Яцека Мальчевського, видатного художника надзвичайних картин на патріотичну і релігійну тематику, збагачених символічними постатями фаунів і ангелів, напевно пов’яжемо з Краковом. Але це власне в Радомі, де він народився, ним найбільше пишаються. Ним самим і цілим родом Мальчевських. Особливо велику пошану і славу має там його тітка – Ванда Мальчевська, 200-річчя якої зараз відзначає місто Радом.
Для людей глибокої віри Ванда Мальчевська (1822-1896) це містична жінка, про яку писали історики Костелу; Архиєпископ Ґжеґож Рись, лодзький митрополит відомий своїми цікавими проповідями, сказав навіть два роки тому, що «про Ванду Мальчевську ви прочитаєте у кожному підручнику історії Костелу у Польщі, в кожному» («Ванда Мальчевська. Містична жінка з Радома», збірка, Радом 2020). Любителі Радомської Землі додають, що вже її батько, Станіслав Мальчевський міг би стати взірцем роботи для місцевої громади. Історик мистецтва зазначив, що це завдяки фінансовій підтримці Ванди її дорогий племінник, Яцек міг навчатися і розвиватися у художньому напрямку, не тільки у Кракові, але також в Мюнхені і в Парижі. Ева К. Чачковська, також знана читачам нашого Тижневика ТВ біограф кардинала Стефана Вишинського і св. Фаустини Ковальської включила Ванду Мальчевську до своєї книги «Містичні жінки. Історії вибраних жінок» (ЗНАК, Краків 2019), але вона також бачить у ній великого громадського діяча, одного з попередників діяльності світських жінок у Костелі та взірця для катехитів.
WAR IN UKRAINE
А Мірослав Вонсік, співробітник Видавництва Сейму Республіки Польща, журналіст і відданий діяч Радомської Землі, мріє про те, щоб вся родина Мальчевських – а не тільки Яцек – мали патронат над Окружним Музеєм у Радомі. Йдеться передусім про те, щоб повстала постійна виставка про життя Мальчевських, громадських активістів і патріотів, також як взірець для сучасної діяльності.
На завжди Твоя
Ванда Мальчевська напевно не була типовою для ХІХ століття «придворною панною», хоча була водночас і вихованою панною, і з поміщицького дворянського двору. Батько, Станіслав Мальчевський, з родини герба Тарнава, був спадкоємцем маєтку Седльце поблизу Шидловця, але дівчина народилася в Радомі і там, як тижневу новонароджену дитину, у парафіальному костелі її охрестили як Ванда Юстина Непомуцена (аж дивно, що не Софія, бо таке ім’я принесла собі на світ саме 15 травня 1822 року). Вона була другою дитиною, старший брат Юліан Ґжеґож Мацей народився в 1820 році. І вона була нетиповою дитиною, тому що її науково видатні біографи, а отже, й експерти першоджерел наголошують, що вона в дуже ранньому віці стала дитиною, розбудженою релігією, мислячою дитиною, яка шукала спокою молитви замість голосних ігор.
– Я вже погралася з дітьми – сказала колись матері. – Тепер граюся з Христустом і прикрашаю хрест квітами.
Не могла дочекатися Першого Святого Причастя і –належним чином підготовлена матір’ю – прийняла її індивідуально, із згодою місцевого пароха, також в радомській парафії. Не хотіла спеціальної білої сукні, ані подарунків, ані розкішного сімейного обіду – для неї найважливішим було те, що і батьки, і вся прислуга разом з нею були в костелі і прийняли перше причастя.