У перші дні агресії проти України Кремлю було потрібно не лише знайти спосіб перемогти Київ, а й виправдати жорстокі авіаудари, бомбардування та ракетні обстріли міст, лікарень та дитячих будинків.

Про «денацифікацію» хоче чути лише російське суспільство або ентузіасти прес-конференцій міністра Лаврова. Інтернет-тролі популяризують цей контент за гроші, маніпулювані ними люди, які заслуговують називатися корисними кремлівськими ідіотами – з ентузіазму, але цього теж недостатньо.

Тому в головах фахівців з пропаганди виникла сатанинська ідея, нібито геніальна, але, як я покажу нижче, не свіжа і опирається на феноменальній псевдонауці. Що це за ідея? А якби Україну звинуватити у володінні та вдосконаленні біологічної зброї?

Сам термін «біологічна зброя» — страшне словосполучення, чути у ньому тупіт коней, на яких скачуть вершники Апокаліпсису. Після двох років пандемії це викликає мурашки по шкірі. Якщо додати до цього кажанів і дослідження щодо оснащення вірусів додатковими функціональними можливостями («gain-functionstudies»), щоб зробити їх зброєю, важко звільнитися від страху.

Але саме від «ферм тролів», які сьогодні розповідають про лабораторії в Україні, раніше йшли оповіді про SARS-CoV-2, нібито винайдений у китайській лабораторії. Може краще було б говорити про українську лабораторію? Російське вторгнення і так планувалося щонайменше рік, але Кремль не знайшов теж приводу в ситуації, коли навіть не забезпечив армію паливом і хлібом.

Важко не відчувати розчарування, що великі світові ЗМІ, такі як BBC або Washington Post, почали перевіряти факти подібних одкровень, замість того, щоб постукати себе по чолі й пояснювати громадськості, чому це неправда – просто з наукової точки зору – і закрити тему. Те, чого вони не роблять, я повинна зробити, тому що найбільше мене засмучує в усій цій справі – це те, як брак знань у галузі природничих наук знову ставить під загрозу європейське населенняб яке приймає саморуйнівні рішення.

Підсумовуючи раціональне ядро всієї пропаганди: Росія стверджує (без жодних доказів), що біологічна зброя була розроблена в лабораторіях в Україні за підтримки США, а сьогодні американці знищують речові докази, щоб приховати секретну програму озброєння. Як доказ цього на екранах з’являються високопоставлені особи і махають паперами з тризубом у заголовку.

Мрія терориста

Веб-сайти з назвами «геополітичний» та «інститут», розміщені, наприклад, в Індії, ламають собі голову, щоб із заяв американських високопосадовців або Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вибрати та склеїти кілька речень в одне із заголовком «сенсація!» або «ми знайшли підтвердження наших попередніх повідомлень!». Варто звернути увагу, що, з точки зору формальної логіки, це останнє речення говорить про попередні новини. Втім, треба наголосити – якщо хтось грає в пропаганду теорій змови і наказує «включити мислення», логіки, особливо формальної, тут шукати дарма.

Якби на цьому історія з «українськими лабораторіями» закінчилася, можна було б вірити в це або не вірити. Зрозуміло, що військово-медичні чи мікробіологічні лабораторії існують. І слава Богу! Біологічна зброя – це мрія державних і приватних терористів без гідності і віри, а не серйозних людей, які ведуть серйозні війни.

І якщо так, то добре, що є такі місця, де постійно розробляються вакцини та протиотрути від усіляких видів зброї, як біологічної, так і хімічної, яка може зародитися в головах божевільних. Для того, щоб робити такі чудеса, лабораторія повинна володіти або безпосередньо смертоносним мікробом, або принаймні його модифікованою, більш м’якою формою, яка дозволяє експериментувати. Те, що вона має, залежить від рівня безпеки лабораторії, адже вчені не самогубці.

Саме таким місцем є Науково-технологічний центр в Україні (УНТЦ). Його мета – зменшити хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні ризики. Настільки, наскільки скрізь у світі. А Американська програма зменшення біологічної загрози (BTRP), в рамках якої США співпрацюють з багатьма країнами-партнерами, є відкритою і не має відношення до виробництва біологічної зброї. Тобто все навпаки.

