Цивілізація

Підозрілі зв’язки з Росією. Екоактивісти повинні вияснити справу

Як пояснюють знавці теми – процедура складна. Російські гроші мають потрапити до фірм, які знаходяться в якомусь податковому раю (наприклад Klein Ltd. на Бермудах), ті переказують гроші американській організації, такій як Sea Change, а та в свою чергу розділяє їх між кінцевими отримувачами, котрі досконало знають, що мають з ними далі робити.

«Якщо в осінніх виборах ми отримаємо більшість, то, надіюся, закличемо ці всі організації скласти зізнання в Конґресі», - анонсує Джим Бенкс, конгресмен Республіканської Партії. Він є одним зі трьох депутатів, котрі на початку березня вислали лист до міністра фінансів Джанет Єллен з вимогами, щоб її міністерство зайнялося розглядом підозрілих справ про те, що кілька американських екологічних організацій фінансуються з Росії.

Вище згадані організації – це to League of Conservation Voters, Natural Resources Defense Council, Sierra Club, Centre for American Progress, а також Sea Change Foundation. Остання може бути чимось на кшталт парасолі над згаданою вище четвіркою, оскільки це вона повинна була отримувати гроші з підозрілих джерел і потім розділяти їх між цими групами. Всі категорично заперечують і стверджують, що є лише жертвами наклепів, а всі фінансові кошти отримують легально. Засновники і директори Sea Change, Нат Сімонс і Лаура Бакстер – Сімонс стверджують, що джерела фінансування їх фонду – у значному розмірі 500 млн доларів – це є виключно родинні гроші (родини, додаймо, котра знаходиться у першій сотні найбагатших у світі).    

Автори листа адресованого Джанет Єллен, однак, не вірять цим запевненням, тим більше, що звинувачення не нові. Джим Бенкс, голова Republican Study Committee в Палаті Представників США в інтерв’ю з „Mail Online” – інтернет-порталом великобританького щоденника „Daily Mail” відверто заявив, що ці групи становлять загрозу національній безпеці США. «Ми повинні змусити їх керівників стати перед комісіями (Конгресом – ред.) і давати пояснення, щоб вияснили весь перебіг своїх зв’язків з нашими представниками, такими як Росія, і отриманими грошима. Ці люди ставлять Росію на першому місці, а Америку - на останньому».

Як британські профспілкові активісти

Фактично, підозри і напряму формульовані обвинувачення з’явилися не випадково. Вони випливають принаймні з 2014 року, тобто з того часу, коли великі надії на пошук нових джерел енергії в США почали пов’язувати з видобутком сланцевого газу. Екологічні активісти, які рішуче протестували проти цього, стверджували, що видобуток завдасть шкоди навколишньому середовищу, особливо для стану вод. І хоча багато людей вважало, що їхні наміри чисті, продиктовані виключно турботою про стан природного середовища, вже тоді були підозри, що за протестами стоїть Росія та її інтереси.

Великі страйки гірників спаралізували Велику Британію на початку 1980-х років. На фото: сутички з поліцією в Шеффілді, Йоркшир. Фото Phil Spencer & Gerry Crowther/Mirrorpix/Getty Images
«Путін подбав про розбудову ядерної енергетики так, щоб Росія могла більше експортувати природнього газу замість використовувати його з метою виробництва електроенергії. Тим часом Європа замикала ядерні електростанції і виключала будову нових. Виявилося, що це була катастрофічна політика, бо таким чином Європа дедалі більше стає залежною від імпорту енергетичної сировини з Росії», - сказав нещодавно у програмі на телеканалі Fox News Майкл Д. Шелленберґер автор книги «Apocalypse Never: Why Environmental Alarmism Hurts Us All» («Апокаліпсис Ніколи: чому екологічна паніка шкодить усім нам») і кількох нових публікацій на тему екології. Через свої неортодоксальні погляди екологічний мейнстрим вважає Шелленберґера скоріше чорною вівцею.

Останніми роками не раз і не двічі з’явилися підозри, що деякі екологічні організації можуть фінансуватися Росією, а тому функціонувати як інструменти в їх руках. Питання в тому, чи екологісти свідомо погоджувалися на таку роль, чи теж виступали просто в ролі корисливих ідіотів, залишається відкритим; зрештою для суті самої справи це не має більшого значення. Не вони одні.

