ТИЖНЕВИК TVP: Коаліція Фідесу й Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) впевнено виграла парламентські вибори в Угорщині, набравши 53,1 відсотків голосів, при набраних 35 відсотках голосів об'єднаною опозицією(явка склала 70 відсотків). Отже, вона одночасно покращила результат попередніх виборів і забезпечила собі конституційну більшість. Це вже четверта поспіль перемога партії Віктора Орбана. Що змусило угорців знову довіряти йому?

МАЦЕЙ ШИМАНОВСЬКЇ: Вибори стали своєрідним підсумком останніх чотирьох років. А ці роки були гарні для середньостатистичного угорця, зокрема й через велике економічне зростання та зростання реальної заробітної плати в більшості професійних груп (близько 6-7 відс. на рік). До того ж, Угорщина – країна з одним із найнижчих рівнів безробіття (3,7 відсотків) у Європейському Союзі. У 2010 році, коли Фідес прийшов до влади, показник рівня безробіття був двозначним. Зараз працює на мільйон людей більше, ніж тоді. Україні з населенням 10 мільйонів осіб на ринку все ще є попит на нових співробітників. Це також було оцінено.

Віктор Орбан стабілізував угорську економіку. Це посприяло підвищенню безпеки на вулицях. Окрім того, як сам Будапешт, так і невеликі населені пункти, через належну увагу до громадських об'єктів набувають усе кращого вигляду з кожним роком.

Соціальна політика – козир в руках Орбана?

У цьому полягає спеціалізація Фідеса і ХДНП. На соціальній політиці свою позицію побудувала щойно обраний президент Каталін Новак. Уряд пропонує в першу чергу широку програму підтримки молодих сімей. Наприклад, кредити на дітей, які мають народитися,виплачуються наперед. Якщо сімейна пара не матиме потомства, то з часом доведеться цей кредит повернути, проте якщо вони заведуть дітей, то тоді його не доведеться повертати державі.

Про які гроші йдеться?

Усе це, звісно, великі суми грошей. Якщо хтось заявляє, що планує мати трьох дітей (або якщо ж вони вже є), то державна допомога може становити приблизно одну третину будинку для однієї сім'ї. Або ж вартість меншого житла – навіть у Будапешті. Багатодітні сім'ї також можуть розраховувати на велику доплату на автомобіль. Крім того, одне рішення запозичене від польської влади, а саме – звільнення людей до 25 років життя від податку на прибуток.

Такі дії уряду призводять до панування позитивних настроїв у суспільстві, а також до того, що за останні два роки в країну повернулися 20-30 тис. угорців, які жили на Заході.

Однак на Фідес чекають серйозні проблеми. Угорщина бореться з інфляцією та високим зовнішнім боргом.

На цей момент інфляція висока в усьому Європейському Союзі. Угорщина не виняток. І ніщо не вказує на те, що найближчим часом в цьому питанні щось може змінитися. У свою чергу, борг в останні роки неухильно скорочувався, але під час пандемії знову збільшувався; нині Індекс державного боргу становить близько 80 відсотків ВВП. Це чималий борг, хоча його обслуговування все ще є можливим. У той же час багато країн ЄС мають ще більші борги, хоча б та ж сама Франція (114 відсотків) або Італія (156 відсотків).

В останні роки уряд проводив експеримент, пов'язаний із тим, що понад 80 відсотків угорського експорту йшло на ринки ЄС. Була зроблена спроба змінити ці пропорції, намагаючись вийти з власним експортом на ринки поза Європейським Союзом. Проте ця спроба була не дуже вдалою. Бар'єри на російському, казахському, турецькому або китайському ринках виявилися настільки непереборними, що всерйоз вийти туди не вдалося.

А щось вдалося?

Не знаю, наскільки це був свідомий намір, а наскільки це вийшло само собою (імовірно, частково це відбулося і з однієї, і з іншої причини), але в останні роки в рамках так званої політики обернення в бік Сходу Орбану вдалося залучити інвесторів з Азії, зокрема з Малайзії. Минулого року найбільшим інвестором Угорщини була не Франція чи Німеччина, а Південна Корея. Це добрий знак, тому що це пов'язано з появою нових робочих місць і сучасних технологій.