Добре заморожена колекція

Для всіх, хто займається біомедичними науками, очевидно, що в кожній цивілізованій країні є національні чи референс-лабораторії, які зберігають у своїх морозильниках, при температурі мінус 80 градусів Цельсія, цілі колекції мікробів різного рівня інфекційності та патогенності.

Тому нікого, хто взагалі про це знає, не має дивувати, що ВООЗ у разі серйозних збройних конфліктів наказує знищувати зразки інфекційних мікроорганізмів у розбомбованих містах – перед тим, як станеться трагедія, щоб такі розморожені зразки, наприклад, не потрапили у водотоки, ґрунт тощо.

Однак історія, яку розповідають російські чиновники на прес-конференціях і демонструють по російському ТБ, набагато божевільніша, ніж згадка про знищення якихось мікробів. Коли Росія перебільшує – то густо і буйно. Тож не якісь там бункери, наповнені спорами бактерій сибірської виразки, у що можна було б ще якось повірити, Росія з геополітичних міркувань має кращий медійний відгук, а Україна гірший.

Ні. Росіяни вирішили цього разу розповісти свою історію біологічної зброї в жанрі наративу «чорна Волга» чи іншої теорії змови, яка звучить як міська легенда. Згідно з інформацією, яку вони оприлюднили, метою українсько-американської програми є виробництво біологічної зброї на основі вивчення генотипу слов’ян і вибірково ефективної проти них. На думку російських експертів, виробництво такої біологічної зброї «послабить геополітичних опонентів зсередини, підірве їхню економіку, зробить їх слабкими та хворими».

Звісно, цю історію не купили б без сценарію з кажанами, тому вони також фігурують у ній, як «селектори» вірусів. У наративі є навіть мутовані яструби (один Бог знає, чому не голуби?), які мають поширювати ці вироблені в Україні мікроорганізми проти братів слов’ян. Ніби «хіміотрас» з літака (про які, звісно, також йдеться в цій історії, адже це один із улюблених сюжетів любителів конспірологічних історій) було замало.

Етнічна біологічна зброя

Проте читачі мають право не тільки прочитати коментар, а й отримати роз’яснення біологічної суті справи. Звідки береться міф про те, що Україна готує «етнічну біологічну зброю», якусь біологічну і генетичну атаку на народи Російської Федерації? Від самого КДБ. Вихований саме там, Володимир Путін, виступаючи в 2017 році на Раді з прав людини, публічно висловив свою стурбованість про «збирання біоматеріалів на території Росії».

Ці слова президента викликали в Росії хвилю публікацій про західні «секретні лабораторії», які нібито збирають і вивчають російські біоматеріали з наміром виробляти «генетичну зброю», спрямовану проти них.

Прологом цієї історії стала інформація про тендер, який передбачав закупівлю невеликої кількості зразків ДНК та синовіальної рідини у російських донорів європейського походження. Фармацевтичні компанії такі покупки робили досить часто. Багато людей самі відправляють зразки ДНК на дослідження генетичної генеалогії, тобто встановлення, завдяки послідовності ДНК, звідки походить родовід і скільки відсотків різних генетичних етносів в нас змішано.

Але конспірологія говорить, що замовлення зразків ДНК і синовіальної рідини з Росії використовувалися для розробки таємничих «анти-РНК, що знищують населення Росії». Додамо – Росії в цілому, тобто разом з національними меншинами, які становлять п’яту частину населення, такими ж етнічно віддаленими, як чеченці, кабардинці, башкири і татари, чуваші і мордва, удмурти, маріани, якути і тувійці. І, звісно, набагато ближчими українцями та білорусами, євреями-ашкеназі та поляками. Та підлість, відомо, походить від Сполучених Штатів.

