Публіцистика

Польський єпископ присоромив німецьких ієрархів

Немає жодного протиріччя між прощенням і справедливістю. Бо прощення не відкидає і не применшує необхідності виправлення зла, що є самоціллю справедливості, – пригадав архієп. Станіслав Ґондецький після представлення урядового «Звіту про втрати, яких зазнала Польща внаслідок агресії та німецької окупації в 1939-1945 роках». На що звернув увагу німецький тижневик «Die Tagespost»

Ця рішуча ініціатива голови Конференції єпископату Польщі варта уваги, розуміння і навіть розповсюдження. Цитоване речення походить із листів Папи Івана Павла ІІ (Промова з нагоди ХХХ Всесвітнього дня миру, 1 січня 1997 р.), який був одним із підписантів історичного листа польських єпископів до німецьких єпископів від 18 листопада 1965 р.

Прощення і справедливість

«Крізь призму років можна сказати, що той документ виявився пророчим. Він розпочав процес примирення між поляками та німцями, не ігноруючи скоєних злочинів, не забуваючи про жертви та не закриваючись на почутті заподіяної шкоди», – написав архієп. Ґондецький. – Тепер питання, порушені в урядовому звіті, – відзначає він, – «слід розглядати в контексті довготривалого процесу польсько-німецького примирення», який розпочався з листа польських єпископів до німецьких єпископів у 1965 році.

Архієп. Ґондецький зробив заяву один, від свого імені, і таким чином доконав принаймні кілька рухів. Перш за все, він чітко висловив свою підтримку ініціативи, водночас відмежовуючись від її реалізації: «саме державні інституції покликані займатися практичними формами відновлення справедливості», – написав він прямо, оскільки «завданням Церкви є нагадувати про цінність навернення, прощення та примирення». Як одні, так і другі бажають, «щоб два примирені народи, польський і німецький, разом дивилися у світле майбутнє».    Підписуйтесь на наш фейсбук    Як голова Конференції єпископату архієп. Ґондецький не має влади над єпископами та парафіяльними священиками, але своїми словами він чітко нагадав їм про те, хто за що відповідає: у політичному житті милосердя та прощення повинні супроводжуватися розсудливістю та справедливістю.

Це власне й підкреслила редакторка німецького католицького тижневика «Die Tagespost». «У дискусії про вимоги польського уряду щодо військових репарацій від Берліна голова Конференції єпископату Польщі тонко присоромив німецьких єпископів», – стверджує Регіна Айніг. У редакційній статті вона пише: «Той факт, що між прощенням і справедливістю немає протиріччя, є вправним формулюванням, яке не заперечить жоден німецький єпископ». Той факт, що архієп. Станіслав Ґондецький підтримує рішення уряду, щоб «державні інституції вирішували практичні форми відновлення справедливості, не викликає подиву», – додає авторка статті.
Архієп. Станіслав Ґондецький має великопольську ідентичність та її історичну свідомість. Фото: PAP/Waldemar Deska
По-друге, своєю заявою архієп. Ґондецький певним чином застеріг потенційних противників звіту, давши зрозуміти, що у своїй повсякденній політичній боротьбі вони не можуть посилатися на знаменитий лист польських єпископів до німецьких єпископів і розмахувати ним, стверджуючи нібито розрахунок давно вже завершено: це стосувалося прощення, – нагадує познанський митрополит, – але справедливість ще не було досягнуто. «Прощення аж ніяк не суперечить пошуку істини, а так насправді вимагає правди. Вчинене зло треба визнати та, наскільки можливо, виправити, – цитує Івана Павла ІІ.

Великопольська пам'ять

Архієп. Станіслав Ґондецький народився в Стшельні (визначне історичне місто, яке знамените своїми найдавнішими польськими пам’ятками), походить з Великопольщі, так би мовити, має великопольську ідентичність та її історичну свідомість. Під час війни Великопольща не була окупованим Генерал-губернаторством, хоча я не маю наміру порівнювати розміри нещасть і заподіяної шкоди. Адже це була земля, з якої після агресії 1939 року німецький загарбник зробив шматок свого Третього Рейху, Країну Варти, скорочено Райхсгау Вартеланд (нім. Reichsgau Wartheland) або Вартегау (нім. Warthegau) – і вважав ці землі «споконвіку німецькими».

Розігріті котлети, або ж «розірвання конкордату»

Святіший Престол має близько 180 таких угод, у тому числі з міжнародними організаціями та з країнами, які анітрохи не є католицькими.

побачити більше
Тож польських землевласників виганяли з їхніх домівок і фабрик, дітей германізували, культурні цінності грабували, інтелігенцію вбивали, а церкви руйнували: лише в Познанській дієцезії (до Вартегау входили такі сильні польські території, як Влоцлавецька, Каліська, Лодзька дієцезії), німці вбили 240 священиків, що становило 32,4% від їх кількості станом на 1 вересня 1939 р.; з 357 католицьких священиків у Лодзькій дієцезії німці вбили 155 осіб, жахливими були також втрати серед духовенства у сусідній Влоцлавецькій дієцезії.

«Німецький Генеральний план «Ост» [таємний план ІІІ Рейху з освоєння та німецької колонізації Східної Європи після перемоги над СРСР – прим. перекл.] передбачав, що через двадцять років після закінчення війни не буде ні польської держави, ні 80% поляків», – нагадав архієп. Ґондецький у сильній проповіді присвяченій річниці від початку війни п’ять років тому в Познані. Тоді він сказав, що це була «подія з величезними наслідками для Польщі, Європи та світу; справжній крах цивілізації того часу».