Додамо, що Угорщина дуже дбає про певні сфери своєї економіки. Наприклад, про фармацевтичну галузь, яка перебуває на світовому рівні. Не випадково Угорський біохімік професор Каталіна Каріко (яка живе в Сполучених Штатах) була однією з тих, хто розробляв метод використання матричної РНК у вакцинах, що в свою чергу посприяло швидкому виробництву вакцин проти COVID-19.

Мені доводилося чути думку про те,що угорська душа, ключ до якої знайшов Віктор Орбан, не надто вимоглива, така собі «кадарівська».Для угорців найважливішим є,щоб були будиночок у селі, машина й те, щоб угорське село було спокійним. Ви згодні з цим?

За такою думкою ховаються частково і правда, і неправда. Безумовно, угорці (разом із поляками) є одними з найбільш запрацьованих народів Європейського Союзу. Це суспільства, де майже всі допрацьовують ще десь, і це добре видно. Там мало хто працює на одну робочу ставку. Люди змушені багато працювати, щоб купити свій перший будинок. В Угорщині рідкісним явищем є наявність декількох будинків або квартир.

Фідес – партія провінції. Саме в провінції зазвичай вирішується доля виборів. Утім, Орбан – справжній угорець, який у дитинстві виховувався в невеличкому селі. Він добре відчуває настрої та соціальні потреби. Наприклад, перед останньою виборчою кампанією опозиція виступала з ідеєю провести референдум (вона не встигла вчасно зібрати підписи, тому референдум відбудеться через кілька тижнів) з питання про те, чи доречним буде відкриття в Будапешті філії Китайського університету Фудань. На це уряд відповів референдумом про виховання дітей і роль батьків у процесі навчання, зокрема й про те, чи мають у школах без згоди батьків проводитися гендерні уроки.

Ця ситуація добре показує, які думки виникають у голові в опозиціонерів, що все ж таки орієнтовані на Будапешт, а які – у Віктора Орбана, одного з тих прем'єр-міністрів Європи, які чи не найдовше перебувають при владі й уже детально вивчили механізми політики.

Орбан також користується славою чудового оратора. Чи це правда?

У нього феноменальні риторичні навички. В останні роки подібні здібності в цій царині демонстрував хіба що Тоні Блер. Я знаю людей, які щиро ненавидять Віктора Орбана, але слухають його виступи наживо, тому що він часто розповідає в них анекдоти, кидає цікаві порівняння й небанальні жарти, інакше кажучи, грає з мовою. Це робить його меседжі надзвичайно свіжими. Неможливо заснути під час цих виступів, як би довго вони не тривали. Орбан є дуже вправним оратором. На даний час кращим у Європі.

Чи свідчать результати виборів про те, що Угорщині подобається проводити жорстку політику щодо Євросоюзу й мати хороші відносини з Росією?

Мабуть, мало кому подобається, коли хтось намагається облаштовувати наш власний світ і говорити, як ми повинні жити. Поведінка деяких політиків ЄС (із перших шпальт газет) є досить нахабною. І багатьом угорцям це не подобається. Віктор Орбан дійсно цим користується. Жорсткі напади на нього кілька років тому, коли він не погоджувався на примусові квоти на переселення біженців і розпорядився побудувати паркан на кордоні,дуже допомогли йому змобілізувати громадську думку. Аналогічною була ситуація з блокуванням ЄС коштів з європейського бюджетного пакету з фондом відновлення від коронакризи.

У той же час він уже довго править. Насправді, значній частині суспільства він уже набрид, хоча вже є покоління, яке знає його тільки як прем'єр-міністра. І багато людей були б раді за нього більше не голосувати. Тільки вони не бачать альтернативи.

А що з відносинами з Росією? Поширена думка про те, що Орбан знаходиться на повідку в Путіна.

Такий наратив є частиною політичної боротьби. Цей аргумент озвучується зараз дуже голосно. І до того ж,тими, у кого самих рильце в пушку. Хоча б й одним з лідерів опозиції Ференцем Дюрчані, який, займаючи пост прем'єр-міністра (у 2004-2009 роках), підтримував тісні відносини з Кремлем. Крім того, до 1989 року він був головою Союзу молодих комуністів KISZ – і це була більш важлива функція, ніж та, яку було покладено свого часу на Александра Кваснєвського за його міністерську каденцію в часи ПНР. І ось тепер Дюрчані критикує Орбана за те, що той зустрічається з Путіним.