Справжні російські вчені, особливо генетики, це нормальні і професійно чесні люди. Професор Російської академії наук Олег Балановський боровся з цією божевільною теорією змови. Побороти не вдалося, тому що втонув під час відпустки. Інші вчені намагалися роз’яснювати, чому неможливо створити «етнічну генетичну зброю». Незважаючи на все це, в 2020 році у сервісі mail.ru з’явилася стаття про суд над норвежцем Інгваром Томассеном, звинуваченим у вивезенні російського біологічного матеріалу за кордон.

Стаття посилається на думку Балановського, що «метою збору біологічних даних може бути вивчення генетики населення Землі, що може дати уявлення про походження людства, його розселення на планеті та пристосування до навколишнього середовища. Крім того, геном людини може пояснити зв’язок між генами та розвитком хвороб». І на цій основі розкрутилася чергова спіраль звинувачень.

Те, що генетики вивчають ДНК різних популяцій жителів Землі (і архаїчну ДНК), не означає, що кожен росіянин генетично відрізняється від американця (не кажучи вже про українця), щоб можна було його вбити чи поранити, а іншого не зачепити. Зробити це неможливо – навіть якщо хтось навчиться «програмувати» віруси.

Немає національних маркерів

Тим часом, як пояснив вищезгаданий Балановський у журналі Forbes у 2018 році, сама концепція «цільової» вірусної зброї дійсно може бути привабливою для людей расистської і геноцидної орієнтації. «Ми націлюємось на ознаку геному (маркер), якою володіє лише одна нація, і створюємо вірус, який атакує людей лише з цим маркером!»

Однак, як пояснює російський вчений, «цю концепцію неможливо реалізувати, бо «національних» міток просто НЕ ІСНУЄ. Як спеціалісти з популяційної генетики, ми теоретично допускали таку можливість, але тепер, розшифрувавши цілі геноми людей різних національностей, на практиці виявили, що жодна з трьох мільярдів букв послідовності ДНК нашого геному не кодує таку інформацію».

Все просто: ми не однорідні. Все євразійське населення світу походить від кількох тисяч переселенців з Африки з деякими домішками, які ми завдячуємо, наприклад, неандертальцям. Первинне американське чи австралійське населення (аборигени) також походить переважно від первісної африканської міграції. Через рабство африканські гени сильно змішалися з генами інших етнічних груп. Як наслідок – ми всі генетично схожі один на одного. Будь-який вірус, який «націлений» на певний маркер, вразить транскордонно, транснаціонально, навіть трансетнічно.

Загалом можна позначити маркери, наявні у конкретної особи, і відповідно підготувати метод усунення даної особи за допомогою хімічних чи біологічних факторів, «щоб це виглядало як нещасний випадок». Канцлер Німеччини або президент Франції, які відмовилися піддатися російському тесту на коронавірус під час свого візиту до Кремля, мали рацію. Адже під час такого тесту можна отримати стільки клітин даної особини, скільки було б достатньо для відтворення її повного геному.

За дверну ручку бажано братися в рукавичках

Досліджуючи геном президента чи прем’єр-міністра, можна виявити в нього, наприклад, гіперчутливість до широко вживаного препарату чи основне захворювання. Знаючи індивідуальну чутливість, можна навіть уявити ситуацію, коли високопоставленій особі можна запропонувати нейтральну для інших страву чи напій (наприклад, грейпфрутовий сік), що може спричинити нездужання, а навіть смерть.

Тому не дивно, що серйозні країни піклуються про своїх лідерів так, що поручні та дверні ручки після них витираються спеціальними речовинами, посуд і інші речі, наприклад склянки, якими вони користувалися, одразу забираються. Але з точки зору населення, а навіть у межах однієї сім’ї, цього не зробиш.

Крім того – як це не парадоксально – це конспірологічне, параноїдальне бачення внутрішньо суперечливе: ЯКЩО (як стверджує Путін у своїх програмних промовах) «українці та росіяни були однією нацією» – ну, тоді, опрацьовуючи біологічну зброю, «націлену» на росіян, вони б працювали над інструментом самознищення, чи не так?

