поспішати...

– Марек Юзвік

 TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– Переклад Оксана Усатенко