Україна радіє отриманню статусу кандидата в ЄС і скоро дізнається, на що вона підписується. Принаймні, про це дізнається неофіційний радник президента Володимира Зеленського Олексій Арестович, адже якщо процес просуватиметься так само стрімко, як і зараз, остаточною умовою для вступу України Брюссель висуне його цензурування, делегалізацію та скерування його у табір перевиховання.

Людина, яка викликає багато емоцій, аналітик, блогер, актор, шпигун, психолог і хтозна ще, знову викликав посилене обурення ЛГБТ-активістів та різних європейських політиків. Під час однієї з останніх ефірів у соцмережах на запитання про ЛГБТ він відповів, що вважає їх людьми з відхиленнями, але ставиться до них нормально, як до всіх, бо в кожному потрібно спочатку побачити людину. Пропаганда і нав’язування ідеології ЛГБТ – це зовсім інше. Він проти цього, тому що вважає їх небезпечними та шкідливими для суспільства.

Арестович ще не розуміє, що можна говорити, а що ні в європейській країні свободи слова і переконань, і що тепер не Київ стоятиме на варті моральних і правових порядків в Україні, а Брюссель, чи у крайньому випадку його представництва в Берліні чи Парижі. Єнс Плотнер, головний радник з питань зовнішньої політики канцлера Німеччини Олафа Шольца, не залишає жодних сумнівів щодо цього. Раніше він був радником міністра закордонних справ, а тепер президента – Франка Вальтера Штаймаєра, і будівничим політики по відношенню до Росії, а також Мінських угод, які у 2015 році мали покласти край війні на сході України.

Плотнер, який не лише не вилетів з посади за свої катастрофічно погані поради, за те, що помилявся майже в усьому, тепер заявив, що допомозі Україні надається надто велике значення, а майбутнім відносинам з Росією - недостатнє. Україні не варто очікувати «жодних поступок», «жодних пільг для вступу» тільки тому, що на неї напали і вона веде війну. Крім того, Берлін стежитиме за дотриманням законності у цій країні.

Зеленський, Кличко, Арестович

Тож маємо німецького радника Плотнера, який багато разів ставив хибний діагноз, і українського радника Арестовича, якого багато хто називає шарлатаном і шоуменом, який часто сам собі суперечить, але в багатьох принципових питаннях був правий.

Наприклад, коли в інтерв’ю у 2021 році він передбачив повномасштабну війну з Росією у 2022 році. Він детально передбачив напад з боку Білорусі, спроби захопити Київ та оточення українських військ на Донбасі. На півдні вторгнення мало початися з Криму. Також окупанти мали створити нові сепаратистські анклави під назвою народних республік на зразок луганської та донецької.

Він також сказав, що ніщо не зупинить Путіна, метою якого є відтворення Радянського Союзу у складі з Україною або її частиною, Білоруссю, Молдовою, Північним Казахстаном, Вірменією чи іншими країнами, які вдасться захопити. Кремлівський тиран хоче відновити холодну війну та розбити єдність НАТО і Європейського Союзу.

Ще раніше, у 2008 році, Арестович передрікав, що Росія анексує Крим. За його словами, весь план російського режиму розписаний до 2032-35 року. Підписуйтесь на наш фейсбук
Ці «передбачення» зробили його, на думку українців, одним із найбільш шанованих військово-політичних експертів. І тепер щоденні відеозвернення та «фронтові звіти», які несуть українцям надію, зробили Арестовича одним із героїв цієї війни поруч із такими очевидними героями, як військові, президент Володимир Зеленський чи мер Києва Віталій Кличко.

33 бойові виходи

Таку біографію, як у нього, хоча б частково, можуть мати лише люди, народжені за комуністичного режиму Радянського Союзу. Сам Арестович називає себе «радянською людиною». Він народився в 1975 році в грузинському містечку Дедоплісцкаро з населенням 5 тис. мешканців та є сином білоруса польського походження і росіянки.

