Російське державне телебачення заполонили антиукраїнські сеанси ненависті. Це стосується, зокрема, періодичної публіцистичної програми «Кто против?». І ось в одному з останніх випусків розгорілася дискусія про метафізичний статус Володимира Зеленського.
Під час розмови у студії спалахнула неабияка суперечка. Один із дискутантів, політолог Араік Степанян, заявив, що президент України є… антихристом. Він додав, що Російська православна церква Московського патріархату повинна оголосити про це офіційно. Інший учасник дискусії – також політолог, Олександр Камкін – відповів, що Зеленський є лише дрібним демоном.
Звичайно, такі міркування несуть за собою наслідки. Степанян заявив, що оскільки Зеленський – антихрист, з ним не можна вести жодних переговорів і потрібно його просто знищити.
З точки зору західної людини, розгляд політичних питань у релігійних категоріях виглядає як маргінальне «фундаменталістське» божевілля. Але в Росії, виявляється, таке явище присутнє в мейнстрімі суспільного життя.
Підписуйтесь на наш фейсбук
До речі, слід нагадати, що трактування політичних подій з використанням такого ключа, як апокаліптичні писання, не є чимось новим. Але в минулому воно стосувалося не тільки Росії.
Варто пригадати початок ХІХ століття, коли Наполеон I підкорював Європу, налякані його військовими успіхами політичні еліти Старого континенту – від Великої Британії до Росії – розгорнули проти нього пропаганду. Художники створювали карикатури, які зображали французького імператора слугою диявола. Такі образи Наполеона мали наводити жах на народні маси.
У той час колективна свідомість західних суспільств ще не була лаїцизованою. А у війнах провідних європейських держав з наполеонівською Францією мали значення також ідеологічні питання. Йшлося про ставлення до Французької революції.
Незважаючи на те, що Наполеон відновив на берегах Сени елементи монархії, його все ж сприймали як людину, яка стоїть на боці прогресу. Наприклад, впроваджуючи цивільний кодекс, він будував сучасну французьку державу. Це було однією з причин, чому він викликав стривоженість у колах європейської аристократії, яка, зрештою, була налаштована контрреволюційно. І оскільки в той час на Старому континенті християнство все ще відігравало важливу роль, всупереч Просвітництву, релігійні аргументи проти змін, що розпочалися у Франції в 1789 році, мали силу переконання.
Звісно, порівнювати Зеленського з Наполеоном доволі абсурдно. Президент України не має таких амбіцій, які були у корсиканця. Він стоїть на чолі держави, яка мужньо відбиває напад потужного сусіда. А ідеологічні питання в цьому випадку не мають значення.