«Ми з великим занепокоєнням спостерігаємо за жорстокою війною та трагічними подіями в Україні. Ми всі глибоко шоковані жорстокими подіями. Lorenz – сімейна компанія, яка з самого початку не лише солідарна з українським народом, а й засуджує війну проти України», – йдеться у повідомленні польського відділення французької компанії-виробника, зокрема популярних Crunchip, розміщеному на її вебсайті.

Водночас російська філія Lorenz щойно ввела в експлуатацію дві нові виробничі лінії на своєму заводі в Киріші та прямо заявила, що не має наміру відмовлятися від бізнесу в Росії. «У мові культурних людей бракує відповідних слів, щоб прокоментувати таке нахабство,» – каже проф. Ева Петшик-Зеневич, політолог з Варшавського університету.

Проте виробник снеків – не єдина компанія на Сені, яка хоче скористатися перевагою відходу конкуренції зі 140-мільйонного ринку. Представники банківського (Societe Generale, також працює у Польщі), харчового (Danone), торговельного (Auchan, Decathlon, Leroy Merlin) та енергетичного (TotalEnergies) секторів мають намір продовжувати вести бізнес з росіянами.

Чому б вони мали зупинити бізнес, якщо приклад йде згори? Уряд Франції підтвердив, що у 2014-2020 роках державні компанії продавали Росії військову техніку, попри введене ембарго. Вартість контрактів оцінюється в понад 150 млн євро. Президент Емманюель Макрон вважає, що немає підстав йому дорікати, адже все було зроблено законно. Мало того, як пише газета Le Figaro, нещодавно він зустрівся з французькою бізнес-елітою і відкрито рекомендував їм не покидати поспіхом Москву.

Цей факт підтверджують слова Жоффруа Ру де Безьє, керівника найбільшої французької федерації роботодавців MEDEF: «Наші компанії повинні там залишатися. Ми виконуємо рекомендації нашого уряду».

Але чому і він, і Макрон повинні соромитися, якщо це погляд всього французького суспільства? Згідно з опитуванням, проведеним 1 березня для BFM TV і L'Express, лише кожен третій француз підтримує введення економічних санкцій проти Росії.

Саме так виникає замкнутий соціально-економічний цикл, в якому ніхто не винен і де відповідальність повністю розмита. За мить виявиться, що «у програші» будуть компанії, які солідарно вийшли з ринку Росії, а ті, хто наживається у період війни, були просто прагматичними.

Економічні колонії на Сході

Коли ми зателефонували у Французько-польську торгово-промислову палату, щоб дізнатися про діяльність французького бізнесу в Росії, то отримали таку відповідь: «Ми не коментуємо поточну політичну діяльність, ані у межах країни, ані тим більше на міжнародній арені, у відносинах між Францією та іншими державами», – відповів ТВП Тижневику менеджер з комунікацій та зв’язків з громадськістю Маріуш Келіх. Він запропонував звернутися в посольство.

Ми так і зробили. Але після нашого дзвінка до пресаташе, висвітлення теми розмови та прохання зв’язати нас з компетентною особою – відповіді не було.

На офіційному сайті CCI France Pologne, основними членами якої є організації, що все ще торгують з Росією, ви одразу знайдете інформація про «підтримку України». «Подивіться, як можна підтримати українок та українців, які потребують допомоги», – заохочує торгово-промислова палата.

Піар-компанії, які представляють альтернативну реальність у пресі та розглядають східні ринки як економічні неоколонії – це постулат французького бізнесу протягом багатьох років. Спілка підприємців і роботодавців опублікувала звіт, у якому детально показано, наскільки малий податок на прибуток підприємств (далі ПнП) сплачують французькі гіганти. Торгова мережа Auchan у 2015-2019 рр. отримала дохід понад 51 млрд злотих і сплатила менше як 1,8 млн злотих податку. Це 0,004 відсотка (тобто 4 проміле!) доходів мережі.

