«Вид уздовж річки під час свята Цінмін» Чжан Цзедуаня був створений наприкінці епохи династії Сун в Китаї, тобто, у XII столітті. На фото зображено фрагмент із човном, що прямує до мосту. Фото: http://depts.washington.edu/chinaciv/painting/4ptgqmsh.htm, Fu Xinian, ed. Zhongguo meishu quanji, Liang Song huihua, shang (Series Vol. 3), pl. 51, pp. 128-137. Колекція палацу-музею в Пекіні, відкритий доступ, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3507810
Фрагмент панорами «Вид уздовж річки під час свята Цінмін», на якому зображено міські ворота. Фото: http://depts.washington.edu/chinaciv/painting/4ptgqmsh.htm, Fu Xinian, ed. Zhongguo meishu quanji, Liang Song huihua, shang (Series Vol. 3), pl. 51, pp. 128-137 (This applies to all five sections). Колекція палацу-музею в Пекіні, відкритий доступ, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3507819
Найвідомішим європейським автором т. зв. перспектив, або ж «довгих видів», був Вацлав Голлар із Праги. На фото – Панорама Праги 1636 р. Фото: Bohemiae_Moraviae_et_Silesiae_(Merian)_101.jpgBohemiae_Moraviae_et_Silesiae_(Merian)_102.jpg2010-09-13 18:22 (UTC), Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=11473040
Тридцятилітня війна закинула Голлара до Лондона – там він, будучи вже відомим як Венцеслав, розбагатів та здобув послідовників. На фото «Довгий вид» лондонського Бенксайду 1647. Фото: Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=10686855
Для надання картині реалістичності, уздовж нижнього краю полотна розставляли так званий стафаж – численні предмети, які створювали ілюзію тривимірності. Щоб покращити панораму дюн Схевенінген Хендрика Месдага (на фото), привезли тонни прибережного піску, колод і сіток, викинутих морем. Фото: Trojan, відкритий доступ , https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3528113
Глядачі повинні були переживати патріотичні та піднесені почуття. Тому у другій половині ХІХ століття на картинах часто зображали великі «засновницькі битви» окремих народів або краєвиди, які вважалися квінтесенцією «вітчизняного пейзажу». Росіяни вирішили увіковічнити битви під Бородіно і Севастополем на панорамах – та, що на фото, була намальована Францом Рубо. Фот: Rumlin – Власна робота, CC BY 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=8541353
«Прихід угорців» (A magyarok bejövetele) Арпада Фесті. На 1760 квадратних метрах зображено близько 2000 осіб. Фото: TiborK, http://photosynth.net/view.aspx?cid=8f6b52a4-0f19-4a4a-80db-4457e49a8a66, CC BY 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=8879391
Американці замовили битву під Геттісбергом – її намалював Поль Філіппото. Фото: Deb Wallevand, http://oldhatcreative.com/blog/my-discovery-cyclorama, відкритий доступ, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=27758060
Їх винайшли китайці у ХІІ сторіччі. У Європі ідею запатентували 1787 року. Панорами