Сейм Галичини та Лодомерії у Львові, збудований за часів Австро-Угорщини. Після Першої світової війни його перетворили на будівлю Львівського університету. Фото: поштівка з приватної колекції, Domena publiczna, Wikimedia
Аграрна енциклопедія - Власна розробка, CC BY-SA 4.0, Wikimedia
Кордони австрійської Галичини (синій) накладені на воєводства, що існували до 1772 року. Фото. D T G – Praca własna, CC BY-SA 4.0, Wikimedia
Адміністративний поділ Королівства Галичини та Лодомерії з 1777 по 1782 рр. Карта видана у XVIII столітті в Аугсбурзі. Фото: http://report.if.ua/istoriya/biblioteka-nyu-jorka-vyklala-unikalnu-kartu-galychyny-j-bukovyny-18-stolittya-foto/, Domena publiczna, Wikimedia
Легенда до попередньої карти XVIII століття. Фото: http://report.if.ua/istoriya/biblioteka-nyu-jorka-vyklala-unikalnu-kartu-galychyny-j-bukovyny-18-stolittya-foto/, Domena publiczna, Wikimedia
Детальна карта Королівства Галичини та Лодомерії («Lubomeriae et Galliciae Regni tabula geographica») з зазначенням маєтків і покладів корисних копалин, видана в Німеччині (ймовірно, в Нюрнберзі) у 1775 році. «Cum Priv. Sac. Caes. Majestatis». Цифрові карти бібліотеки Гарвардського університету – м. Кембридж, штат Массачусетс. Фото: Franz Ludwig Güssefeld – Harvard Library, Domena Publiczna, Wikimedia
Відсоток єврейського населення в окремих повітах Королівства Галичини та Лодомерії у 1910 році. Джерело: ANDLAUER, Teresa: Die jüdische Bevölkerung im Modernisierungsprozess Galiziens (1867-1914). Frankfurt am Main: Peter Lang, 2001. Фото: Furfur, German translation of the original file made by Daniel_Baránek – Praca własna, CC BY-SA 3.0, Wikimedia
Національний склад населення Австро-Угорщини в 1910 році. Andrein, Netzach – Власне опрацювання, за матеріалами: Austria Hungary ethnic.svg, CC BY-SA 4.0, Wikimedia
Мовна карта Австро-Угорської імперії – Галичини, Буковини та Далмації – згідно з переписом 1910 року. Карта 1916 року. Фото: K.K. Hof- und Staatsdruckerei (Austria) - https://collections.lib.uwm.edu/digital/collection/agdm/id/12281/rec/17, Domena publiczna, Wikimedia
Легенда до попередньої мовної карти: території позначені білим кольором – це німецька мова; рожевим – польська (у Далмації так позначена сербсько-хорватська); синім – русинська (у Далмації – італійська); помаранчевим – румунська; зеленим – угорська. Фото. K.K. Hof- und Staatsdruckerei (Austria) - https://collections.lib.uwm.edu/digital/collection/agdm/id/12281/rec/17, Domena publiczna, Wikimedia
Головна дорога Галичини (фіолетова лінія, що веде з заходу), збудована Габсбургами в період між 1780 та 1785 роками для інтеграції нещодавно здобутих земель. Фото: D T G – Praca własna, CC BY-SA 4.0, Wikimedia
Історична карта залізничного сполучення в Галичині. Ця фотографія є фрагментом більшої карти із зображенням Королівства Угорщина. Автор: найімовірніше Мано Когутовіч (1851-1908) – У вільному доступі, Wikimedia
План виборчих округів до Сейму в галицькій автономії. Він поділяв виборців на 4 курії відповідно до соціального стану, розміру оподатковуваного доходу та роду занять. Четверта курія, більш відома як селянство, об'єднувала невеликі міста та сільські громади. Фото: APKr, Zbiór Kartograficzny, sygn. Zb. Kart. VII-50, Domena publiczna, Wikimedia
Штучний витвір на картах. Багатонаціональне Королівство Галичини та Лодомерії святкує своє 250-ліття