Архієп. Ґондецький народився лише через шість років після війни, тож він ще міг побачити й відчути всі її наслідки у ставленні своїх батьків, родичів і вихователів. Він був ще старшокласником, коли опублікували знаменитий лист польських єпископів до німецьких. Не знаю як у його місті, але в моєму, у Слупську, ані священик-катехит, ані порядні вчителі ніяк не були готові прийняти цього листа, говорити про примирення і прощення – ми не одноразово обговорювали про це з архієпископом. Також не були готові до відсічі жахливої пропаганди, яку комуністичний уряд розгорнув проти цього листа. Можливо, цією своєю заявою архієп. Ґондецький хотів запобігти діям тих, хто намагатиметься розкритикувати звіт? І водночас підтримати та дати аргументи тим, хто їх потребує, зокрема вчителям і катехитам.

Зрештою, у багатьох родинах пам’ять про війну та її наслідки, в тому числі матеріальні, надалі жива: там знаходяться могили їхніх родичів, прикладом чому є поховання 45 жертв із KL Ravensbrück [концентраційний табір Равенсбрюr, знаний ще як Жіноче Пекло, розташований 80 на північ від Берліна – прим. перкл.], що відбулося минулої неділі за участю понад столітньої д-ки Ванди Полтавської – однієї з жертв медичних псевдоекспериментів, яким піддавалися в’язні цього концтабору.
Похорон польських в'язнів KL Ravensbrück на цвинтарі у містечку Фюрстенберг/Гафель, що розташоване в землі Бранденбург. Фото: PAP/Marcin Bielecki
Там є місця, пам’ять про які потрібно подбати, бо там гинули наші близькі, які ніколи не матимуть власних могил. Туди, зрештою, вивезені, а вивозили їх цілими вантажівками й вагонами, матеріальні цінності заможних польських родин: твори мистецтв та цінні стародруки, вишукані меблі, посуд із дворів і палаців, коштовності, фабрики, бібліотеки, палаци, школи, племінна худоба й чистокровні коні. Не кажучи вже про знищені – до останнього каменя, як покарання, у відплату – села та містечка, а також конкретні об’єкти, зокрема церкви, багато з яких не вдалося відбудувати. Не кажучи вже про Варшаву, колекції Національної бібліотеки та Саський палац, які були знищені свідомо, планово та цілеспрямовано.

Виснажений німецький католицизм

У цьому питанні, – заявляє архієп. Ґондецький, – я на боці своєї країни, я громадянин РП.

Саме так зрозуміла це німецька журналістка з католицького тижневика. Як чіткий сигнал німецьким братам у священстві, особливо братам у єпископаті, з якими архієпископ Ґондецький співпрацює і доволі часто зустрічається.

Авторка зазначає, що заява архієп. Ґондецького з’явилася в період, коли відносини між німецькими та польськими єпископами досягли історично найнижчого рівня через несумісність поглядів на реформу Церкви загалом і синодальний процес зокрема. «І на відміну від 60-х років, коли єпископи обох країн символічно зворушливими жестами наближалися один до одного і здійснювали справу примирення, тепер шальки терезів перехилилися на користь польських братів і сестер», – наголосила Ейніг.

Втеча від інформації

Чи хочемо ми мати справу з жахливими зображеннями потрощених вагонів і скривавлених тіл або тварин без шансів на порятунок?

побачити більше
Ймовірно, авторці йдеться про гучний лист архієп. Станіслава Ґондецького до голови Конференції єпископату Німеччини архиєп. Батцінґа щодо «синодальної дороги», в якому у березні цього року Познанський митрополит писав: «Будучи вірними вченню Церкви, ми не повинні піддаватись тиску світу чи підкорятися впливам панівної культури, оскільки це може призвести до морального та духовного розбещення. Уникаймо повторення заїжджених гасел і стандартних вимог, таких як: скасування целібату, ординація жінок, причастя для розлучених чи повторно одружених, або ж благословення одностатевих стосунків. „Оновлення” дефініції шлюбу в Хартії основних прав ЄС не є приводом для маніпулювання Євангелієм».

Журналістка «Die Tagespost» відзначає, що «виснажений німецький католицизм був би набагато біднішим без ентузіазму польських католиків. Німецькі єпископи, які прагнуть сильнішої присутності Церкви у світі, тепер повинні відповісти на заяву ахієп. Ґондецького та показати, що Церква має що сказати в соціальних дебатах. На осінньому пленарному засіданні у Фульді на єпископів тепер чекає „не на їх зуби горіх”», – підсумовує свою статтю редакторка «Die Tagespost».

Як можна побачити з коментарів щодо звіту, не тільки німецькі єпископи мають цей горіх.

– Барбара Сулек-Ковальська

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– Переклав Юрій Ткачук
Основна світлина: 1946 рік. Середмістя Варшави ще в повній руїні. Фото: Getty Images
побачити більше
Публіцистика випуск 22.12.2023 – 29.12.2023
Нами правлять ідіоти
Вони впевнені, що вони герої правильного роману і діють у правильному сюжеті та роблять все правильно та якнайкраще.
Публіцистика випуск 8.12.2023 – 15.12.2023
„Папі” нових правих виповнюється 80 років
Його не обмежують світоглядні „бульбашки”.
Публіцистика випуск 1.12.2023 – 8.12.2023
Зимова гібридна війна. Мігранти на російсько-фінському кордоні
Велосипедний наступ Кремля
Публіцистика випуск 1.12.2023 – 8.12.2023
Що може таксі без водія таксі
Автономні автомобілі спаралізували місто. 
Публіцистика випуск 1.12.2023 – 8.12.2023
Йдеться про різноманіття чи про занепад моралі і лібертинізм?
Складається враження, що напад на архієпископа Ґондецького – це якась масштабна акція.