Його батько, Микола Арестович, був головою приймальної комісії одного з радянських військових вузів. Сім'я переїхала в Україну, де Арестович відвідував чимало навчальних закладів, деякі з яких навіть закінчив. Початкова школа в Києві – це банальна, очевидна річ, а далі – біологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, Інститут сухопутних військ в Одесі, приватна психологічна школа «Людина серед людей» російського психолога і астролога Авессалома Підводного (справжнє ім’я - Олександр Каменський), богословський факультет Інституту Святого Томи Аквінського.

Поміж тим він грав у київському театрі «Чорний квадрат». У графі професії/заняття Арестович міг би написати: перекладач, офіцер розвідки, військовий інструктор, психолог, викладач, продюсер театру і кіно, актор, блогер, політик, аналітик, спеціаліст з комунікацій, дипломат, політичний діяч, видавець, службовець місцевих органів влади, військовий експерт, політичний радник та радник з питань PR, підприємець, журналіст, публіцист, ведучий телепрограм. До кожної з цих професій, до кожного виду діяльності він ставився серйозно.

Він грав не лише в театрі, а і в рекламі, серіалах та епізодичних ролях в 17 українських і російських фільмах. Був ведучим телепередачі «Навчіть нас жити». Працював перекладачем у військовій розвідці, у 2015 році готував резервістів, а у 2018 році 12 місяців служив на передовій поблизу Краматорська як розвідник 72 механізованої бригади. Тоді його звинувачували в тому, що він вивів групу снайперів на мінне поле, але Арестович це заперечував. Стверджує, що виконав 33 бойові виходи за лінію фронту.

Скептичне ставлення до Заходу

З 2020 року у якості дипломата він був речником української делегації у складі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, яка за підтримки ОБСЄ вела переговори з Росією щодо вирішення ситуації на сході країни. Під час перших зустрічей і переговорів групи здавалося, що за спинами України та ОБСЄ канцлер Меркель снує таємні плани з Путіном про те, щоб Україна віддала Крим Росії, а світ визнав цю анексію. До речі, не забула вона і про торгівлю - російський «Газпром» мав люб'язно укласти з Україною вигідну угоду. А німецьким радником на той час був вищезгаданий Єнс Плотнер.

Мінські угоди, які так і не були виконані, та змова Німеччини і Франції з Росією остаточно позбавили Арестовича будь-яких ілюзій щодо позиції Заходу. Відтоді він став його затятим критиком. У вересні 2016 року перед самітом НАТО у Варшаві він звинуватив президента США Барака Обаму, канцлера Німеччини Ангелу Меркель і президента Франції Франсуа Олланда у тому, що вони зрадили Україну, перешкодили її обороні та навмисно залишили її у сфері впливу Росії.

Арестович завжди був скептично налаштований до Заходу в політичному та культурному відношенні. Це, мабуть, і пояснює його діяльність у партії «Братство», заступником голови якої він став у 2004 році. Угрупування називало себе Партія Ісуса Христа - революційна християнська спільнота. Воно виступало проти Помаранчевої революції, проєктів зв'язку України з НАТО та Євросоюзом. Тоді Арестович брав участь у конференціях Міжнародного євразійського руху, організованого провідним ідеологом Кремля, оспівувачем великоросійського імперіалізму Олександром Дугіним.

Від колишніх симпатій і зв'язків з «Братством» залишилося небагато. Сьогодні Арестович хоче вступу України до НАТО та Євросоюзу і переконує, що війна та територіальні суперечки не можуть стати на заваді. Він наводить приклад Греції та Туреччини, яким конфлікт навколо Кіпру та турецьке вторгнення на острів не заважає бути членом Північноатлантичного альянсу.

Україна має бути «справжньою Росією»

Керівник аналітичного центру «Український політичний інститут» Руслан Бортник пояснює зв’язки Арестовича з «Братством» і Дугіним юнацьким радикалізмом. Один із колишніх членів «Братства» в інтерв’ю медіаплатформі «Open Democracy» сказав, що це єдина група, до якої можуть належати такі «диваки», як Арестович. Щось у цьому є: «Братство» захоплювало телестудії, робило рейди на виборчі комісії, організовувало страйки, проводило акцію обливання клеєм Джорджа Сороса та вимагало, щоб він забирався з України.

