Публіцистика

Ватиканські структури поглинає корупція

Серед інтерв’юованих був і кардинал Станіслав Дзівіш, але його журналістка теж не розпитувала про справу архієпископа Юліуша Паетца. А їй варто було б дати пояснення вірним не лише з Познані, адже через багато років після того, як його усунули з посади, архієпископ Паетц відвідував різні урочистості в різних єпархіях і катедрах, де сидів у перших рядах і справляв хороше враження.

«Я вважаю, що Папа був спустошений, а цей досвід був жахливим, – каже Джордж Вейгель, всесвітньо відомий біограф Івана Павла ІІ і видатний експерт з питань Церкви. – Івана Павла ІІ відверто обдурили люди, яким він довіряв».

Невдовзі після Великодня 2002 року Джордж Вейгель поїхав до Риму до Івана Павла II, щоб сказати йому, що те, що відбувається в Церкві США і що викрили американські газети, показуючи сексуальні злочини духовенства, – це справжня криза. «Я написав листа Папі і почав з того, що лист є важливішим за все, що я написав у своїх книгах», – розповідає Вайгель у фільмі «Скляний дім – відповідь Івана Павла II на кризу сексуального насильства в Церкві», показаний на TVP1 у середу, 18 травня, у річницю з дня народження польського Папи. Після показу у телестудії відбулася дискусія, в якій троє відомих католицьких журналістів: доктор Ева К. Чачковска, Марцін Пшецішевскі, доктор Томаш Терліковскі, а також керівник Офісу Делегата Конференцї Єпископату Польщі з питань захисту дітей та молоді отець доктор Адам Студніцкі обговорювали, що робити з інтенсивною роботою по очищенню Церкви від цієї жахливої пухлини.

Загалом вони погодилися з думкою, висловленою того дня в комплексному аналізі Католицького інформаційного агентства, що «Іван Павло ІІ був Папою, який започаткував системну відповідь на розкриті – іноді роками пізніше – випадки сексуального насильства над неповнолітніми в католицькій Церкві. Це був початок шляху, яким пішли його наступники – Бенедикт XVI і Франциск».

Щільна мережа

Фільм був знятий компанією TVP у 2021 році (цікаво, чому так довго зволікали з трансляцією), це робота краківської журналістки Пауліни Гузік, яка вже кілька років з великим успіхом веде програми католицької редакції TVP. Його зняли у стилі журналістських розслідувань – авторка за допомогою багатьох співрозмовників, імена яких досить вагомі в католицькому світі, шукає відповідь на питання: що (далі – її слова) зробив Іван Павло ІІ, щоб відповісти на кризу сексуального насильства в Церкві.

Журналістка хоче висвітлити всі заходи, вжиті Іваном Павлом II, та ватиканський контекст, якого, за її словами, ми не знаємо і не розуміємо; це елегантна і водночас дипломатична заява про те, що в офісах Ватикану існували і досі існують специфічні відносини, які дозволяють обійти навіть найсерйозніші закони, постанови, інструкції та укази.

TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

Слів і дій останніх трьох пап було і є недостатньо, якщо мережа чиновників Ватикану й надалі буде настільки щільною, що навіть найдопитливіший журналіст чи юрист не зможе пробитися крізь неї у пошуках правди.

І все ж Іван Павло ІІ, не кажучи вже про його наступників, які вживають дуже конкретних заходів проти сексуальних злочинів, знав, що він повинен зробити ставку на найбільш довірену групу людей.

«Іван Павло ІІ, мабуть, мав сумніви щодо дій єпископів, оскільки вирішив, що останнє слово у вирішенні питань, пов’язаних із сексуальним насильством над неповнолітніми, має Святий Престол. Передача цих питань під безпосередній нагляду Конгрегації доктрини віри було, з його боку, висловом недовіри щодо здатності місцевих єпископатів самостійно та правильно реагувати на кризу. А якщо не висловом недовіри, то принаймні констатацією того, що вони не можуть впоратися з кризою», – прокоментував у 2020 році отець Адам Жак, краківський єзуїт, якого єпископат Польщі призначив координувати діяльність у сфері захисту неповнолітніх.

