У нашому Колі дбаємо про те, аби відрізнятися костюмом. Кожна з нас має інші спідниці, корсети, блузки і черевики. Я люблю блакитний колір і охоче його демонструю.
Я сама записалася до музичної школи і під час науки, у віці 13 років вступила до місцевого духового оркестру - розповідає Катажина Добжинська. Фот. архів КД
Спочатку я хотіла мати дітей, потім взялася за свою освіту. Я здавала випускні екзамени через 13 років після закінчення середньої школи, а вищу освіту здобула у 2016 році. Мій чоловік терплячий, поблажливий і допомагає мені під час організації заходів у селі. Ми діємо спільно, сімейно.
У регіональному колективі «Малі Маньованці» впроваджуємо різні програми і інформації, передусім пов’язані з життям давного села Маньови.
Заступник голови фонду Roll-na. Фот. Olena Herasym
Інструктором колективу працюю від 2010 року. Маємо опрацьовані звичаєві сценки, наприклад Гуральське Весілля і Вертеп, Колядники, Конкурс Гуральського Йодля, Галдамас, Поливацка, На поляні при пасиню, Складачка, Забави біля Дунайця, Як ся давно діти бавили, Вілійо святого Йиндрея.
Зараз у регіональному колективі маємо 60 дітей у віці від п’яти до 16 років - в основному з села Маньови, але є також діти з околичних місцевостей.
Регіональний колектив створено 2 лютого 1994 року з ініціативи війта ґміни Чорштин того часу Станіслава Войташка. Першими інструкторами гурту стали відомі в регіоні діячі Союзу Підгалянців: Марія і Йозеф Сташель з Нового Таргу. Колектив прийняв назву «Малі Маньованці», а своїм патроном вибрав померлого у 1992 році багаторічного пароха парафії Маньови, св. пам. о. Антонія Сюди.
Громадська активність – це моє життя. Люблю діяти на повну потужність, бути серед людей.
Старші мешканці протестували проти затоплення старого села, не хотіли змін. Звикли до попереднього життя. Для них це був складний час. Молодь реагувала по-різному.
Я вихована в дусі солідарності з мешканцями села і в переконанні, що варто щось робити для своєї малої батьківщини.
Любов до музики мені прищепив батько. Сам від 10 року життя грав у духовому оркестрі у Клюшовцях.
Для місцевої громади дію також у Колі Сільських Господинь.
Я щаслива, що є такі діти, котрі хочуть пізнавати давні традиції. Цього року ми вперше взяли участь у Міжнародному Фестивалі Дитячих Регіональних Колективів Святі Дітей Гір у Новому Сончі.
сама записалася вчитися грати на поперечній флейті. Не знаю, чому я обрала такий інструмент, можливо, тому, що флейта така делікатна і жіночна.
У 1986 році завдяки підтримці пожежників і людей доброї волі ми створили духовий оркестр у Маньовах – такий, як у був у давні часи. Зараз діє при Будинку Культури Ґміни Чорштин.
У нас на Підгаллі були так звані хусти метрівки. Саме рукоділля займає дуже багато часу, тому зараз я в основному доробляю френзлі. Вони виготовлені з шовкової нитки. Їх довжина близько 40 сантиметрів. Вони прив’язуються до хусти і з них робляться вузлики так, щоб вийшов певний візерунок. Я сама цьому навчилася — розплутала стару хустку і придумала по нитці до клубка як її сплести.
Могла б пекти тістечка і займатися домом і теж відчувала б себе повноцінною жінкою. І далі мега активна