Нещодавно, готуючи статтю, я перевірив, скільки було зустрічей лідерів країн ЄС із Володимиром Путіним за останні 3 роки. Віктор Орбан зустрічався з ним двічі – 30 жовтня 2019 року й 1 лютого 2022 року[із початку терміну в 2018 році: три рази – ред.]. Ангела Меркель – п'ять разів, а Емануель Макрон – сім разів. До того ж, канцлер Меркель провела з Путіним двадцять сім телефонних переговорів, президент Макрон – більше тридцяти, а прем'єр – міністр Орбан – жодної [одна розмова, у якій Орбан повинен був запросити Путіна на мирні переговори, відбулася вже після проведення – ред.].

Проте між Угорщиною та Росією не бракує жестів дружби. Володимир Путін привітав Віктора Орбана з перемогою на останніх виборах. Кілька місяців тому глава угорського МЗС Петер Сійярто був нагороджений російським Орденом Дружби... Схоже, що угорсько-російські відносини наразі є дуже близькими.

Я не робив би аж таких далекосяжних висновків. Угорці визначають свої відносини з Росією як раціональні, тобто намагаються підтримувати з нею правильні відносини. Це наслідок сильної залежності від поставок російських енергоресурсів, насамперед від поставок газу. Серед держав ЄС Угорщина (поряд з Австрією) найбільше залежить в цьому від Москви.

Джерелом поставок енергоносіїв є також газовий терміналу Хорватії. Проте Угорщина за підписаним контрактом може отримувати від нього всього мільярд кубометрів газу на рік, а їм потрібно десять мільярдів. Ситуація ускладнюється ще й тим, що Угорщина не має виходу до моря. Якби сьогодні Росія відрізала угорців від своїх поставок (це стосується й низки інших країн ЄС), це означало б параліч економіки, відсутність опалення у квартирах тощо.

Чи очікуєте Ви, що Угорщина найближчим часом захоче знизити свою енергетичну залежність від Росії?

Вочевидь, вони посилено намагаються збільшити поставки газу з Хорватії. Колись вони підтримували ідею будівництва газопроводу Nabucco [в обхід Росії, який веде з Азії через Туреччину, Болгарію та Угорщину в Західну Європу-ред.], що підтримував президент Лех Качинський. На жаль, проєкт зазнав фіаско. Здавалося б, без підтримки Німеччини, Австрії чи Італії в справі вироблення якогось вирішення цієї проблеми угорцям буде вкрай важко, важко стати енергетично незалежними від Росії. Звичайно, вони розвивають відновлювану енергію, особливо з огляду на те, що в Угорщині багато сонця, і це може слугувати якоюсь альтернативою. Але це скоріше лейтмотив майбутнього. За наявними планами – перспектива десь 2030 року.

Поширена думка про те, що ключ до успіху Віктора Орбана залежить від влади. Вероніка Юзвяк, аналітик PISM, сказала,підсумовуючи результати виборів, що «суспільство [угорське] було в якомусь сенсі відформатоване через ЗМІ; через величезну перевагу меседжів правлячої партії – не тільки в громадських ЗМІ, але і в [інших] провладних ЗМІ, пов'язаних з більш – менш колами Фідесу».

Я не згоден із такою думкою. В Угорщині домінуюче становище на телевізійному ринку займає великий концерн RTL [який належить німецькій компанії Bertelsmann AG – ред.], який представляє антиурядову позицію. Так само, як і в Польщі, де лунають думки про те, що ЗМІ, яке «цілодобово представляє всю правду»,не враховується, так само відбувається і в Угорщині. Опозиція має явну перевагу, коли мова йде про телеканали (RTL) і новинні портали. Найбільший угорський портал 24.hu доносить розповіді антиорбанівської опозиції. Як і telex.hu – другий-третій за популярністю портал в Угорщині. Із десяти найбільших новинних порталів вісім мають опозиційні позиції.

Але ринок журналів має інший вигляд. Тут насправді на п'ять найбільших газет чотири проурядові, а лише одна опозиційна – «Népszava» (укр. «Народне слово»), утім найбільша за накладом. На ринку тижневиків пропорції більш-менш збалансовані: є тижневики відкрито проурядові, як і відкрито антиурядові. Тому важко говорити про якусь цензуру чи інформаційну блокаду. Це повна нісенітниця. Люди, які формулюють такі думки, імовірно, неуважно стежать за медіа-ринком там, ретранслюючи чужі думки.