Тут слід згадати, що префектом цієї конгрегації папа призначив кардинала Йозефа Ратцінгера, з яким вони підтримували один одного і узгоджували свої дії. Хоча він і не фігурує у фільмі Пауліни Гузік, багато розмов і представлених документів стосуються його діяльності. А ще він – вже як Папа Бенедикт XVI – зрікся престолу в 2013 році, викликаючи шок всієї Церкви, і цей вчинок часто коментували як протест проти наявних у Ватикані відносин, які перешкоджали остаточній боротьбі з гомосексуальними та педофільськими структурами. Про це не згадується у фільмі, втім це не фільм про Бенедикта XVI.

Кремлівські ігри з Ватиканом

Критика, з якою проти Святішого Отця Івана Павла II виступав письменник Юзеф Мацкевич, може бути досить несподіваною.

побачити більше
Пауліна Гузік взяла інтерв’ю у досвідчених ватиканістів – окрім вищезгаданого Вейгла вона розмовляла також з Джоном Алленом зі США та Валентиною Алазракі, мексиканкою, яка вже 47 років працює кореспондентом у Ватикані. Вона, як і Джордж Вейгель, мала можливість поговорити з наступними папами та представити їм гострі проблеми у сфері сексуальних злочинів, що отруюють організм Церкви.

Вони обидва розповідають у фільмі про найгучніші та найбільш шокуючі справи, які завдяки їхній праці та наполегливості були доведені до кінця. Вейгель розповідає про випадок свого співвітчизника Теодора МакКерріка, який був кардиналом і якого Папа Франциск позбавив сану, а доктор Алазракі – про справу свого співвітчизника Марсіаля Масіеля Деголладо, засновника Легіонерів Христа, чиї буцімто добрі наміри ніхто не ставив під сумнів.

Саме про них американський біограф сказав, що вони відкрито і нахабно обдурили Івана Павла II. А доктор Алазракі, у свою чергу, заявляє, що справа Масіеля є найбільш показовою для масштабів корупції, що пожирає структури Ватикану. «Я бачила трьох пап у Ватикані, – розповідає Алазракі у фільмі, – я багато разів спілкувалася з ними, одного з них вважаю святим і стверджую, що жоден з них не розумів і не розуміє до кінця тонких і прихованих механізмів цієї корупції».

Темна фігура

Напевно, не лише найстаріші читачі (і глядачі TVP, які стежили за папським паломництвом та тепер можуть подивитися цей фільм) більш-менш чітко пам’ятають постать кардинала Анджело Содано, чоловіка видатної статури, який, будучи державним секретарем Ватикану, стояв на два кроки позаду Івана Павла ІІ під час багатьох зустрічей, аудієнцій та інтерв’ю, і з показово доброзичливою посмішкою фіксував очима усе, що відбувається навколо. Фільмі досить недвозначно натякає, що той несе відповідальність принаймні за деякі дії, які блокують радикальні рішення у справі сексуальних злочинів проти неповнолітніх.

Вражаючою є інформація про апостольського нунція з Мексики, який надсилав до вищого керівництва, тобто до Папи, листи з інформацією про Масіеля Деголладо, які так і не дійшли до адресата, а відправника відкликали з посади та перевели на нове місце праці, де він ніколи не зміг би особисто зустрітися з Папою. Чи відповідав за це Содано?
Гнєзно, 3 червня 1997 року. VI паломництво Івана Павла ІІ до Польщі. На фото зліва: архиєпископ Тадеуш Гоцловський та архієпископ Юліуш Паетц вітають Папу. Фото Олександр Хард /Forum
Журналістка показує глядачам спроби зв'язатися з цим досі дієздатним, незважаючи на 95 років, кардиналом, проте вони були безрезультатними. Звичайно, шкода, але ще більше шкода, що у фільмі немає польського прикладу – архієпископа Юліуша Паетца, митрополита Познанського.

Його неприйнятні дії щодо сексуального домагання священнослужителів припинилися лише завдяки втручанню доктора Ванди Полтавської. Саме вона пробилася до Івана Павла II з інформацією, зібраною групою довірених людей, бо всі інші шляхи були заблоковані. Щоправда, це сталося двадцять років тому, але інші справи, які висвітлені у фільмі, а саме криза у США та Ірландії, мали місце у той же час.

