«Увечері після обходу у в’язниці Червоний Бор була гаряча вода. Я пішов помитись. Іслам А. підійшов ззаду, вдарив мене кулаком у вухо. Я впав на душовий піддон, знепритомнів, коли прийшов до тями, у мене в роті вже була ганчірка. Він засунув у мене свій пеніс і ґвалтував. Потім витяг його, вдарив мене ще раз і зґвалтував вдруге. Помившись, я прийшов до камери. Він продовжував чіплятись до мене. Вдарив мене головою. Приставив до ока лезо. Погрожував, що якщо я щось скажу, він мене покалічить, уб’є. Потім взяв рушник, – чоловік весь час плаче, – двічі починав мене ним душити. У мене потемніло в очах, я втрачав свідомість, здатність говорити. Він бив мене долонею. Наступного дня в’язні не пускали мене до дверей, забирали їжу, стежили, щоб я не ходив у туалет». Це не сценарій нового фільму Патрика Веги, а фрагмент протоколу, яким Тижневик TVP заволодів у результаті журналістського розслідування.

50-річний Даніель Каспшик із Ломжі уже чотири роки поспіль під час кожного судового засідання змушений розповідати про жахливі речі, які сталися з ним у слідчому ізоляторі.

Все почалося з того, що чоловіка звинуватили у скоєнні педофільних дій, з яких його врешті законно виправдали. Але перед цим, в закритому виправному закладі його помістили в камеру без відеоспостереження з найнебезпечнішими засудженими, серед яких був підозрюваний у вбивстві чеченець. Даніель Каспшик стверджує, що його двічі зґвалтували, щодня принижували, били, душили і морили голодом.

Прокурор Анна Зеєр, яка звернулась до суду з клопотанням (результативним) про арешт Даніеля Каспшика, проігнорувала зміну свідчень дівчини, яка спочатку звинувачувала його. Коли докази та висновки вказували на невинуватість 50-річного чоловіка, вона вимагала продовження терміну тримання під вартою, а згодом просила призначити покарання та ув’язнити чоловіка.

Сьогодні проти Каспшика знову виступає той самий прокурор. Цього разу у справі про компенсацію за неправомірне тимчасове тримання під вартою. За 4 місяці перебування в Червоному Бору, де його двічі зґвалтували, вона запропонувала... 30 тисяч злотих відшкодування. Це її зарплата за півтора місяці. Каспшик – це зламана, непрацездатна людина. Він проходить психіатричне лікування, живе на психотропних препаратах. Вночі мочиться, прокидається від кошмарів, боїться переходити дорогу. Він втратив усіх своїх друзів.

Коли суд першої інстанції присудив йому 350 тис. злотих компенсації, прокурор оскаржила це рішення, вважаючи, що це була «надмірно висока сума». Незабаром відбудеться чергове засідання, де Каспшику знову доведеться згадувати та розповідати про те, що сталося у слідчому ізоляторі. Підписуйтесь на наш фейсбук Ця драматична історія добре ілюструє численні слабкі сторони польського судочинства. Найчастіші в усьому Європейському Союзі клопотання про тимчасове взяття під варту, безкінечні справи, що тягнуться багато років, відсутність чітких вказівок щодо відшкодування за неправомірний арешт, побої та безкарні зґвалтування в польських в’язницях, невміння відокремити патологічних злочинців від тимчасово арештованих, брак відповідальності тюремного персоналу і, зрештою, маніакальне бажання адвокатів довести свою правоту, що призводить до нескінченних апеляцій.

Бо тато не дозволяв мені гратись…

18 березня 2019 року стало днем, який повністю зруйнував мирне життя польської сім’ї. 13-річна на той час Альдона (ім’я змінене, у дівчинки інше прізвище, ніж у батьків) написала листа, в якому звинуватила свого вітчима Даніеля Каспшика в розбещенні.

«Я боюсь, тому що тато засовував руку мені у штани і нишпорив там або цілував мене в шию», – такі слова були написані на записці, переданій старшій сестрі Альдони.

Стурбована мати спочатку повідомила про слова дочки своєму чоловікові, а потім разом з ним поїхала до Центру кризового втручання в Ломжі, щоб представити ситуацію.

