Вісім членів ради призначаються президентом, а інші обираються, хоча точніше призначаються обласною та Мінською радами, а отже, також призначаються главою держави. Із 64 членів (традиційно їх називають сенаторами) 46 є безпартійними, 17 є представниками узаконеною владою комуністичної партії. Є також один представник «ліберальних демократів», тобто популістів за зразком групи, заснованої в Росії Володимиром Жириновським. Голова ради – Наталія Качанава. Закінчила політехнічний інститут у Новополоцьку, працювала в установах управління житловим фондом у сусідньому Полоцьку; вона також була мером Новополоцька. У 2014 році стала віце-прем’єр-міністром, а в 2016 році – главою Адміністрації президента. Через три роки вона очолила Раду Республіки. У 2020 році потрапила під санкції Євросоюзу та інших країн, в т.ч. Великої Британії, таким чином, не має права знаходитися на їх території. Якби вона очолила уряд після Лукашенка, то вибори мали б відбутися протягом 70 днів.
Особлива частина Ст. 88 передбачає, що станеться, якщо глава держави загине «внаслідок замаху на його життя, терористичного акту, акту збройної агресії». Тоді підвищиться важливість і без того дуже значущої Ради безпеки, яку сьогодні очолює Лукашенко. На її засіданнях головуватиме голова Ради Республіки. Тоді Рада запроваджує надзвичайний чи воєнний стан і бере на себе керівництво державою. Це абсолютно нові норми – очевидно, диктатор вважав таку ситуацію дуже ймовірною. Надзвичайний стан може тривати місяць, а воєнний стан – нескінченно, і поки він триває, громадянські права суворо обмежені.
Очевидно, що Лукашенко хотів би, щоб його наступником став його син Віктор. Йому 48 років, і він уже має важливі функції – є членом вищезгаданої Ради безпеки та генералом запасу. Він також підпадає під санкції ЄС та інших країн. Тільки Віктор може забезпечити безперервність влади.
Але сам Лукашенко у 2021 році казав, що в нього є інші кандидати. «Є тільки один спосіб захоплення влади: вибори. Люди вибрали. Кінець! Ні дітей, ні родичів. Клянусь тобі, нічого подібного ніколи не станеться. Мої діти не будуть президентами після мене...» – сказав він. І вказав на Юрія Караєва, генерала міліції, колишнього главу МВС, осетинського походження, а також колишнього міністра охорони здоров’я, нині керуючого Гродненською областю, Володимира Караніка (він теж у списку осіб, які підпадають під санкції ЄС).
Звичайно, Росія може захотіти проштовхнути свою людину. Можливо, це був би прем’єр-міністр Роман Галученко, випускник Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМО), колишній посол в Абу-Дабі та голова Держвійськпромкомітету? Важко сказати.
Підписуйтесь на наш фейсбук
Білоруський портал «Motolko Help» цитує Світлану Ціхановську, яка сказала, що протягом багатьох років багато білорусів хоча б раз замислювалися: що буде, якщо Лукашенко помре? – «І, звичайно, відразу спадає на думку шампанське і свято на всю країну. Але насправді відразу після днів радості настане важкий час. Коли всій нації доведеться докласти великих зусиль, щоб почати відбудовувати все зруйноване роками, а головне – не допустити приходу чергового диктатора чи російського ставленика і зберегти незалежність», – зазначила вона.
За її словами, серед лукашенківської «еліти» почнеться справжня боротьба. – «Їхня найбільша проблема в тому, що вони роками покладаються на Лукашенка. Своїм становищем вони завдячують йому. Без цього весь вплив цієї "еліти" буде дуже крихким – а їхні амбіції величезні», – додала. І вона, звичайно, права. До можливої смерті диктатора готуються і його народ, і опозиція, і Росія. Важливо, щоб ми також знали, що робити в такій ситуації.
– Пйотр Косьцінські
– Переклала Аліна Возіян
TVP ТИЖНЕВИК. Редактори та автори
Підписуйтесь на наш фейсбук