Абсурдно низьке співвідношення податку до доходу спостерігаємо також в інших мережах: Carrefour Polska – 0,16%, Decathlon – 0,86%. Практично жодна з французьких компаній не сплатила протягом вказаних років навіть 1% своїх доходів. Суб’єкти, представлені у звіті, отримали протягом аналізованого періоду загальний дохід приблизно 250 млрд злотих! Це майже половина тогорічного бюджету Польщі!

Окрім того, Orange Polska, яка у 2015-2019 роках заплатила трохи понад 77 млн злотих ПнП, водночас отримала державну допомогу на суму понад 766 млн злотих.

На жаль, наша щедрість не впливає на аналогічне ставлення до польських компаній на Сені. Цезари Казімерчак, президент Асоціації польських роботодавців, стверджує, що: «Польські компанії переслідують надмірними перевірками та штрафами. Водночас у французькому законодавстві можемо знайти положення, які прямо порушують свободу єдиного ринку, а кампанія наклепу в ЗМІ створює картину, у якій легко виправдати додаткові заходи контролю та обмежень».

«Франція має проблеми зі сприйняттям польських підприємців в іншій ролі, ніж дешевих субпідрядників. Ми маємо справу з різного роду репресіями польських компаній і вважаємо, що Польща бореться з цим занадто мало. Якщо ми хочемо щось змінити, потрібно належним чином ставитися до контрагентів зі Західної Європи, які працюють у Польщі», – додає Казімерчак.

Подвійні стандарти

Тому й не дивно, що французи не хочуть відмовлятися від втричі більшого і навіть легшого російського ринку. Хоча торговельний обіг між цими країнами не вражає. У 2020 році він становив лише 11 млрд євро і був вдвічі нижчим, ніж між Польщею та Францією, проте самі підприємства зайняли надзвичайно комфортне та домінантне місце всередині Росії.

35 із 40 найбільших французьких компаній, які користуються популярністю на найважливішому французькому фондовому ринку CAC 40 (еквівалент польського WIG 20), мають бізнес у Росії. За даними Міністерства фінансів Франції, в Росії у різних галузях працює близько 700 французьких філій, які працевлаштовують понад 200 тисяч осіб. У 2020 році Франція посіла друге місце серед іноземних інвесторів з інвестиціями майже 17 млрд доларів США.

Лише супермаркети родини Мулліє (Auchan, Decathlon, Leroy Merlin) мають майже 400 магазинів у Росії та працевлаштовують 90 тисяч осіб. Як повідомляє російське агентство ТАСС, мережа будівельних магазинів Leroy Merlin не лише залишається в Росії (для мережі це другий за величиною ринок після Франції), але й планує продовжувати свою діяльність, розширювати та розвивати свій асортимент.

«Нас дивують подвійні стандарти, які застосовують французькі торговельні мережі. Вони, з одного боку, у своїх магазинах у Польщі збирають допомогу для жертв війни в Україні, а з іншого – продовжують вести бізнес у Росії. Для багатьох компаній страх втрати російський ринок більший, ніж потенційний бойкот деяких споживачів. Проте ми вважаємо, що при виборі місця для покупок польські клієнти повинні знати, які компанії вирішили залишитися в країні, яка атакує іншу державу, – коментує Сильвія Олехно, генеральний директор польської мережі продуктових магазинів Chorten.

3 мільярди для кремлівських ЗМІ

Lorenz, виробник популярних у Польщі снеків Crunchips, Peppies, Wiejskie Ziemniaczki та Monster Munch, 10 березня відкрив дві нові виробничі лінії на своєму заводі в Кирішах у Росії.

Danone має у своєму портфоліо відомі всім марки: Danonki, Actimel, Activia, BoboVita, а також мінеральну воду Żywiec Zdrój, теж не має наміру залишати Москву. Це світова молочна компанія з річним доходом 24 млрд євро. Понад 100 млрд злотих. Для порівняння, найбільший польський молочний завод Mlekovita заробляє 6 млрд злотих на рік. Danone працює на умовах Володимира Путіна, а в Інтернеті хизується найвищим із можливих рівнем корпоративної соціальної відповідальності.