Американський та ірландський досвід, а також повідомлення про сексуальні злочини духовенства в інших частинах світу привели до того, що Іван Павло II з особистої ініціативи (motu proprio) видав лист «Sacramentorum sanctitatis tutela» (Захист святості таїнств), датований 30 квітня 2001 р. та норми «De gravioribus delictis» (Про найтяжчі злочини), оголошені Конгрегацією доктрини віри 18 травня того ж року (цит. за Католицьким інформаційним агентством). Через рік вийшла книга відомого польського єзуїта отця Юзефа Августина про сексуальні злочини, вчинені священнослужителями, а через два роки Томаш Терліковскі написав про гомосексуальне лобі. І що? І нічого. Потрібен був ураган, щоб серед польського духовенства почався якийсь рух.

Настанови Пресвятої Діви Марії виконані. І нехай зло буде переможене

У п’ятницю о 17.00 Папа Римський Франциск здійснив Акт посвяти Росії та України Непорочному Серцю Марії.

побачити більше
Серед співрозмовників Пауліни Гузік був і кардинал Станіслав Дзівіш, але і його журналістка не запитала про справу архієпископа Юліуша Паетца. А її пояснення дуже потрібне вірним не лише з Познані, адже через багато років після того, як його усунули з посади, архієпископ Паетц відвідував урочистості в різних єпархіях і катедрах, де сидів у перших рядах і справляв хороше враження. Пауліна Гузік справді запитує кардинала Дзівіша, чи йому немає в чому звинувачувати себе у випадку, наприклад, Марсіеля Масіала Деголладо, але на цьому все закінчується. Навіть гостям студії не вдалося підняти це питання, яка все ж тісно пов’язана з основною темою.

Велика постать – і цінність фільму – це австралійський кардинал Джордж Пелл, який дає прекрасне свідчення про дії польського Папи і який є прикладом доброго християнського життя та скоординованих рішучих дій проти захисників сексуального лобі. Але за свою боротьбу з ним він заплатив в’язницею та став жертвою медійного цькування.

«Я вважаю, що цей фільм є дуже важливим, оскільки він показує процес набуття Іваном Павлом ІІ зрілості у відповідь на кризу сексуального насильства над неповнолітніми, що охоплює Церкву, а також його чесність у вирішенні цих питань. Дуже важливо, що Іван Павло ІІ ставить питання очищення від цих злочинів у набагато ширший контекст місії Церкви у світі. Він нагадує, що довіра до самого Євангелія може бути затьмарена, доки Церква належним чином не вирішить цієї проблеми», – сказав для KIA після трансляції єзуїт о. Адам Жак.

Фільм потрібний, багатогранний і дуже цікавий. Він обов’язково буде показаний ще, і його точно варто подивитися. Але не фільм повинен вирішити проблеми, з якими стикаються вірні та духовенство у Церкві в Польщі.

– Барбара Сулек-Ковальска
– Переклад Марія Шевчук
Основна світлина: 2005 рік. Державний секретар Ватикану кардинал Анджело Содано на похороні бельгійського кардинала Яна Пітера Шотте. Фото: Max Rossi / Reuters / Forum
побачити більше
Публіцистика Останній випуск
Польща-Україна: про яку інтеграцію ми говоримо?
У нас є спільний інтерес: щоб нас сприймали в Європі та світі як вісімдесятимільйонний суб’єкт.
Публіцистика Останній випуск
Мистецтво відкритого суспільства, або реалізм Сороса
Мистецтво – потужна зброя, особливо коли необхідно завоювати вибагливі інтелектуальні еліти.
Публіцистика Попередній випуск
Чи Польща та Україна мають бути однією державою?
Немає підстав починати інтеграцію наших країн сьогодні.
Публіцистика Попередній випуск
Бестселлер №1
Це джерело «цивілізації милосердя» – послання для теперішніх часів.
Публіцистика Попередній випуск
Red button
Aнджей Краузе в Tижневику TVP.