Триває січневий вечір. Перед Lambeth Palace, лондонською резиденцією архієпископа Кентерберійського, духовного очільника церкви у Великій Британії, стоїть кількадесят осіб із запаленими свічками в руках. Архієпископ Джастін Велбі збоку, спокійно спостерігає за тим, як протестують проти оголошеного напередодні рішення. Врешті-решт промовляє:

«Давайте робити те, що вдасться зробити, і побачимо, що буде далі. Введення рівності шлюбів вимагає зміни права (канонічного – прим. ред.). Щоб змінити право, треба отримати дві третини голосів у кожній з трьох палат синоду. Якщо підемо занадто далеко, то на нас чекають три роки суперечок і – що цілком можливе – наприкінці поразка. Ми, як єпископи, прагнемо спільно щось вчинити, аби цього уникнути. Тому дискутуємо».

Оголошене архиєпископом рішення викликає набагато жвавіші емоції, ніж можна було б оцінити з огляду на малу групу протестувальників, оскільки стосується питання шлюбу одностатевих пар. Церква Англії, як оголосив Архієпископ Велбі, не передбачає одруження таких пар, оскільки підтримує позицію, що шлюб – це виключно союз між чоловіком і жінкою, і в цьому питанні нічого не змінюється. Може тільки дозволити - на розраду, як звернув увагу консервативний тижневик «Спектейтор» - «надати благословення гомосексуальним паром, котрі уклали цивільний союз, помолитися за них. А чи буде благословити, то кожен англіканський священик вирішить самостійно. Нікого до цього змушувати не будуть.

«Жити у любові і вірі»

В той момент, коли у Католицькій церкві Папа Римський Франциск викликає зворушення під час промов типу «гомосексуалізм – це не злочин, але це гріх» - точніше: викликає його кожною своєї промовою на тему гомосексуалізму - в Церкві Англії найгарячішою темою на цей день є гомосексуальні шлюби. Це питання існує вже роками, практично постійно, до того ж є одним із багатьох і не тільки в Церкві Англії, а й в усій Англіканській Спільноті. Чи гомосексуалізм – це гріх, чи священики можуть утримувати стосунки з партнерами тієї ж статі, чи в такій ситуації вони повинні дотримуватися целібату, чи на священиків мають бути висвячені жінки – суперечки тривають роками.

З перемінним успіхом. Жінок висвячують на священиків, хоча спершу Англіканська Церква це виключала, проте поступилася під натиском парламенту. Але вже конфлікт довкола висвячування жінок на єпископів міг спричинити найсерйозніші наслідки, оскільки ледь-ледь – приміром як перший випадок висвячення гомосексуаліста на єпископа – не довів до розламу у Церкві. Власне з цього приводу Папа Римський Бенедикт XVI відкрив перед англіканськими священиками можливість переходу до Католицької церкви. Ця можливість і надалі відкрита. На інтернет-сторінці Англіканської Церкви висвітлюється свіжа, з вересня 2021 року інформація про те, що таку можливість використав Джонатан Гудолл, єпископ діоцезії Еббсфліт.

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
  Декларація архієпископа Джастіна Велбі – це тільки провіщення, результат проведених протягом шести років консультацій на тему віри і сексуалізму, названих «Життя у любові і вірі». Набере чинності тільки тоді, коли буде затверджена Генеральним Синодом Англіканської Церкви, який збирається 6 лютого на чотири дні ймовірно дуже бурхливих засідань. Ніхто не вважає, щоб Синод, всупереч очільникові Церкви, підтримав надання гомосексуалістам шлюбу, як і з приводів змістовних, так і з формальних. Рішення, як нагадав протестувальникам архієпископ , повинно мати згоду двох третин членів кожної з трьох палат Генерального синоду: палати єпископів, палати духовенства і палати мирян.

Зрештою самі єпископи між собою поділені до такого рівня, що неможливо форсувати одностатеві шлюби. Як стверджує щоденна британська газета «Дейлі Телеграф», тільки кожен третій їх акцептує; третина виступає проти них, а чергова третина – це ті, хто не визначився.

