Цивілізація

Чи відновить Ілон Маск свободу слова у Twitter?

У світі захисників думок панує паніка. Ексцентрична, найбагатша у світі людина, що зневажає політкоректність, за 44 мільярди доларів купила Twitter і буде створювати для нього правила.

Коли 6 листопада 2020 року, через 3 дні після виборів, журналіст CNBC Шепард Сміт, відомий своїм неприязним відношенням до Дональда Трампа, як цензор перервав трансляцію промови чинного президента, головний редактор сайту Onet Бартош Венглярчик заспівав від захоплення і прокоментував у Twitter: «Важливий момент у журналістиці». О так, справді момент був чудовий – боротьба зі свободою слова виходила на наступний, вищий рівень.

Незабаром за живою цензурою послідували подальші кроки – розпорядження, як за часів ПНР у Центральному управлінні преси, публікацій та контролю за виконанням, коли чиновники та партійні цензори вирішували, хто і що може щось опублікувати, презентувати чи мусить повністю зникнути з медіа-простору. Зникнути для своєї аудиторії. Акаунти чинного президента були повністю заблоковані Facebook і Twitter, тому Дональд Трамп не може нічого публікувати в соцмережах донині, а ось Талібан, радикали з Антифи, ІДІЛ і пропагандисти кремлівського режиму можуть це робити. Так вирішили правителі колективної свідомості – медіа та інтернет-корпорації.

Брехня для доброї справи

Але чому Талібан і російські брехуни можуть, а Трамп ні? Це лише на перший погляд дивує. Відповідь проста. Кремлівський Талібан і пропагандисти загрожують цим ліберальним порядкам менше, ніж будь-хто такого пошиву, як Трамп, Сальвіні чи Ле Пен. Американці не стануть прихильниками Талібану, вони не підтримають російські злочини в Україні, але вони можуть стати трампістами, і цього не можна допустити, і це охоронятимуть CNN, CNBC, Ringer Axel Springer і всі ті, хто думає, що має монополію на правду і брехню. Навіть не насправді, а лише для показу, тому що, як каже кумир молодого лівого світу американська конгресвумен Александрія Окасіо-Кортез, ви можете не знати фактів, ви можете збрехати, якщо ви робите це у праведній справі рівності та прогресу.    

Тому Facebook або Twitter можуть призупинити облікові записи американської газети New York Post, яка існує вже понад 220 років, за те, що перед виборами опублікувала історію ноутбука Хантера Байдена – сина на той час кандидата, а сьогодні чинного президента Джо Байдена. Комп’ютер містив записи про ексцеси з наркотиками Байдена-молодшого, забави з російськими повіями, гулянки у публічних будинках, а також інформація про його бізнес, в т.ч. з китайцями та росіянами, про що його батько знав.

Але зрештою, те, що Джо Байден став президентом, було товаром вищого порядку, ніж істина, тому великі корпорації зробили все можливе, щоб ця історія не потрапила до виборців. У Twitter все, що посилалося на статті New York Post про Хантера Байдена, було вирізано. Тоді «Politico» стверджувала (як виявилося безпідставно), що це «російська дезінформація». Сьогодні засновник і колишній керівник Twitter Джек Дорсі наполягає, що облікові записи New York Post були миттєво відновлені. Це неправда, але його обліковий запис за ці фейкові новини ніхто не призупинить.

Facebook також заблокував статті New York Post про Хантера Байдена. У жовтні 2020 року, за місяць до виборів, платформа заявила, що необхідно самостійно перевірити факти. За блокадою стояла Анна Маканджу, колишня співробітниця Джо Байдена, яку найняв Facebook перед виборами. Після виборів перевірка вже не мала значення.
Ілон Маск сказав: «Свобода слова є наріжним каменем демократії, а Twitter – це цифрова міська площа, де обговорюються важливі для майбутнього людства питання». Фото Yui Mok/PA Images via GettyImages
Щодо питання цензури чинного, а нині вже екс-президента, є один аспект, який більшість людей зовсім не помічають і ігнорують. Це не Дональду Трампу ЗМІ, що спонукають до цензури, завдають шкоди чи, принаймні, не тільки йому, а більше ніж сімдесяти мільйонам його виборців і ще мільйону осіб у Сполучених Штатах та у всьому світі, які стежать за його діяльністю. Медіа та Інтернет-корпорації, такі як Twitter, Facebook, Warner Media, серед яких, зокрема CNN, Ringer Axel Springer і його польське відділення Onet вважають, що вони мають право вирішувати, що громадяни будуть читати і дивитися.

