Це було 1988 року. У звичайний день, який був схожий на будь-який інший, Домінік Онгвен прямував до школи, коли раптом на його шляху з’явилися озброєні партизани. 14-річного хлопця викрали та відвезли до табору, захованого в хащах. Він був там не єдиним хлопчиком, якого викрали. Щоб змусити дітей слухатися, повстанці били їх і катували. Незабаром разом із кількома іншими Онгвен спланував втечу. Їм не вдалося. Втікачів жорстоко покарали.
Проте повстанці дали Онгвену шанс вижити. Він повинен був зняти шкіру з одного зі своїх товаришів, з якими нещодавно намагався втекти, – інакше його чекала б подібна доля. Наляканий хлопець зробив так, як йому наказали.
Так почалася кар’єра одного з найвідоміших угандійських злочинців, що належать до «Армії опору Господа», якою повністю керує одна людина – самопроголошений пророк Джозеф Коні.
Уганда в хаосі
У середині 1980-х років, після періоду правління божевільного Іді Аміна та часів репресій за президентства (nomen est omen) національного героя Мілтона Оботе, що привів Уганду до незалежності в 1962 році, здавалося, що ситуація в країні нарешті почала покращуватися. У 1986 році, після року громадянської війни, до влади в країні прийшов Йовері Мусевені.
WAR IN UKRAINE
Він справляв враження людини, яка перебуває у потрібному місці: був прозахідним і давав надію на стабілізацію ситуації у країні. Спочатку все вказувало саме на це. Мусевені прагнув реформувати Уганду. Він зустрічався з найважливішими лідерами світу, включаючи президента США Рональда Рейгана. Уганда почала брати участь у програмі відновлення економіки МВФ. У країні створювалися робочі місця, змінювалися закони, які раніше обмежували приватний сектор, було лібералізовано торгівлю.
Перейнявши владу, Мусевені гарантував, що відтепер люди житимуть краще і безпечніше. «[Частиною – прим. ред.] нашої програми є безпека людей та майна. Кожен в Уганді має бути в абсолютній безпеці. Кожна людина може жити там, де захоче. Кожна людина, кожна група, яка загрожує безпеці нашого народу, має бути безжально знищена. Жителі Уганди повинні вмирати лише від природних причин, що не піддаються нашому контролю, а не з вини інших людей, які ходять нашою землею», – сказав Мусевені в 1986 році.