Перед початком Варшавського повстання розвідка Армії Крайової чудово знала, де розташовані укріплені німецькі об’єкти в Середмісті. Їй були відомі і кількість особового складу, і сила озброєння (про це збереглися донесення). Окрім одного об’єкта – Варшавського університету, який був німецьким арсеналом, значно більшим за захоплену 2 серпня 1944 року Головну пошту на пл. Наполеона. Невже розвідка Армії Крайової не знала про німецький склад зброї, захоплення якого в перші години боїв могло б змінити хід подій у Середмісті?
За п'ятнадцять хвилин до години «W»
Про німецький загін, який захищав університетські будівлі, ми знаємо з розповіді бібліотекаря Богдана Коженєвського, записаної в Мілянувеку у жовтні 1944 року Вацлавом Боровим, директором університетської бібліотеки у 1936-1938 роках.
До війни Коженєвський був співробітником Національної бібліотеки. Після арешту у 1940 році його вивезли до концентраційного табору Освенцим. Будучи звільненим, з серпня 1941 року він працював бібліотекарем університетської бібліотеки. Брав участь у підпільній діяльності Армії Крайової під псевдонімами «Марцін» і «Трусколяський».
Через три тижні після поразки повстання він повідомив Боровому, що події в районі університету розпочалися 1 серпня, як він написав – о 4:45 (16:45) «...жалюгідним нападом АК з боку вул. Траугута [неправда, з цього боку ніхто не нападав – М.К.], Обозної та Повісля».
Підписуйтесь на наш фейсбук
Влодзімєж Рослонець, який під час повстання був капралом підхорунжим «Карським», а після війни – автором хроніки VIII Угруповання «Крибар», на основі збережених документів і розповідей точно відтворив перші години повстання.
Напад на університет справді розпочався о 16:45 з боку вулиці Обозної. За п’ятнадцять хвилин до години «W» з боку площ Наполеона і Малаховського та вулиці Кредитової вже лунали постріли. Цей момент заскочив німців зненацька. Вранці того дня солдати Армії Крайової спостерігали, як німці зміцнюють стрілецькі, кулеметні та гранатометні позиції на території університету.
О 17.00, тобто, у годину «W», у бібліотеці та на території університету перебували троє бібліотекарів: д-р Юзеф Крампера, Маріан Топоровський і Богдан Коженєвський, а також комірник Станіслав Влодарський з дружиною, дружина працівника котельні з маленькою дитиною і працівник котельні із сусіднього будинку біля бібліотеки.
Із розповіді Коженєвського: «На території університету був розташований величезний німецький арсенал, але майже не було людей, бо тут розмістилося лише 30 вояків із підрозділу безпеки, т. зв. Genesungs-Compagnie, який пізніше перейменували на Sicherungs-Bataillon 944. Це формування очолив капітан, який рідко з’являвся в бібліотеці, зате там постійно бачили двох поручників, Шмідта і Гербера».