Путін добре підготував напад на Україну. Перш ніж увійшов з армією, знищив її економіку

Не маймо ілюзій. Україна то початок. Якщо Захід залишиться пасивним, менше або більш явна агресія чекає Прибалтику. А може і Польщу.

побачити більше
Вистачить нагадати потужні страйки гірників, котрі спаралізували Велику Британію на початку 80-х років ХХ століття. Тільки в 90-х роках стало відомо, що впливовий лідер профспілки гірників Артур Скаргілл отримував гроші від Радянського Союзу.

Протести проти проведення пошуків сланцевого газу виявилися ефективними, хоча не варто забувати, що, на думку експертів, можливості і рентабельність видобутку сланцевого газу і нафти значною мірою залежить від геологічних умов, а тому такий фактор також був важливим. У Європі початкова ейфорія швидко згасла, і від планів відмовилися. В Америці не відмовилися, але не у всій Америці. Влада кількох штатів – Каліфорнії, Меріленд, Вашингтон і Нью Йорку видала заборону видобувати сланцевий газ. Вже тоді з’явилися голоси, що справа може мати друге дно. І це були голоси людей з найвищого рівня.

Ведмідь в овечій шкурі

Останні роки принесли багато ініціатив, автори яких закликали відслідковувати зв’язки екологічих організацій з Росією, але навіть зараз, після кількох років, при кожній нагоді цитують дві заяви як докази, що у цій сфері вже давно відбуваються підозрілі справи. Щоправда, їх автори не підтримали свої зауваження жодними конкретними доказами, проте сам факт, що ці особи більше ніж видатні, досконало обізнані в тому, що діється на світі, в тому числі за лаштунками, вважається як доказ достовірності їх слів.

О це Андерс Фог Расмуссен, генеральний секретар НАТО, а раніше прем’єр-міністр Данії, під час зорганізованої в 2014 році зустрічі в лондонському Chatham House сказав так: «Я мав нагоду розмовляти з союзниками, котрі можуть ствердити, що Росія в рамках проведення своїх складних інформаційних і дезінформаційних операцій, активно включилася у співпрацю з так званими неурядовими організаціями. Це екологічні організації, які не погоджуються з видобутком сланцевого газу. Мета Росії полягає в тому, щоб Європа залишилася залежною від російського газу».
2017 рік. Протест проти Quadrilla, яка мала намір видобувати сланцевий газ у Ланкаширі, Велика Британія. Фото Kristian Buus/In Pictures via Getty Images Images
Того ж року під час певної зустрічі приватного формату Гілларі Клінтон, екс-державна секретар США, піддала критиці, як сама їх назвала «екологічно фальшиві організації», котрі протестують проти видобутку сланцевого газу. «Я великий прихильник ідеї захисту навколишнього середовища, — сказала вона, — але росіяни фінансували ці фіктивні групи тому, щоб вони могли сказати: «Ах, ці трубопроводи, ця технологія видобутку газу через фрекінг, це все створить вам клопоти». - Росія ці слова підтримала великими грошима». Зміст виступу Гілларі Клінтон громадськість дізналася завдяки WikiLeaks.

Через два роки група науковців з Брюссельського інституту Wilfried Martens Centre for European Srudies (Вілфрід Мартенс був прем’єр-міністром Бельгії у 80-90-х роках ХХ ст. і багато років лідером Європейської Народної Партії – прим. ред.) створила рапорт, сам заголовок якого не залишає жодного сумніву «Ведмідь в овечі шкурі. Організації, що працюють в Європейському Союзі, фінансуються урядом Росії».

«Це дослідження, пишуть автори, проливає світло на ті організації, які працюють в Європі, які офіційно або неофіційно фінансуються російським урядом. Їх кількість, як і сфера діяльності, зростає, але спосіб фінансування часто ускладнений і прихований від громадської думки».

За словами авторів, ці групи мають різний характер діяльності: неурядові організації і науково-дослідні інститути, які об’єднує тільки те, що становлять інструмент путінської концепції «м’якої сили». В той час, коли автори звіту займалися цим дослідженням, полем найбільш інтенсивних дій і заходів була вже згадана проблема видобутку сланцевого газу.

Мережа агентів впливу Путіна в Європі

Як лобісти Кремля контролювали західну політику.