Учасники Синоду також будуть розглядати можливість скасування дійсного від 1991 року наказу целібату для священиків, які мають постійні стосунки з партнерами тієї ж статі. Панує переконання, що ця справа пройде, і тут складно не побачити певну непослідовність. Синод також розгляне формулу благословення для одностатевих шлюбів і молитви за них.

Пастирська, не канонічна

Складно опиратися враженню, що Англіканська церква опинилася в цих проблемах трохи на власне бажання. Протестантські церкви модернізуються – у ненайкращому розумінні цього слова – послідовно, сприймаючи зміни, вимушені новими звичаями. Католицька і православна церкви так само послідовно їх відкидають. Англіканські церкви опинилися посередині: одні хочуть йти в ногу з часом, для інших відмова від старих принципів є чимось неймовірним.

Архієпископ Велбі, хоча і каже, що «з величезною радістю» підходить до ідеї благословення одностатевих союзів, сам він цього робити не буде. Він вирішив це зробити через розбіжності всередині Англіканського Співтовариства. Хоча його влада є титулярною, оскільки архієпископ Кентерберійський не має жодних повноважень над Церквами, що входять до Спільноти, але його посада на чолі Церкви Англії - від якої все почалося – не залишається без значення. «Я маю пастирську відповідальність перед усім Співтовариством, — пояснив Джастін Велбі. - Я не буду використовувати нові можливості, щоб їй не нашкодити».

Цей аспект підкреслює також другий за рангом ієрарх Англіканської Церкви, нещодавно призначений архієпископ Йоркський Стівен Коттрелл, хоча він сам має намір благословляти одностатеві пари. «Дорога, на яку ми ввійшли, має пастирський характер, а не канонічний», - прокоментував у радіо Бі-Бі-Сі в день, коли єпископат оголосив своє рішення. Проте додав, що для Церкви це «прорив уперед, хоча до мети ще далеко».

Англіканське Співтовариство єднає 45 Церков (39 великих, так званих провінцій, і 6 малих локальних) у всьому світі, від Бразилії до Австралії. І це дуже різні Церкви. На одному полюсі знаходяться ті, що навіть йдуть в авангарді прогресу, як-от Американська єпископальна церква, власне та, у якій 20 років тому єпископом вперше став гомосексуаліст – Жене Робінсон, єпископ Нью-Гемпшир.

На другому полюсі зібралися дуже консервативні Церкви так званого глобального Півдня, в основному африканські, які між собою тісно співпрацюють як група. Африканські єпископи відкидають введення будь-яких звичаєвих змін в Церкві, іноді навіть вибираючи відповідну лексику. Джастін Велбі – відкидаючи звинувачення, що ставиться поблажливо до церковних консерваторів - нагадав демонстрантам перед Lambeth Palace як він публічно попередив архієпископа Уганди д-ра Самуеля Стівена Казіімба Мугалу коли той сказав, що ЛГБТ-активісти навмисно підбурюють дітей до практики гомосексуалізму, і тому було б найкраще їх всіх потопити…

Незлагодженість і непослідовність

На власному, англійському подвір’ї учасники дискусії більш прискіпливо вибирають слова, але в принципі ситуація подібна. Поділені єпископи, парохи та миряни, пов’язані з Англіканською Церквою. Нещодавно сама Церква визнала, що розшарування є не меншим, ніж у всьому суспільстві. Є священики, які живуть у гомосексуальних стосунках, є й такі, які з цієї причини були зняті з посад, але вони сподіваються, що зміни прокладуть шлях для їхнього повернення. Нарешті, є єпископи, які закликають до зміни доктрини та можливості одруження гомосексуалістів. Останніх очолює Стівен Крофт, єпископ Оксфордський. Він був першим англійським єпископом, який у листопаді минулого року сказав, що Церква повинна це зробити.