Коментатори стверджували, що об’єднана опозиція має значні шанси на перемогу у виборах, принаймні може розраховувати на найкращий результат із моменту приходу Фідеcу до влади у 2010 році. Тим часом на виборах вона зазнала поразки. Що пішло не так?

Передусім нею не було представлено програми. Хоча узгодити єдину політичну лінію програми в ситуації, коли коаліцію створювали шість настільки різних партій, безсумнівно, було дуже складним завданням. Вона об’єднувала зелених, лібералів, посткомуністів і націоналістів. Отже, досягнення консенсусу в питаннях програми було непростим викликом. У результаті єдиним спільним програмним пунктом опозиції стало усунення нинішнього уряду від влади.

Чи здивувало Вас, що коаліція Fidesz-ХДНП перемогла з такою перевагою? У передвиборчих опитуваннях різниця між нею та об'єднаною опозицією не була великою.

Не зовсім, тому що я завжди нагадую, що вибори в Угорщині проходять в одномандатних округах. Отже, опитування, що вказують на загальні суспільні настрої, не є найважливішими. Більш важливим є те, як люди сприймають місцевого депутата або кандидата в депутати. І те, що він репрезентує своєю персоною.

Крім того, результати досліджень багатьох опитувань були радше бажаними, аніж реальними, для опозиції. Якщо подивитися на дослідження більш авторитетних компаній, зокрема дослідницького інституту Медіан, то вони в грудні чи січні показували більшу перевагу Фідесу, аніж це показали результати виборів. Потім Фідес дещо втратив підтримку, але надалі – усю весну – лідирував в опитуваннях.

Проблематичним для опозиції було також обрання кандидата в прем'єр-міністри. Спершу кандидатом повинен був стати мер Будапешта Гергель Корачонь. Але через деякий час з'ясувалося, що шансів на перемогу на виборах у нього немає. Потім зробили ставку ще на іншу особу – Клару Добрев, яка виграла на праймеріз. Зрештою, було обрано кандидата № 3 з праймеріз, яким був Петер Маркі-Зай, мер невеликого міста Годмезевашаргей. Його кандидатура мала стати пропозицією для правих виборців, а він сам – кращою версією Віктора Орбана.

Проте так не сталося.

Під час виборчої кампанії Петер Маркі-Зай допустив чимало помилок, котрими Фідес безжально скористався. Він навіть програв у своєму виборчому окрузі, не будучи найкращим кандидатом на пост прем'єр-міністра.

Чи могло вплинути на результат виборів російське вторгнення в Україну?

Якщо опиратися на опитування дослідницького інституту Медіан, стає зрозуміло, що наскільки в березні підтримка Фідесу не збільшувалася (але й не зменшувалася, утримувалася на рівні 50-52%), настільки й знижувалася підтримка опозиції. Імовірно, на це вплинула обіцянка Петера Маркі-Зая про те, що коли він виграє вибори, то відправить зброю й угорських солдатів в Україну. Це могло б бути непросте повідомлення для угорців, тим більше, що демократичні суспільства взагалі не готові до війни. Пізніше це звертання було через опозицію пом'якшено, у стилі: «Ми не пошлемо солдатів, тільки зброю, та й то за певних умов». Проте шкоду собі вже було нанесено. Перше формулювання кандидата в прем'єр-міністри було використано Фідесом у виборчій кампанії.

Анджей Садецький, аналітик OSW, написав у своєму коментарі після угорських виборів: «Війна в Україні показала обмеження політики балансування між Заходом і Росією. Співпраця з Москвою стає все більшим тягарем, а важливі проєкти економічного співробітництва (розширення АЕС Пакш і обсягу вантажних залізничних перевезень) завершаться, імовірно, фіаско». Чи Ви очікуєте коригування угорської зовнішньої політики?

Схоже на те, що Угорщина спробує зактивізуватися в регіоні Центральної Європи. І вони підуть шляхом чехів, які протягом багатьох років теж були відсторонені, але нещодавно почали змінювати своє ставлення. Цього вимагає геополітична ситуація. Про це говорив і Віктор Орбан.

У нашому інституті ми випустили книгу про Угорщину в 2010-2022 роках. І в ній є сторінка з висловлюваннями Орбана про Центральну та Східну Європу. Крім усього іншого, говорив він, що Центральна Європа повинна проводити суверенну, активну політику, щоб не стати знову підпорядкованою зоною, де великі держави змогли б грати нашими країнами, як пішаками на великій шахівниці. Тому я очікую активізації Угорщини в регіоні.