побачити більше
Висновок? «За словами одного з наших співрозмовників, — йдеться у рапорті, — якщо б Європейський Союз почав видобувати сланцевий газ, Росія зазнала би великих втрат, оскільки фінансово залежить від того, чи Євросоюз буде імпортувати російський газ. Тому російський уряд заінвестував 82 мільйони євро в різні неурядові організації, завданням яких було переконати уряди держав ЄС припинити роботи над видобутком сланцевого газу».

Трохи запізнілий сигнальний дзвінок

Звіт Martens Center є найбільш гучним голосом з Європи. У цій сфері в Сполучених Штатах відбувається набагато більше. Ще в 2017 році Ламар Сміт і Ренді Вебер, два конгресмени від Республіканської Партії, попросили тодішнього міністра фінансів Стівена Мнучіна розслідувати зв’язки Росії з групами, які виступали проти видобутку сланцевого газу. Через рік у рапорті Конгресу говорилося про зусилля європейських екологічних організацій, котрі діють з метою утримання залежності Європи від російського газу та нафти. Зовсім нещодавно республіканці з комісії у справах енергетики і торгівлі з Палати Представників (загалом понад 20 депутатів) вимагали пояснень від згаданих на початку екологічних організацій, які мають надати інформацію про характер їх зв’язків із Sea Change.

«Для нашої національної безпеки, а це життєво важливе питання, ми повинні знати, чи не втручаються Володимир Путін, російський уряд і союзники Путіна в енергетичну безпеку Америки», – сказала голова комісії Кеті Мак-Морріс Роджерс у розмові з порталом телеканалу Fox News.

У рапорті Центру Мартенса, і, мабуть, лише там, згадується сума, за яку Росія купила собі європейських екоактивістів, але загалом механізм фінансування – це те, що до кінця не простежено – хоча кожному, хто займається цією справою, зрозуміло, що Росія не ощаджує грошей на такі стратегічні цілі.

На думку експертів з цього питання, таких як вищезгаданий Майкл Шелленберґер або Мерріл Метьюз з Інституту політичних інновацій в Далласі, це складна процедура (ймовірно, навмисно). Російські гроші мають попасти в руки фірм в одному з податкових раїв (наприклад, Klein Ltd. на Бермудах, про що конгресмени Сміт і Вебер пишуть у своєму листі до міністра Мнучіна), вони передають їх американській організації, наприклад Sea Change, а вона, у свою чергу, розподіляє їх серед кінцевих отримувачів, які досконало знають, що з ними далі робити.

За словами Майкла Шелленберґера, зростання вартості енергетичної сировини у поєднанні із залежністю від зовнішніх факторів, тобто залежністю Європи від російської нафти та газу - це найбільша енергетична криза від 1973 року. І все це, що відбувалося, можна було легко передбачити. «Для людей, які мислять раціонально, — сказав він Fox News, — це було зрозуміло. Адже добробут, суверенітет і незалежність у сфері енергетики тісно пов’язані між собою. Я просто сподіваюся, що те, з чим ми зараз маємо справу, стане сигнальним дзвінком».

Конгресмен Джим Бенкс прямо говорить: фінансовані Москвою екоактивісти відповідальні за те, що Захід не в змозі сьогодні відповісти на напад Росії на Україну так, як мав би це зробити. «Такі організації, як Sierra Club, які взяли мільйони доларів від російських олігархів, — сказав він, — підірвали наші сили та наші можливості».

–Тереса Стиліньска
–Переклад Олеся Гераль


TVP ТИЖНЕВИК.  Редактори та автори

Основна світлина: Протест активістів з групи Ocean Rebellion перед кліматичним самітом COP 26 в Ґлазго у жовтні 2021 року. Фото. Ian Forsyth/Getty Images
побачити більше
Цивілізація Останній випуск
Стек з бика, що має імунітет на глобальне потепління
Чи ми «створимо» людей, які генетично зможуть терпіти щораз більшу спеку?
Цивілізація Останній випуск
Агонія Польщі малих містечок
Ця книга повинна була стати каяттям ліберальної еліти. Але чи стала вона такою по суті? 
Цивілізація Останній випуск
Як у Каліфорнії чи як у Техасі?
Це кінець США як федерації?
Цивілізація Попередній випуск
Путін почав війну. Хто її закінчить?
Групи інтересів в Кремлі вже потиху ведуть боротьбу за владу після смерті президента.
Цивілізація Попередній випуск
Литовці полюбили Польщу
Виросло вже покоління без упереджень, без негативного багажу, з поглядом у майбутнє, і Росію ця ситуація однозначно непокоїть.