ТИЖНЕВИК TVP:Чи погодитеся Ви з твердженням, що після орла лелека - наш другий національний птах?
ПЬОТР ТРИЯНОВСЬКI:Я б сказав, що навіть перший. Знаю,що в школі ми вивчаємо віршик «Який знак твій, білий орел», але якщо йдеться про розпізнавання видів, то люди швидше впізнають лелеку. Зрештою, самі орнітологичасто сперечаються, чи добре ми розрізняємо орлів, а щодо ідентифікації лелек, то тут ніхто не має жодних сумнівів.
Хоч у цій справі ніхто немає сумнівів, але лелеки бувають різні. Одні чорні, інші білі. У чому ж різниця, крім кольору?
Пам’ятаю такий анекдот із 70-х років. Орнітологи збирали інформацію про розташування чорних і білих лелек, а коли отримували зворотну інформацію, то чули: «Пане докторе, у нас немає чорних або білих, у нас тільки біло-чорні лелеки». Насправді це не так просто й потрібно добре придивитися, щоб побачити, що білий лелека є більш білим і менш чорним: в основному чорним забарвлені лише кінчики крил. Водночас чорний лелека має багато чорного на спині, і тільки його живіт є білим. Також білий лелека трохи більший, ніж чорний. Окрім різниці в зовнішньому вигляді, відрізняється й середовище проживання. Білий лелека – це той птах, який живе поруч із нами, а чорний – це вид мешканців лісових хащів. Одним словом, він любить заховатися.
WAR IN UKRAINE
Весна – це час, коли лелеки з’являються біля наших будинків, на луках. Скільки їх щороку прилітає в Польщу?
Гніздових білих лелек у нас менше 50 тисяч пар. Отже, можна сказати, що їх прилітає близько 100 тис., а відлітає, враховуючи, що в середньому потомство пари лелек – це двійко пташенят, приблизно 200 тис. Коли щастить, і влітку хороша погода, немає посухи, то лелека може виростити до п’яти пташенят, отже, у такому випадку відповідно відлітають більше птахів. На жаль, через те, що останні роки посушливі, то народжуваність, як і в людей, падає.
Тобто це правда, що кожен четвертий лелека є поляком?
Так було 25 років тому. Так, так говорили, були навіть спеціальні плакати. Тепер це не відповідає дійсності. Причиною є факт, що наша популяція лелек зменшується, а іспанська популяція, у свою чергу, збільшується. Отже, відбувається зміщення позиції лідера.
Чи це загрожує нашому лелеці стати напівзниклим видом?
На щастя, повне вимирання лелек, принаймні поки що, нам не загрожує, хоча насправді є такі країни, як Данія, де лелек було багато, а зараз їх немає взагалі. Найважливіше, це стосується будь-якого виду, – не заважати їм. Не скидати гнізд, і навіть якщо ми ремонтуємо стодолу або інші дахи, замінити їх штучним гніздом, підготувати місце, щоб вони могли побудувати його заново. Добре було б також краще господарювати щодо водних ресурсів у ландшафті, аби не було висохлих місць. Однак це економіка сільського господарства, з якою ми маємо проблеми протягом тривалого часу, але чим більше буде говорити про це, тим, можливо, більше інформації дійде до відповідальних осіб за польське сільське господарство.