Сам Арестович натякає, що його діяльність у «Братстві», а особливо стосунки з Міжнародним євразійським рухом та путінським ідеологом Дугіним були пов’язані з його роботою на Головне управління розвідки Міноборони України. Чи так справді було – невідомо, але в Арестовича після «Братства» залишилися своєрідні, на нашу думку, погляди. Наприклад, він хотів би, щоб Україна стала Руссю-Україною, відсилаючись до назви Київської Русі. На відміну від московської, вона мала б бути «справжньою Росією». Тому що сучасні росіяни – це не лише кацапи, а й звичайні москалі.

Арестович також зберіг темперамент «бешкетника», різкість настроїв і поглядів. Тому, коли колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер та інші західні політики говорили про необхідність територіальних поступок з боку України на користь Росії, він публічно їм заявив: «А не пішли б ви на х@й, довб@йоби, бл@ть, з такими пропозиціями. Трішки поторгувати українськими територіями. Ви там взагалі ох@ли, чи що? У нас кров, у нас діти вмирають, солдати, піхота зупиняє снаряди своїми тілами. А вони нам розказують, як пожертвувати, блін, територіями». Колоритно і переконливо як для людини, яка вважається одним із найважливіших радників президента України. А може, в цьому й вся суть.

Приватна особа

Формально Арестович не обіймає жодної посади. До січня 2022 року він був незалежним радником глави Офісу президента Андрія Єрмака, тепер він лише приватна особа, яка лише допомагає порадами. Президент Зеленський не повинен давати пояснення з приводу слів обуреного громадянина, а всі і так підозрюють, що Арестович доносить позицію української влади. Війна, безсумнівно, зсуває межі дозволеного в суспільно-політичній сфері, а Олексій Арестович цим користується.

Треба також визнати, що він щирий демократ і прихильник повної рівності, бо так само, як до західних політиків, він ставиться і до простих громадян. Це він довів у 2021 році, влаштувавши скандал, коли був речником української делегації в Тристоронній групі. Якийсь обурений громадянин запитав Арестовича, чому звіти про засідання Тристоронньої комісії він пише російською мовою, а у відповідь почув «іди на х@й».

Арестович зізнається, що не надає особливого значення українській мові та віддає перевагу російській. З нашої точки зору, це дивно, але ми вже встигли зрозуміти, що мова не визначає ідентичності багатьох українців (а сам Арестович, як було сказано вище, не є етнічним українцем), особливо на сході країни, де зараз точаться найжорстокіші бої з російськими загарбниками. Так чи інакше, розгорівся скандал, але політики в Україні не такі делікатні, невротичні, боязкі та схильні постійно перепрошувати, як у Польщі, не кажучи вже про Захід, тому Арестович не лише не вибачився, не розкаявся, а згадуючи про звинувачення ще й підсилив свій меседж до громадянина, заявивши, що відповів йому так, аби той зрозумів.

За Арестовичем тягнеться шлейф звинувачень у сексизмі. Партія «Європейська солідарність» колишнього президента Петра Порошенка вимагала його виключення зі складу української делегації в Тристоронній групі саме з цієї причини.

Командир на фронті пропаганди

Арестович не лише вільно розкидається міцним слівцем, а й експертними думками, часто не переймаючись тим, чи вони послідовні й логічні. Він уже кілька разів заявляв, що війна закінчиться через 2-3 тижні. Сам він зізнається, що часто вигадував або навіть брехав, але виправдовує це своєю пропагандистською діяльністю. Якщо він вказував неправдиві – занижені для українців і завищені для росіян і сепаратистів – дані щодо втрат, то, як він каже, лише для того, щоб підтримати дух.

Пропаганда має свої правила під час війни. Серйозні політичні та військові експерти звинувачують його в скандальності та необізнаності, але Олексій Арестович як ніхто інший знаходить шлях до широкої аудиторії. Кілька сотень тисяч людей стежать за його акаунтом у Facebook і понад 1,2 мільйона на YouTube. Незважаючи на суперечності, Арестович є одним із найважливіших українських командирів на фронті пропаганди. А Україна у цій війні однозначно перемагає.

– Даріуш Матушак
– переклад Марія Шевчук

TVP ТИЖНЕВИК. Редактори та автори