Йому вдалося отримати статус мудреця ще за життя. Він був найбільш політично активним півстоліття тому, коли вирішував про хід фігур на світовій шахівниці, але ще минулого року у віці 99 років він привернув увагу світу тим, що говорив про Росію та Україну. Працьовитий, з ясним розумом і великою аналітичною точністю, вміє завжди влучно аргументувати свою точку зору. Не боїться контроверзи. Досвідчений політичний письменник.

Однак велич завжди залежить від місця, з якого дивишся. Для Генрі Кіссінджера таким пунктом відліку завжди була річка Потомак. Чи може поляк шанувати його як мудреця? Звичайно. Чи повинен діяти згідно з його вказівками? У жодному разі!

Ми, мабуть, уже забули про концепцію, яку він запропонував під час процесу об’єднання Німеччини, щоб Польщу, Чехословаччину та Угорщину перетворити на демілітаризовану нейтральну буферну зону і утримання миру в цьому регіоні передати Німеччині та Радянському Союзу, котрий тоді ще існував і нічого не вказувало на його розпад. З цією ідеєю він приїхав до Варшави у червні 1990 року, коли Ярузельський був президентом, Мазовецький - прем’єр-міністром, а незалежність Польщі була дуже крихкою.

     Підписуйтесь на наш фейсбук   
    У 2017 році він радив президенту Дональду Трампу визнати російський суверенітет у Кримі і таким чином усунути перешкоди з метою порозуміння з Москвою, а в 2022 році радив українцям відмовитися від Криму і Донбасу в обмін на мир. Він послідовний реаліст, і можна додати, що його нещадний реалізм виникає з імперіалізму. Згідно з його припущенням, саме Америка повинна встановлювати світовий порядок, а погляди чи страждання малих країн не враховуються у світовому ладі, який має бути перш за все стабільним. Бо завжди треба мати в пам’яті перспективу смертельної загрози ядерного конфлікту.

Наша перспектива – це перспектива індивідуальної свободи, заради якої варто пожертвувати багато чим, якщо не всім. Його – загальна стабільність і безпека, заради яких можна пожертвувати мріями про повну свободу менших народів. На його переконання, сучасна світова історія – це «подорож, яка ніколи не закінчиться», до цілей Вільсона: миру, прогресу, стабільності та свободи для всього людства, які досягаються поступово.

У напрузі між тими, котрі романтично вважають, що свобода неподільна і нею не можна насолоджуватися, поки інші її не мають, і тими, котрі із задоволенням дивляться на те, що свобода займає нові сфери, Кіссінджер, безсумнівно, на боці тих, хто буде вимірювати її розвиток у відсотках. І не вагатиметься, щоб це сказати зрозуміло. Нам це може не подобатися, але хто сказав, що із кожним словом мудреця повинен погоджуватися весь світ?

– Роберт Богданський

 TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– Переклад Олеся Ґераль