Якби Twitter купив Сорос...

У Польщі також цензура стає все більш поширеною. Понад 2 роки тому Facebook заблокував обліковий запис Януша Корвіна-Мікке, а кілька місяців тому – Конфедерації. За 30 років вільної Польщі Корвін-Мікке міг говорити собі, що хотів – глупо, мудро, а часом підло, але вільні люди з власною думкою могли з цим жити і вирішувати, слухати, вірити чи ні. Поки не прийшла американська корпорація і Корвіна видалила. Від імені компанії, яка стежить за світовим порядком, це зробили якісь цензори, які керують її польським відділом і про яких ніхто нічого не знає. Анонімно і безкарно.

Зараз у світі захисників думок і слів панує паніка – ексцентрична, найбагатша у світі людина, що зневажає політкоректність, за 44 мільярди доларів купила Twitter і буде створювати для нього правила і, можливо, що буде страшним для прогресивних, лівих кіл, він заборонить цензуру правого або політично некоректного контенту. Як тоді виграти вибори?

Поки що за прогресивною лояльністю спостерігають «політичні офіцери», введені за часів керівництва Дорсі, але Маск оголосив про майбутні серйозні зміни та «відкриття» Twitter. Як сказала у 2017 році Міка Бжезінські, сестра посла Марека Бжезінського, журналістка MSNBC, коментуючи виступи Трампа, суть полягає в тому, щоб не президент, а ЗМІ контролювали інформацію, яка доходить до людей.

Можливо, це було просто нестисле формулювання, а можливо, вона випадково відкрила менталітет, а принаймні фрагмент програми «Morning Joe», в якому слова про те, що ЗМІ контролюють те, що люди думають, знову прозвучали завдяки Маску. ЗМІ та політики відзначають, що тепер одна людина (власник) може мати величезний вплив на платформу для обміну думками, якою є Twitter. Вони лицемірно пояснюють, що «Цвірінькало» було публічною компанією, мало різних власників – акціонерів, тож, мовляв, це вони стежили за чесними, прозорими правилами щодо публікації на цій платформі.

Насправді, справа в тому, що власником Twitter став недостатньо прогресивний, недостатньо політично коректний мільярдер. Інакше було б, якби платформу купив Джордж Сорос. Тоді прогресивний світ радів би і говорив про великі надії на подальші перемоги в боротьбі з мовою ворожнечі та фейковими новинами.

Вашингтонський департамент правди

Адміністрація Джо Байдена нервово відреагувала на транзакцію. Звісно, ніхто цього не підтвердить, але саме через закуп Twitter Ілоном Маском 27 квітня 2022 року в структурах Міністерства внутрішньої безпеки було швидко створено Раду з управління дезінформацією (Disinformation Governance Board). На чолі підрозділу, який бореться з брехнею та охороняє правду в публічному просторі, встала скрайньо ліва політологиня Ніна Янкович, яка вже встигла блиснути не дуже мудрими, м’яко кажучи, виступами.

Війна епохи TikTok. Фото, відео, аналіз, розвідка на основі відкритих джерел. А також фейкові новини та пропаганда

Смартфони розповідають про російську агресію.

побачити більше
У жовтні 2020 року вона стверджувала, як експерт, в Конгресі, що федеральний уряд ні в якому разі не повинен боротися з дезінформацією в Інтернеті, що «це не його справа». Ну, тоді президентом був Дональд Трамп. Саме тоді вона публічно заявила, що згадана історія з ноутбуком Хантера Байдена є винаходом людей президента для цілей передвиборної кампанії. Янкович, як експерт з онлайн-дезінформації, також виступала перед комітетами британського парламенту з тезами про те, що знущання над жінками є загрозою демократії, оскільки це може відвернути їх від подачі заявок на посади, а заява, що віце-президент Камала Харріс будувала свою політичну кар’єру через ліжко, є загрозою для безпеки США.