Невдовзі Каспшика затримала поліція та помістила в ізолятор. Лише тоді Альдона зізналася матері, що написала листа, «бо тато змушував її багато вчитися, і вона не могла гратись на телефоні».

Тож 13-річну знову допитали в прокуратурі. Вона зізналася, що те, що вона сказала першого разу, було брехнею. Дівчина підтвердила, що хотіла помститися вітчиму.

У попередніх свідченнях дівчини йшлося про те, що приблизно протягом 10 місяців батько начебто вчиняв щодо неї неадекватні дії сексуального характеру в середньому тричі на тиждень. Виходить близько 120 інтимних контактів у 50-метровій, досить людній квартирі, бо в ній проживали 6 осіб (батьки, Альдона та троє її старших братів і сестер).

Однак довгий час цього ніхто не брав до уваги. Лише в обґрунтуванні виправдувального вироку Даніелю Каспшику суддя зізнався, що це неможливо, щоб ніхто з домочадців не помітив чогось підозрілого протягом такого тривалого часу у такому тісному просторі.

«Даніель Каспшик не визнав себе винним. Він надав пояснення, в яких зазначив, що ставився до Альдони як до рідної дочки. Уся ця подія є результатом маніпуляцій з боку її біологічного батька. Він наголосив, що ніколи б не відніс записку, написану Альдоною, до Центру, якби насправді вчинив ці дії», – читаємо в матеріалах справи.

Не відчуваю себе чоловіком

Загалом Каспшик провів в ізоляторі понад 4 місяці. Він залишався там навіть після того, як падчерка зізналася у брехні та написала листа до прокуратури й суду з проханням звільнити її вітчима. 22 липня 2022 року Альдона вкотре підтвердила, що давала неправдиві свідчення. Проте це не допомогло. Невдовзі після цього, 8 серпня, чоловіка жорстоко зґвалтували.

«Мене ніколи не карали, я ніколи не стикався з насильством, я все життя прожив як проста, спокійна людина. Я був абсолютно не готовий до того, що зі мною могло статися у в'язниці. Тим паче, що мене замкнули із чеченцем, якого підозрювали у вбивстві. То був психопат, якому все було байдуже, а людське життя для нього не мало значення», – каже Даніель Каспшик в інтерв’ю Тижневику TVP.

Отримані нами матеріали справи не залишають ілюзій щодо психологічного профілю засуджених:

«Після обходу усі по черзі, один за одним, по 50 разів били мене по одному коліну. Двоє тримали за руки, один бив. Вони закривали вічко в дверях. Навіть намагалися вирізати мені нігті. Того ж дня, коли я піднімався на ліжко, Кацпер Г. схопив мене рукою за шию і повалив мене з ліжка, я вдарився тазом об підлогу. Вночі Іслам підходив і дивився, чи я сплю. Я боявся за своє життя. Всі погрожували, що якщо я щось скажу, мене вб’ють. Мене не пускали до дверей. Потім мене змушували пити соляний розчин. Якби я цього не зробив, вони б силою влили мені його в горло. Після цього я плювався кров'ю, кров текла з носа. Я випорожнювався кров'ю, навіть мочився з кров'ю».

Співкамерники примітивною бритвою силоміць поголили Каспшику голову, залишивши серйозні рани. Згідно з цими свідченнями, саме тюремний наглядач розповів чеченцю, в чому звинувачують 50-річного чоловіка, а як відомо, педофіли перебувають на найнижчому щаблі тюремної ієрархії і до них найгірше ставляться інші ув'язнені. Чоловік додає, що коли він заявив про зґвалтування, то у нього навіть не взяли мазок з анальної ділянки. Тому не було проведено жодних експертиз, необхідних для встановлення особи, винної у зґвалтуванні.

«Хоч я і дихаю, моє життя закінчилося, – плаче під час розмови Даніель Каспшик. – Я не відчуваю себе чоловіком, я не можу нормально функціонувати. Я всього боюся, я існую виключно завдяки сильним психотропним лікам. Я непрацездатний. Нам нема за що жити. У мене більше немає знайомих чи друзів. Усі відвернулись або показують пальцями на вулиці. Це життя рослини. Іноді я думаю, чи не краще було б покінчити з собою».

