У Харкові новорічну ялинку встановили в метро, де люди вже майже рік ховаються від атак росіян; у Києві — традиційно на одній з центральних площ, але буде втричі нижчою за попередні та не матиме ілюмінації, встановлять її коштом бізнесу. Звісно, по всій країні не буде жодних масових заходів. Так цього року, з війною на фоні, відзначають в Україні зимові свята.

Окрім цього, останніми роками дедалі більше українців почали святкувати Різдво не 7 січня (за юліанським календарем, як у РФ та кількох інших країнах, як-от Грузії чи Сербії, що перебувають у російській сфері впливу), а 25 грудня (за григоріанським календарем, як більшість християн у світі). Наразі обидві дати є державними вихідними.

Підписуйтесь на наш фейсбук Невідомо, утім, як і чи відзначатимуть різдвяні свята цьогоріч серед духовенства Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Останні кілька тижнів Служба безпеки України регулярно проводить обшуки на її об’єктах по всій країні. Стосуються вони справ щодо колабораціонізму та співпраці з країною-агресором.

Пропаганда і російські гроші

Правоохоронці зацікавилися служителями Московського патріархату після того, як на початку листопада мережею поширилося відео зі столичної Києво-Печерської лаври: на ньому на фоні спільної молитви священників та вірян хор співає пісню про “Росію і матушку-Русь”. Після цього у Лаврі провели обшуки: за даними Служби безпеки, там знайшли проросійську літературу, підроблені українські паспорти, готівку у гривнях, доларах та рублях.

Протягом наступних тижнів повідомлення про нові обшуки з’являлися неодноразово: загалом правоохоронці почали перевіряти десятки об’єктів УПЦ МП у різних областях — на заході, півдні та в центральній частині країни. Знахідки були схожими: пропагандистські матеріали, російські підручники та документи, листування з російськими “кураторами”, “посвідчення” росіян за участь у війні проти України, гроші тощо.

На початку грудня на території Пустинно-Миколаївського скиту, який знаходиться у Чорнобильській зоні, виявили 16 підозрілих осіб — вони перебували там незаконно, адже об’єкт знаходиться в зоні відчуження (куди на початку повномасштабної війни заходили російські війська). Там же знайшли маскувальну сітку, яка використовується для прикриття військових об’єктів, техніки тощо. Найбільшого розголосу набув один із обшуків на Буковині в одній із єпархій, секретаря якої застали в момент фізичної близькості із 17-річним хлопцем, що співає у місцевому церковному хорі. Цей випадок збурив громадськість, особливо зважаючи на те, що саме Захід України є традиційно більш релігійним регіоном. А от на звільненій Херсонщині серед знахідок був, приміром, золотий герб Росії.

Повідомлення про співпрацю священнослужителів Московського патріархату з російськими окупантами почали зв’являтися ще навіть до згаданих масштабних обшуків СБУ — а саме тоді, коли українська армія почала звільняти захоплені Росією території. Наразі усі ці справи — на етапі досудового розслідування, тож діячі УПЦ МП мають статус підозрюваних, натомість у випадку доведення їхньої вини в суді їм загрожує мінімум 10 років за ґратами.

Служба безпеки повідомляла навіть про провадження, підозрюваним у якому є митрополит (це один із найвищих санів у православній церкві). Це керівник однієї з єпархій на Вінниччині, який, за даними СБУ, виправдовував російську агресію та розполював міжконфесійну ворожнечу. Кумедний факт — через три дні після оголошення йому підозри митрополит виклав у себе на фейсбук-сторінці відео, де він укранською мовою цитує нібито свої вірші про Україну (до цього він спілкувався виключно російською і не приховував зв’язків із Російською православною церквою).

Загалом очільник СБУ Василь Малюк у кінці жовтня заявляв, що з початку повномасштабної війни проти діячів УПЦ МП було відкрито 23 кримінальні справи, а підозри отримали вже понад 30 священнослужителів — зараз їх, очевидно, побільшало, адже заява Малюка прозвучала ще до початку масштабних обшуків. Один із фігурантів такої справи, священник із Лисичанська, вже отримав вирок — 12 років за ґратами за коригування вогню росіян. А Рада національної безпеки та оборони навіть запровадила санкції проти окремих діячів Московського патріархрату та доручила уряду підготувати законопроєкт, який би унеможливив функціонування в Україні релігійних організацій, афілійованих з РФ (поточно його почали називати “законом про заборону Московського патріархату”).

Станом на 15 грудня цей проєкт закону розглянув профільний комітет і рекомендував парламенту його ухвалити. Після цього, згідно з українським законодавством, Верховна Рада має проголосувати за нього у двох читаннях, потім документ підпише президент, і після офіційної публікації він набуде чинності. Утім, подекуди місцева влада виявилася швидшою і вже почала забороняти діяльність УПЦ МП в окремих регіонах — так зробила, зокрема, Львівська область, а до цього — Конотоп, Бровари, Городок, Переяслав та ще декілька міст. Але на практиці такі заборони місцевої влади не надто ефективні, адже вона має недостатньо повноважень у цій сфері. Так, мер Львова Андрій Садовий уже пояснив, що таке рішення обласної ради має лише декларативний характер.

Московський патріархат втрачає вплив?

Українська православна церква Московського патріархату віддавна була сферою впливу Росії в Україні.

Раніше УПЦ мала два патріархати — Київський і Московський. Кілька років тому з’явилася нова структура, Православна церква України (ПЦУ), яка отримала томос про автокефалію — документ, що визнає самостійність помісної церкви. Київський патріархат тоді припинив існування, приєднавшись до новоствореної Православної церкви України.

Натомість Московський патріархат це робити не поспішав. Із його складу виходили хіба що окремі парафії, але назагал ця структура в Україні зберігалася. Дещо пришвидшився цей процес з початком повномасштабної війни Росії: у коментарі виданню DW протоієрей Михайло Омельян повідомив, до ПЦУ вже доєдналося понад 1200 колишніх громад Московського патріархату, із яких понад 600 — після 24 лютого.

Для Володимира Зеленського церковна політика досі не була серед пріоритетів. Але після повідомлень про співпрацю діячів Московського патріархату з окупантами сиуація змінилася. Окрім згаданих вище санкцій РНБО та законопроєкту про заборону УПЦ МП, який готують в парламенті, є ще одне помітне рішення. В Офісі президента призначили окремого радника у церковних питаннях — Віктора Єленського. А Києво-Печерську лавру — з якої почалися описані в цій статті масштабні обшуки — зареєстрували у складі Православної церкви України.

Наразі йдеться про юридичну реєстрацію нового монастиря (а не перереєстрацію тих приміщень, якими вже користується УПЦ МП). Однак це все одно важливий крок: Лавра багато років вважалася осередком російського впливу, адже саме цим церковним комплексом у центрі Києва Московський патріархат “заправляє” вже багато років.

Відтак ПЦУ зможе перейняти і решту будівель Лаври (яку обидві релігійні організації орендують у держави). Тож усе свідчить про те, що можемо очікувати наступних серйозних змін політики у церковній сфері.

Ольга Русіна

TVP ТИЖНЕВИК. Редактори та автори