Республіканські політики протестують проти створення інституції цензури, називаючи Раду з контролю за дезінформацією Міністерством правди, як у Орвелла у «1984». – У цій країні не може бути міністерства правди. Ми не дозволимо, щоб Байдену це зійшло з рук і будемо боротися, – заявив на прес-конференції губернатор Флориди Рон Де Сантіс. – Коли у вас не все добре, у вас є два варіанти: ви можете спробувати зробити краще, а також можете спробувати зробити так, щоб замовкли ваші критики. Байден робить останнє.

Привілейовані користувачі Facebook

Штат Флорида розслідує дискримінаційну практику Facebook. Виявляється, деяків користувачів – особливо політиків, урядовців, журналістів, знаменитостей – не стосуються правила, встановлені платформою. У Facebook був список «кращих» людей, яким дозволено більше. Спеціальна програма під назвою «XCheck» дозволяла людині кращого сорту з такого списку відписуватися, публікувати все, що заманеться, і ніхто його за це не цензурував і не переслідував. Для простолюдинів існують окремі правила – вас можна видалити, заблокувати, зробити так, щоб ви «зникли», робити все, що заманеться.

Розслідування у Флориді стало результатом статей «Wall Street Journal», який виявив внутрішні документи Facebook і викрив практику інтернет-гіганта. Державний секретар Лорел М. Лі має перевірити, чи Facebook не вплинув на вибори у Флориді, відрізаючи одних і дозволяючи іншим писати та публікувати те, що вони хотіли. «Не секрет, що цензура Big Tech вже давно використовує свої власні правила, – сказав губернатор Рон ДеСантіс. – Якщо повідомлення підтвердяться, це означає, що Facebook порушив закон Флориди та вплинув на вибори в штаті та місцеві вибори. Таємне маніпулювання виборами є порушенням основних прав нашої республіки. Ми, нація, маємо право обирати своїх представників, незалежно від того, подобається це Силіконовій долині чи ні».

Цензура на благо громадян

Перед виборами президент Франції Еммануель Макрон заявив, що посилить контроль за інтернет-виданнями. В одному з виступів президент послався на доповідь «Просвіта в цифрову епоху», підготовлену для потреб виборчої кампанії. Він сказав, що розповсюджувачі фейкових новин, які порушують порядок і порушують принципи публічних дебатів, повинні бути притягнуті до відповідальності та передані під суд. Це стане можливим завдяки новим правилам, у тому числі тим, над якими зараз працює Європейський Союз.
Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг на зустрічі з Еммануелем Макроном в Єлисейському палаці в 2018 році. Фото AurelienMorissard/IP3/GettyImages
Кару отримають не тільки автори вписів, а й онлайн-платформами, які їх публікують (вже є приклад з Німеччини – до 50 мільйонів євро штрафу для ЗМІ та онлайн-платформ за поширення інформації, яка буде вважатися брехнею). Вже рік у Франції діє спеціальне агентство, яке займається «боротьбою з дезінформацією», яка публікується також іноземними ЗМІ. Макрон їм також погрожував і сказав: «Такі самі правила повинні застосовуватися до іноземних ЗМІ, яким дозволено працювати у Франції. Ми повинні навчитися захищатися від іноземного втручання».

Уявіть собі створення подібної інституції в Польщі та подібні заяви президента Анджея Дуди (а краще не уявляйте).

Соціолог Джерард Броннер, який працює на адміністрацію Макрона, сказав, що це все для блага громадян, тому що правила цензури «повинні обмежувати лише той контент, який загрожує демократії, повинен стримувати та санкціонувати шкідливу поведінку». Цензура завжди запроваджується для блага громадян, для демократії, для верховенства права. Ніхто не очікує, що володарі думок й поглядів заявлять, що вводять цензуру, бо хочуть контролювати поведінку своїх підданих – виборців.