«Міф про генетичну зброю існує в Росії понад тридцять років і є в ній ендемічним. У 2019 році експертна комісія Російської академії наук сформулювала особливу оцінку, підкреслюючи його безпідставність. Цю оцінку опублікувала Російська академія наук, але текст потонув у морі некомпетентних страшилок, які заполонили ЗМІ», – сказав Forbes проф. Балановський, перед тим, як втонути.

Що таке біологічна зброя насправді? Як це може працювати і чому часто діє у дві сторони? Типова біологічна зброя, – пояснює проф. д-р габ. н. мед. Пьотр Ріеске з Медичного університету у Лодзі – це інфекційні агенти (збудники), які вбивають або викликають захворювання у людей, тварин або рослин, важливих для життя та функціонування людини. На відміну від хімічної зброї, типова біологічна зброя – це живі організми або реплікаційні агенти, які множаться/розмножуються в організмах жертв (за винятком токсинів, таких як ботулотоксини).

Багато видів біологічної зброї діють у дві сторони, тому що люди, на яких вони нападають, можуть легко заразити самих нападників. Шотландський острів Груйнар, де тестували сибірську виразку, не вдалося знезаразити і вона була заражена кілька десятиліть. Крім того, інфекційний агент може мутувати, змінюватися, тому важко знайти вакцину чи антидот, які завжди були б ефективні для сторони, яка використовує біологічну зброю.

– На мою думку, росіяни хочуть, серед іншого, створити враження, що всі виробляють біологічну зброю і що всі вони військові злочинці, – додає проф. Ріеске. – Якщо хтось піддасться цій пропаганді, покарати агресора за справжні злочини буде складніше. Якщо в обложених містах виникне епідемія (у великому місті без очисних споруд це питання декількох днів), росіяни спробують звинуватити українців. Йдеться також про нагнітання антиукраїнської істерії.

Колись колорадський жук, сьогодні патоген

Підготовка пропагандистських кліше, особливо для зовнішнього використання, це зазвичай нелегке завдання для зловмисника. Тим часом Росія, налаштована на швидку перемогу, змушена була імпровізувати. Замість параду в Києві ми бачимо колони російських танків, у яких закінчується пальне, голодних обдертих людей, демонстрації та протести жителів українських прикордонних міст.

Звідси й дезінформаційний контент – все частіше він обертається навколо мотиву якоїсь таємної та/або небезпечної діяльності в Україні, яку росіяни хочуть прикрити. Певним чином історія повторюється: згадаймо відповідь на «напад американського колорадського жука» у 1950-х роках.

Радянський Союз звинуватив у скиданні жука з американських літаків над країнами Східного блоку, а в 2015 році у виробництві вірусу масового спалаху африканської чуми свиней (ASF) у Росії звинуватили американські лабораторії в колишніх радянських республіках. І що ж робити з тим, що хвороба ця вперше була розпізнана в Африці в 1910 році?

Так само на початку 1980-х років КДБ поширювало заяви про те, що фінансований США дослідницький проект у Пакистані відправляв «комарів-вбивць» в Афганістан. Після розпаду Радянського Союзу кагебісти визнали, що ці історії були сфабриковані, але російська дезінформація про біологічну зброю знову відновилася після того, як Володимир Путін взяв під контроль державу в 1999 році.

Копатися з конем російської пропаганди безглуздо. Найголовніше – це пояснити ту просту істину, що з об’єктивних причин така «етнічно-генетична зброя», яка, мабуть, є однією з мрій Володимира Володимировича (чи ж не проекція?), не може бути виготовлена.

–Магдалена Кавалец -Сегонд
–Переклад: Аліна Возіян

Джерела:

https://www.bbc.com/news/60711705
https://www.washingtonpost.com/politics/2022/03/11/how-right-embraced-russian-disinformation-about-us-bioweapons-labs-ukraine/
http://xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai/?page_id=32898&fbclid=IwAR0n32dUsLDvOoyNBc7KnahGIkGGPH0cnd7W7Y3ru9Wf7BchUgRZbALS3cc
https://demagog.org.pl/fake_news/w-ukrainie-sa-amerykanskie-laboratoria-broni-biologicznej-fake-news/?cn-reloaded=1