Кожного разу, коли ми вирішуємо щось з’їсти чи випити, ми обираємо корисні продукти – ми також обираємо здоровіший світ.

Наш вплив: Ми віримо, що здоров’я людей та стан планети нерозривно пов’язані між собою.

Місія та цінності: Ми виконуємо подвійне зобов’язання, відповідно до якого дбаємо і про економічний, і про соціальний розвиток, створюючи додану вартість для Вас .

Це цитати, скопійовані з вебсайту Danonе. Порівнюючи їх з тим, що Danone є одним із найбільших рекламодавців у пропутінських ЗМІ й лише минулого року залишив у них понад 3 млрд рублів, ці цитати звучать як злий жарт.

Смерть банкіра

Сьогодні 13 вересня 2006 року Даніель Бутон, тоді один із керівників Société Générale, має зустріч у Москві. Він хоче заволодіти однією з головних фінансових установ країни – Росбанком. За кілька тижнів до цього французька установа вже придбала 10 % акцій та має намір збільшити капітал.

Через кілька годин після зустрічі вбивають заступника Центрального банку Росії, головного реформатора банківської системи Андрія Козлова. Він був відомий тим, що оголосив війну фінансовій мафії. Він хотів подивитися футбольний матч і був застрелений перед стадіоном.

«Відмивання брудних грошей за допомогою злочинів та хабарів, ухилення від сплати податків, мафіозних методів. Середовище, яке оточувало російську банківську систему того часу, не заважало банку Société Générale. Ми з самого початку знали, що країна небезпечна», – в інтерв’ю для Le Monde сказав сам Даніель Бутон, колишній президент цього авторитетного банку.

Сьогоднішня ситуація також не перешкоджає цій установі, яка здавалося б, належить до підприємств суспільної довіри. Банк оголосив, що не буде виходити з ринку Росії.

Інший світовий гігант, TotalEnergies, заявив, що не має наміру фінансувати подальші сировинні операції в країні Путіна. Проте рівно 6 років тому він також заявив, що розриває відносини з Росією й офіційно закривав свої офіси. Це було ще під час перших санкцій.

Через два роки, коли світ уже забув про Крим, під час XXII Міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі в присутності Володимира Путіна та Емманюеля Макрона, президент правління «НОВАТЕКу» Леонід Майкельсон та президент правління Total Патрік Пуянг підписали договір про умови вступу до проєкту Arctic LNG 2. Контракт передбачав придбання Total 10 % акцій в інвестиції. Вартість проєкту становила 25,5 млрд доларів.

Необхідний бойкот і тиск ЗМІ

Видається, що це чітко показує ставлення французького бізнесу до санкцій і до Росії. Зрештою не лише бізнесу, як уже говорилося вище, десятиліттями суспільство на Луарі відчувало величезний потяг до Москви. Опитування 2019 року показало, що аж 53 % французів очікують активізації відносин з Росією. 57 % вважає, що Росія представлена ​​у французьких ЗМІ необ’єктивно.

«Якби ми сказали пересічному французові, що його товари все ще їдуть на Схід, він, безперечно, звинуватив би поляків. Адже саме через польський кордон їх туди доставляють. Неважливо, що це французькі товари й Франція на них заробляє, а в Польщі їхні вантажівки руйнують тільки наші дороги. Такий спосіб мислення там функціонує,» – стверджує Петшик-Зеневич.

Її слова підтверджує щоденна газета Le Figaro та радіо France Inter, які нещодавно опублікували на своїх сайтах карту країн, які допомагають Україні. Вказано на ній навіть Ізраїль, який відмовляється надавати українцям безоплатний доступ до медичних послуг, та Португалію. Опущено було тільки... Польщу.

«Тому лише рішучий, твердий і довготривалий бойкот конкретних марок і залучення ЗМІ може вплинути на таких гігантів,» – підсумовує Петшик-Зеневич.

Тож, може, варто згадати її слова і під час покупок замість розрекламованого Danone обрати сир одного з польських виробників?

– Кароль Васілевскі
–Переклад Олена Ковалевська