Культура

Марк Шагал — фрик із штетл 

В ідиш є таке слово «люфтменш» (польською мовою — «це повітряна людина»). Означає когось, хто ходить з головою в хмарах, навіжену особу, мрійника, містика. І власне Шагал малював таких різноманітних «люфтменшів». Тому, що певною мірою був одним із них.

Мушу визнати, що до творчості Марка Шагала маю особисте ставлення. Родина цього художника жила по-сусідству із моїми предками у Вітебську. Його картини нагадують мені геній локуса того містечка, що знаходиться на території сучасної Булорусії, в якому я так ніколи і не був. Але завдяки картинам цього митця Вітебськ перестає бути абстракцією в моїх очах.

Я нещодавно переконався в цьому під час виставки “Шагал” у Національному Музеї в Варшаві. А час невблаганно летить, адже переглянути виставку можна було лише до суботи (24.07.2022). Експозиція, присвячена 160-річчю варшавського закладу, складається з 16 робіт художника. Це 14 картин, придбаних минулої осені на аукціоні в Швейцарії та дві гравюри з колекції Національного музею у Варшаві.

Важливий контекст картин Шагала — це біографія їх автора. Свій відбиток на уяву художника залишили бурхливі події ХХ століття.

Він народився у 1887 році на передмісті Вітебська у багатодітній хасидській сім’ї. Тоді це було місто багатьох культур. Від XIV століття до першого поділу Речі Посполитої воно належало до Великого князівства Литовського. Потім опинилося у межах Російської Імперії.

   Підписуйтесь на наш фейсбук   
  Наприкінці XIX століття євреї становили значний етнос серед жителів Вітебська. Хоча Шагал виріс у домі, де сповідувався іудаїзм, у дорослому віці він пішов власним шляхом, хоча його єврейська ідентичність відіграла важливу роль у його творчості.
Важливі дати з життя Шагала на таблиці в Національному Музеї у Варшаві. Фото PAP/Mateusz Marek
Навчався живопису ще до Першої світової війни у Вітебську, Петербурзі та Парижі. І саме в столиці Франції він зіткнувся з авангардними явищами – зокрема кубізмом.

Потім повернувся до свого рідного міста. Був свідком змін, які принесла більшовицька революція. Коли в Росії настав ленінський режим, він навіть коротко став комісаром образотворчих мистецтв у Вітебській області. Проте остаточно не знайшов собі місця в першій комуністичній країні світу. Як митець він не вписувався в нову дійсність. Тематика його творів відрізнялася від очікувань, які щодо мистецтва мала радянська влада.

Шагал був фриком із штетлу, якого політрукам важко було приборкати. Менталітет художника розкривається, наприклад, у картинах «Фантастична сцена на рожево-зеленому фоні» або «Жовтий козлик у селі». У цих творах мистецтва можна побачити хороводи персонажів, які були ментально близькі художнику.

В ідиш є таке слово «люфтменш» (польською мовою — це «повітряна людина»). Означає когось, хто ходить з головою в хмарах, навіжену особу, мрійника, містика. І власне Шагал малював таких різноманітних «люфтменшів». Тому, що певною мірою був одним із них.

Що стосується його ставлення до комунізму, то не виключено, що знаковою в цьому питанні є картина «Візит Мойсея і золотого тільця в майстерні». Ми бачимо сцену із Книги Вихід: вибраний Богом народ вдається до акту ідолопоклонства. Золотий тілець — це фальшиве божество. Тільки тут він має інший колір - червоний, тобто асоціюється власне із комунізмом. У 1922 році Шагал емігрував на Захід. Згідно із планом оселився у Франції. З 1937 року був громадянином Франції. Коли під час Другої світової війни його нова батьківщина потрапила під німецьку окупацію, він сховався від Голокосту в Нью-Йорку. У 1948 році знову оселився у Франції. Дожив до глибокої старості – помер, коли йому було майже 98 років.

Зустріч іудаїзму з вірою в Ісуса Христа може здатися дивовижною у творчості Шагала. І даремно шукати у творчості митця ознак яких-небудь єврейських упереджень щодо християнства.

Варто звернути увагу хоча б на картину «Моє життя. Між Вітебськом і Парижем». Вона представляє чоловіка і жінку — закохану пару, тобто автора картини та його дружину Беллу — а також синагогу у родинному місті Шагала та візитівки столиці Франції — фасад Собору Паризької Богоматері і Ейфелеву вежу. Знаменно, що на вежі зображено... розп’яття Ісуса Христа.

І якщо йдеться про пасійний мотив, то це не виняток у творчості художника. Зрештою, можна вказати на ще один твір Шагала – під багатозначною назвою «Розп'яття».

У свою чергу, в особливому контексті Ісус Христос з’являється на картині «Навколо Книги Виходу». Шагал нагадує певну історію: у 1941 році група євреїв, яким загрожував Голокост, намагалася втекти з Румунії до Палестини. Однак корабель, на якому вони пливли, затонув. Ісус Христос, вмираючи на хресті, супроводжує їх у цій події. Він страждає так само, як і вони.

Проте я дозволю собі потрактувати цей твір не так, як цього хотів автор. Що ж, можливо, Голокост виявився провісником того, що чекає християн у майбутньому. А йдеться про переслідування їх як відмінних від усіх людей у світі, де віра в Ісуса Христа є дурістю або деморалізацією.
Шагал сам про себе говорив: “Я — малий єврей із Вітебська. Все, що відчуваю, малюю, роблю, все це має в собі моє «я»”. Він не займався теологією, інтуїтивно розумів сферу релігійних питань. Але через те, що він вплітав у свої картини біблійні теми - залишився єврейським художником.

На івриті слово «єврей» означає шанувальника Бога. Ось чому до приходу сучасності, приналежність до єврейської нації була тісно пов’язана з віросповіданням юдаїзму. Отже, єврей, за визначенням, — це людина, яка має стосунки з Богом - незалежно від характеру цих стосунків. І Марк Шагал – яскравий тому приклад.

– Філіп Мемхес

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

– Переклад Олеся Ґераль


„Шагал”, Національний Музей у Варшаві, 30 квітня — 24 липня 2022. Куратор — Анна Маніцка
Основна світлина: Придбання 14 картин Марка Шагала, представлених на виставці в Національному Музеї у Варшаві, відбулося завдяки коштам із бюджетного резерву голови Ради Міністрів Матеуша Моравецького, наданим як цільова субвенція віце-прем’єр-міністра, міністра культури і національної спадщини Пьотра Ґлінськєґо. Фото PAP/Mateusz Marek
побачити більше
Культура випуск 22.12.2023 – 29.12.2023
«Найважливіші концерти я давав у Варшаві під час повстання»
Він співав під акомпанемент бомб і казав, що не проміняв би це на найпрестижніші сцени світу.
Культура випуск 15.12.2023 – 22.12.2023
Шокував і захоплював. Його еротичні твори називали порнографією
Спокусливі жінки грали роль святих, а святі виглядали як стародавні мудреці.
Культура випуск 8.12.2023 – 15.12.2023
«Заохочення», що знеохочує
Якби стіни «Заохочення» (відомої у Польщі галереї «Zachęta») «зяяли пустками», це було спасінням для цієї події.
Культура випуск 24.11.2023 – 1.12.2023
Велика маленька людина
Він долучився до поширення націоналістичних ідей у Німеччині та Італії.
Культура випуск 10.11.2023 – 17.11.2023
Годинник на зап’ясті короля, тобто помилки в кіно
У «Катині» можна побачити фрагмент жовтої літери «М» на червоному фоні... «МакДональдз».