Що стосується коригування політики щодо Росії, то вважаю, що прем’єр Орбан братиме до уваги політику Берліна. Це фактор, який дуже ретельно аналізується більш дрібними державами Центральної Європи. Я боюся, що задум Берліна – це гра на вичікування, яка закінчиться спробою домовитися з Москвою…

Якщо в рамках Європейського Союзу – за допомогою США – не вдасться домогтися рішучої зміни німецької політики, то навряд чи можна очікувати істотної зміни політики й від Угорщини. Хоча Віктор Орбан в минулому не раз уже показував, що може дозволити собі мужність протистояти й набагато сильнішим партнерам. Щоправда, якщо він вважатиме це в стратегічному плані вигідним для себе самого та своєї країни.

А яке ставлення простих угорців до російського вторгнення в Україну?

Угорці в цьому питанні є досить поділеними. Імовірно, це результат того, що відносини на лінії Будапешт-Київ в останні роки були не найкращими.

Чому?

Насамперед через статус угорської мови в Україні. Після того, як там був введений мовний закон, шкільництво національних меншин було передано на розсуд місцевій владі. І якщо місцевому самоврядуванню в цій місцевості не вистачало грошей і потрібно було обирати між закриттям школи для більшості й школи для меншини, витрати на утримання яких більш-менш однакові (у школі для національних меншин теж потрібно опалювати будівлю, а число вчителів є трохи меншим),то, зрозуміло, закривалася школа для національних меншин. В іншому випадку сільський або селищний голова не виграє вибори.

А як ви ставитеся до слів Віктора Орбана, який у післявиборчій промові в один ряд зі своїми опонентами – поруч із Джорджом Соросом або «брюссельськими бюрократами» – назвав Президента України Володимира Зеленського?

Я думаю, що це була реакція Віктора Орбана на ранкову заяву Зеленського в день виборів, у якій він калькував відому тезу про те, що Орбан – найбільший друг Путіна. Не було передвиборної тиші, а тому угорські ЗМІ відразу підхопили цю заяву. Звичайно, такий обмін думками між Орбаном і Зеленським не потрібен.

Однак слід визнати, що Угорщина зі свого боку надала найбільшу гуманітарну допомогу, яку надавала будь-коли після 1989 року. Більше, ніж під час війни на Балканах. Тоді країна прийняла в себе 150 тис. біженців. А зараз ідеться про понад півмільйона біженців з України(нагадаю, що мова йде про 10-мільйонну країну). Угорці також відправляють на вантажівках гуманітарну допомогу. Утім Орбан перервав на три дні передвиборчу кампанію й поїхав координувати акцію допомоги на кордоні; потім його змінила його дружина. Це потужне логістичне завдання, із яким Угорщина, як і Польща, дуже добре справляється.

Однак можна припустити, що Угорщина могла б більш активно брати участь у наданні допомоги,хоча б поставляючи в Україну зброю, як це роблять інші держави.

Угорщина засудила російську агресію та ввела санкції. Крім того, вони пропускають через свою територію поставки зброї (імовірно, частина з них в кінцевому підсумку потрапляє в Україну). Натомість угорський уряд одразу заявив, що не хоче, аби угорсько-український кордон – через угорську меншину, що проживає на прикордонних територіях, використовувався як місце перекидання зброї. І це рішення було сприйняте з розумінням. Я не чув, щоб НАТО протестувало через це.

Більш того, під час анексії Криму Росія звинувачувала Угорщину в незаконній допомозі Україні. Росіяни показували світлини угорських танків, нібито контрабандних з Угорщини в Україну. Виявилося, що так, на фотографіях були угорські танки, але перепродані свого часу чехам. Нині ситуація змінилася, Угорщину звинувачують у відсутності військової допомоги.

Проте давайте серйозно. Чим менше вголос говорять про постачання зброї в Україну, тим краще. Це не те, чим держави мають хвалитися, маючи під боком непередбачуваного агресора.

–розмовляв Лукаш Любаньскi
–Переклад Оксана Усатенко

Професор Мацей Шимановськi – гунґаролог, директор Інституту польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака.У минулому очолював Польський інститут у Будапешті (2001-2006) та Польський інститут у Празі (2006-2010), а також був викладачем Католицького Університету. Петера Пазманя в Будапешті.