Алгоритми мають відрізати неправильних авторів

Коли за часів хунти Ярузельського було введено положення про «розповсюдження неправдивої інформації, яка може спричинити соціальні заворушення», це було також зроблено на благо громадськості. Хто би сказав, що ми цензуруємо пресу, глушимо Радіо «Вільна Європа», щоб громадяни не підтримували опозицію, не дізнавалися правди про Польську Народну Республіку, свободу совісті, переконань, висловлювань, бо вони б за цим засумували, і тоді було б набагато важче тримати суспільство під каблуком.

Цензура сьогодні не є державною і централізованою, як у колишніх комуністичних країнах. Вона розпорошена – її використовують окремі ЗМІ та інтернет-корпорації, але в якості цензорів виступають також самопроголошені перевірячі правди, такі як портал Demagog у Польщі, фінансований, зокрема, за кошти американського та норвезького урядів. У тому, що за гроші іноземних урядів хтось вирішує, що в Польщі правда і що можна, а що не можна публікувати, є щось насмішкувальне і принизливе.
Demagog є частиною міжнародної цензури, яка була дуже незадоволена тим, як працює компанія, яку очолює пані Сьюзен Войціцкі, або YouTube, тому восени 2021 року вони їй погрожували. «YouTube є одним із головних онлайн-каналів дезінформації в усьому світі. Це серйозна проблема для нашої глобальної спільноти тих, що перевіряють факти. Ми не бачимо жодних значних зусиль з боку YouTube щодо впровадження політики, яка б вирішила цю проблему. Навпаки: YouTube дозволяє недобросовісним організаціям використовувати свою платформу для маніпулювання та експлуатації людей, а також для самоорганізації та збору коштів», – написали представники 80 організацій по всьому світу.

Цей інтернаціонал наводив приклади фейкових новин, в т.ч. написані грецькою, арабською, на Філіппінах, Тайвані тощо. І висунув вимоги. Йдеться про те, що у випадках, зазначених цензорами, YouTube до того, що він публікує, має надавати коментарі про контент, наданий цими організаціями, тоді одержувачі дізнаються, що правда, а що ні.

Інтернаціонал не вимагає, щоб платформа діяла так само примітивно, як Facebook, і повністю видаляла чужі канали, але пропонує використовувати алгоритми і стежити за тим, щоб контент від неправильних авторів рідко відображався. При цьому YouTube має платити організаціям, які відстежують фейкові новини, за оцінку того, що правда, а що ні, а що приховати, щоб ніхто не побачив.

Проблема постійного обмеження свободи слова є одним із найважливіших викликів сучасного суспільства. Зі свободи думки і переконань та свободи їх проголошення виходять усі інші свободи, а також наука, мистецтво, звичаї, все, що складає нашу культуру і цивілізацію. Свобода слова є наріжним каменем демократії. Сьогодні в ім’я боротьби з дезінформацією і т.зв. мовою ворожнечі цензура у нас поширюється.

– Даріуш Матушак
– Переклад: Аліна Возіян


TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

Основна світлина: Ілон Маск купив Twitter за 44 мільярди доларів. Фото Yui Mok/PA Images via Getty
побачити більше
Цивілізація Останній випуск
Стек з бика, що має імунітет на глобальне потепління
Чи ми «створимо» людей, які генетично зможуть терпіти щораз більшу спеку?
Цивілізація Останній випуск
Агонія Польщі малих містечок
Ця книга повинна була стати каяттям ліберальної еліти. Але чи стала вона такою по суті? 
Цивілізація Останній випуск
Як у Каліфорнії чи як у Техасі?
Це кінець США як федерації?
Цивілізація Попередній випуск
Путін почав війну. Хто її закінчить?
Групи інтересів в Кремлі вже потиху ведуть боротьбу за владу після смерті президента.
Цивілізація Попередній випуск
Литовці полюбили Польщу
Виросло вже покоління без упереджень, без негативного багажу, з поглядом у майбутнє, і Росію ця ситуація однозначно непокоїть.