«Я не маю сумнівів щодо того, що наші пропозиції заходять занадто далеко, на думку одних, і є недостатніми, на думку інших», — сказав архієпископ Велбі, оголошуючи рішення єпископів. «Проте я сподіваюся, що те, про що ми домовилися, буде прийнято великодушно, в ім’я спільного блага».

Противники дійсно вважають, що благословення стосунків гомосексуалістів – це крок занадто далеко. Вони бачать протиріччя між декларацією про те, що доктрина, яка стосується шлюбу залишається незмінною, і оголошенням про те, що одностатеві пари зможуть отримати благословення. Такий підхід до проблеми є, на їхню думку, незлагодженим і непослідовним.

«Це капітуляція Церкви. Це відкриває дорогу для надання парам одностатевих шлюбів усіма способами, крім назви. Хоча Англіканська церква формально не змінює доктрину шлюбу як довічного союзу між чоловіком і жінкою, вона цілком ігнорує біблійне вчення»,- заявила Андреа Вільямс, голова євангельської організації Christian Concern і в цій якості активна серед мирян, пов’язаних з Англіканської церквою.

Християни в меншості

Англіканська церква стоїть також перед серйозною проблемою, якою є дехристиянізація. Як виникає з інформацій, зібраних у 2021 році під час загального перепису населення в Англії і Уельсі, сьогодні християни складають менше половини їхніх мешканців. Лише 46,2 відс. вважають себе християнами, а це значно менше, ніж десять років тому, коли християни становили 59,3 відс.

У Великій Британії християнська релігія як і раніше займає перше місце, і звичайно, серед християнських конфесій лідирує англіканство. Однак сильна тенденція до зниження не викликає занепокоєння, особливо тому, що одночасно зростають ще дві інші конфесії: атеїзм (так-так! – це нова релігія) та іслам. Друге місце займають атеїсти. Вони становлять 37,2 відс. жителів Англії та Уельсу; десять років тому - 25,2 відсотка. Іслам на третьому місці - 6,5 відсотка, десять років тому - 4,9 відс.

Дослідники релігійних явищ, однак, вважають, що цифри менш тривожні, ніж можуть здатися на перший погляд. Це тому, що на рівні релігійних практик ситуація інша, ніж на рівні духовних потреб. Хоча 26 відс. мешканців Англії та Уельсу ходять до церкви більше одного разу на рік, і лише 9 відс. ходять до церкви щотижня, аж 56 відс. респондентів заявляють, що вони відчувають потребу віри і що релігія відіграє важливу роль у їхньому житті. Це, на думку дослідників, означає, що більшість з них люди віруючі та релігійні люди, навіть якщо вони не пов'язані з конкретною Церквою.

Тим не менш, дані перепису дали вітер у вітрила противникам Церкви, а також тим, хто хотів би змінити статус Англіканської Церкви як державної релігії. Главою Церкви, нагадаємо, є король, нині Карл III, а архієпископ Кентерберійський - це лише духовний очільник, у релігійному вимірі.

Однак це мета на майбутнє. Наразі кількадесят войовничо налаштованих депутатів до Палати громад наполегливо розмірковує над тим, як довести до такої ситуації, щоб Церква змушена була стосуватися до прийнятого у 2013 році Закону про рівність у шлюбі, який надав гомосексуалістам право одружуватися та всиновлювати дітей. Чотири Церкви - окрім Англіканської, також Католицька, Євреї і Квакери - з цього виключені. На думку депутатів, треба покласти цьому край.

«Це чорний день для Англіканської Церкви», — сказав Бен Бредшоу, депутат від Лейбористської Партії у день, коли архієпископ Кентерберійський оголосив, що гомосексуальних шлюбів не буде. «Більшість депутатів, від різних партій, вважають, що не може бути так, щоб державна Церква проявляла гомофобію і відсторонила від своєї діяльності частину мешканців, яким вона повинна служити. Я впевнений, що парламент захоче це розглянути».

–Тереса Стиліньска  

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

–Переклад Олеся Ґераль