Антисемітизм, що посилювався у 1930-х роках, ІІ світова війна та Голокост поглибили у Юліана Тувіма депресію та почуття відчуженості. Його страх також посилився через антисемітські напади на нього в еміграції. На фото Юліан Тувім (третій зліва у другому ряду) у Нью-Йорку – 1944 рік, святкування першої річниці повстання у Варшавському гетто. Фото: PAP/Alamy Stock Photo
Зрештою, творець «Польських квітів» наївно вирішив, що тільки комунізм зупинить нацизм і тому Польща має бути в союзі з СРСР. У 1946 році він повернувся до Польщі. На фото поета зустрічають в аеропорту. На задньому плані маршалок Міхал Роля Жимерський. Фото: PAP/CAF
Сталінська влада Польщі на чолі з журналістом, комуністичним діячем і пропагандистом Єжи Борейшою, який тоді створював новий світ журналістики, літератури та книговидання, раділа через повернення такого великого поета. На фото Борейша, Тувім та його дружина Стефанія по дорозі з аеропорту. Фото PAP/Bogusław Lambach
І ось так довоєнний «князь поетів» почав легітимізувати Польську Народну Республіку. На фото Тувім у своїй квартирі на вулиці Вєйській, 1946 рік. Фото: PAP/Stanisław Dąbrowiecki
Комуністична влада обожнювала його і втягувала в свою пастку. На фото Юліан Тувім із дружиною Стефанією на терасі його квартири на вулиці Вєйській. Фото: PAP/Stanisław Dąbrowiecki
Повернення і життя у ПНР стало кінцем великого поета. На фото квартира Тувіма на вулиці Вєйській. Фото: PAP/Stanislaw Dabrowiecki
Як «улюбленець комуністів» Тувім написав лише 12 віршів. Фото: PAP/Stanislaw Dabrowiecki
Вітольд Гомбрович писав про нього: «Кінець Тувіма, його останні роки в Народній Польщі – це все заслужено. (...) Балаканина не випадково привела його до розкішної вілли в Аніні». На фото – руїни камяниць на вулиці Вєйській, у напрямку Сейму (вид з тераси квартири Юліана та Стефанії Тувімів). Фото: PAP/Stanisław Dąbrowiecki
Зустріч з поетом Юліаном Тувімом учасників літнього табору Молодіжної організації Товариства робітничого університету (OM TUR) у місті Отвоцьк. Фото: PAP/J.Żyszkowski
З’їзд Всеслов'янського комітету у Варшаві, 1947 р. Прийом у Бельведерських садах, який влаштував президент Польщі на честь учасників. На фото зліва: генерал А. Гундоров, Юліан Тувім, заступник міністра національної оборони генерал Маріан Спихальський. Фото: PAP/Jerzy Baranowski
Всесвітній Конгрес інтелектуалів на захист миру, серпень 1948 р. у Вроцлаві. На нього приїхав, серед інших, Пабло Пікассо, Альберт Ейнштейн надіслав листа. Радянський делегат Олександр Фадєєв нападав на західних авторів, в т.ч. Жана-Поля Сартра і Томаса Еліота. На фото поруч із Тувімом радянський письменник Ілля Еренбург (зліва) та драматург Олександр Корнійчук. Фото: PAP
Об'єднавчий з'їзд Польської робітничої партії (PPR) і Польської соціалістичної партії (PPS), 1948 р. в актовому залі Варшавської політехніки. 1-й З'їзд Польської об'єднаної робітничої партії (PZPR). На фото зліва: письменники Олександр Ват і Станіслав Ришард Добровольський, голова Профспілки польських письменників Ярослав Івашкевич і Юліан Тувім. У президії зліва: міністр промисловості і торгівлі Гіларій Мінц, Зоф’я Дзєржинська, президент Болеслав Бєрут. Фото: PAP
Липень 1953 р. Юліан Тувім із дружиною Стефанією на Ринку у старій частині міста спостерігають за оздоблювальними роботами перед завершенням першого етапу відбудови Старого міста, що постраждало внаслідок війни. На задньому плані західний бік ринкової площі – сторона Коллонтая (зліва) і північний бік – сторона Декерта (справа). Фото: PAP
Юліан Тувім помер 27 грудня 1953 року в пансіонаті Союзу сценічних авторів та композиторів «Халама» в Закопаному від серцевого нападу у віці 59 років. На фото: почесна варта біля померлого поета, в т.ч. акторка Міра Зімінська-Сигетинська (зліва), голова Державної ради Александр Завадзький (в окулярах), віце-прем'єр-міністр Юзеф Циранкевич (четвертий справа), секретар ЦК Польської об'єднаної робітничої партії Едвард Охаб (другий справа). Похорон поета відбувся за державні кошти 30 грудня. Фото: PAP / CAF