Неправомірне збагачення

Адам Андрушкевич, депутат від цього регіону, який долучився до допомоги Даніелю Каспшику, вважає, що запропонована прокурором компенсація у розмірі 30 тисяч злотих є шокуюче малою. «Це відверте знущання над людським горем, – вважає він. – Але перш за все я не можу зрозуміти, чому справу про компенсацію зараз веде той самий прокурор. Це безумовна підстава для її відводу. І навіть просто по-людськи – її обличчя асоціюється у жертви з усім найстрашнішим, що сталося з ним у житті. І на наступних судових засіданнях йому доводиться дивитися на неї знову, а крім того він бачить, що прокурор знову хоче для нього найгіршого. Скільки років можна це терпіти?» – запитує він.

Навіть речник апеляційного суду в Білостоку, де днями буде розглянута апеляція, був здивований цією ситуацією. «Я також вважаю, що прокурор повинна відмовитися від участі у справі. Якби це був суддя, так точно сталося б», – стверджує суддя Януш Суліма в розмові з Тижневиком TVP.

Ми намагались поговорити з прокуроркою Анною Зеєр (яка також є речником окружної прокуратури в Ломжі). Коли нам не вдалося зв’язатися з нею напряму, ми надіслали їй електронною поштою 8 запитань щодо справи:

1. Чому Даніель Каспшик у слідчому ізоляторі опинився у камері з найнебезпечнішими злочинцями, серед яких підозрюваний у вбивстві Іслам А.?

2. Чому, незважаючи на зміну свідчень [Альдони] та її зізнання у поданні неправдивих свідчень, Даніель Каспшик залишився у слідчому ізоляторі, а його утримування під вартою було продовжено?

3. Чому Ви представляєте прокуратуру в іншій справі (щодо компенсації) проти Даніеля Каспшика?

4. Чи не є це підставою для відводу прокурора у справі?

5. Вам не здається, що людська емпатія вимагає змінити прокурора в ситуації, коли потерпілий свідчить, що його зґвалтували та знущалися з нього в слідчому ізоляторі – у місці, де він опинився через прокурора у справі про педофілію? Кожна наступна зустріч з Вами може повертати йому спогади із слідчого ізолятора.

6. Чому прокуратура наполягає на такій низькій компенсації за шкоду, завдану потерпілому (30 000 злотих у першій інстанції та менше 60 000 злотих у другій інстанції)?

7. Чому прокуратура змінила суму компенсації з 30 тисяч злотих на 59 297,80 злотих? Що змінилося за цей час?

8. Чи справді Ви вважаєте, що 4 місяці у слідчому ізоляторі, де людину щодня принижували, били, знущалися з неї і, ймовірно, ще й двічі зґвалтували – це «неправомірне збагачення», як зазначено в обґрунтуванні апеляції?

Через п’ять днів ми отримали офіційного листа з прокуратури.

Виявилося, що в апеляції пані прокурор є більш щедрою і пропонує майже вдвічі більше, ніж раніше, тобто 59 297,81 злотих компенсації. Що, на її думку, «є сумою, адекватною шкоді, заподіяній Даніелю Каспшику, і не буде для нього джерелом неправомірного збагачення», – написала вона.

Коли захисник Каспшика, Якуб Гаркевич, прочитав обґрунтування, він присів від здивування. «Як можна спочатку повністю зруйнувати людині життя, а потім надіслати їй офіційний лист від державного органу, у якому йому пояснюють, що зґвалтована та висміяна людина намагається неправомірно збагатитися? Чи, може, прокурор хотіла б помінятися місцями з Даніелем Каспшиком і нести його хрест?»

На перший погляд Даніель Каспшик претендує на дуже велику суму: 1 мільйон злотих компенсації. Чи це надто велика сума за тюремну травму, зґвалтування і зруйновані життя та сім’ю? Бо сьогодні психотропні ліки приймає не лише він, а й 17-річна Альдона. Пасербиця досі живе з Каспшиком та його дружиною, яка, до речі, досі не може прийти до себе, перебуваючи у стані перманентної травми.

Рішення суду прийнятo 21 лютого 2022 року: компенсація 350тис злотих.

– Кароль Васілевскі
– переклала Марія Шевчук

TVP ТИЖНЕВИК. Редактори та автори